|
|
23.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі" та національному класифікаторі України ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності (далі - ДК 009:2010).
Згідно з ДК 009:2010:
- "аутсорсинг - угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу допоміжні функції";
- "термін "аутсорсинг" також використовують, якщо підрядник здійснює допоміжну діяльність, і не залежить від того, чи виконують такі завдання на ринкових умовах. Замовник і підрядник можуть бути розташовані в межах однієї економічної території чи в різних економічних територіях. Фактичне місцезнаходження не впливає на класифікацію цих суб'єктів".
У пункті 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що "договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару".
ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ, чи слід розглядати як аутсорсинг будь-які договори на закупівлю робіт та послуг, які укладаються органами державної влади з учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (не залежно від того чи виконували раніше органи державної влади ці роботи чи послуги власними силами).
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування КВЕД (ДК 009:2010) установлена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 та не стосується визначення замовником предмета закупівлі згідно з ДК 021:2015.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
|
21.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі".
Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі":
- одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5);
- замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5);
- оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета
закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять
до дискримінації учасників (частина п'ята статті 14);
- тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22);
- у разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його
складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять
до дискримінації учасників (частина четверта статті 29);
- замовник під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до різних учасників процедури закупівлі (частина друга статті 35).
В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель.
Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ:
1) що означають терміни "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі";
2) за якими ознаками замовники можуть розпізнати наявність в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогах до предмета закупівлі, тендерній документації та в складових критерію оцінки вартості життєвого циклу "вимог, що призводять до дискримінації учасників";
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
При цьому зазначаємо, що умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні та відомості, що зазначаються в тендерній документації встановлюються замовником самостійно з дотриманням вимог чинного законодавства та не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
|
|
|
20.08.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час оголошення спрощеної закупівлі замовник в електронній системі закупівель обрав вид закупівлі спрощена/допорогова закупівля, але допустив технічну помилку і не встановив відповідну позначку «спрощена закупівля», що передбачено функціоналом майданчика Держзакупівлі.онлайн.
В документах (оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та проекті договору), які замовник оприлюднив на майданчику, а також в протоколі уповноваженої особи зазначено, що проводиться саме спрощена закупівля. Згідно річного плану визначено, що вид закупівлі – спрощена закупівля.
У зв’язку із вищевикладеним просимо надати відповідь:
чи можна вважати, що замовник, не встановивши позначку «спрощена закупівля» в електронній системі, не вірно обрав вид закупівлі, а отже порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас перелік підстав для відміни спрощеної закупівлі визначений частиною сімнадцятою статті 14 Закону.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
20.08.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У лютому місяці 2021 року проведана закупіля з позначкою COVID-19 як звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, за кодом ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" на суму 260150,00 грн. Чи не буде порушенням Закону проведення спрощенної закупівлі COVID-19 за тим же кодом ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" на суму 156813,00 грн. Питання виникає тому що,загальна сума за рік перевищує 200000,00 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1020/2021 (питання 4) розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07d032f-c3cc-4cc3-ac06-4e01a4fecef7&lang=uk-UA
|
|
|
19.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В вересні намічається проведення етно-фестивалю, на якому планується виступ 3-х музичних груп (ДК 021:2015 92310000-7 Послуги зі створювання та інтерпретування мистецьких і літературних творів). Ціна договорів в рамках спрощеної закупівлі. Чи доречно укласти прямий договір згідно ст. 3 п. 7 ч. 2 абз.? Групи етно-фольклорного жанру.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
Поряд з цим частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
|