|
|
20.02.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
У разі закупівлі Товару до 50 тисяч гривень на виконання вимог частини 3 ст.3 Нової редакції Закону Замовник обов’язково повинен оприлюднити звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівлі. Підпунктом 6 ч. 1ст.1 Нової редакції Закону визначено, що «Договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. В той же час в ч.3 ст.3 Нової редакції Закону зазначено, що звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівлі (надалі – Звіт) повинен зокрема містити інформацію про дату укладання та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів).
Питання:
Якщо сума непередбачуваної закупівлі складає 50-1000 грн. (або іншу суму до 50 тис.грн.), чи Замовник зобов’язаний укладати договір про закупівлю, чи все ж таки з метою уникнення бюрократизації дрібних закупівель можлива закупівля такого Товару за рахунком – фактурою?
Якщо під формулюванням «документ (документи), що підтверджують придбання товару (товарів)» мається на увазі будь-який платіжний документ, а не лише договір, то тоді як зазначати у звіті закупівлю за рахунком (як приклад) господарських товарів на суму 2000 грн. , де у рахунку можуть бути:
39830000-9 Продукція для чищення:
Мило господарське
Порошок пральний
Мило рідке
33760000-5 Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки:
Папір туалетний
Рушники целулозні
39220000-0 Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування:
Губка для миття посуду
Пакети для сміття
Більшість постачальників за дрібними закупівлями відмовлятимуться виписувати безліч рахунків за дріб’язковими сумами. Крім того, звітування по них потребуватиме введення в штат підприємств додаткових одиниць, які тільки і займатимуться нікому не потрібним звітуванням.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах 206/2020 та 157/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76cb2f2f-d7f4-4b84-ae94-723702efeaae&lang=uk-UA
|
|
|
19.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень розділу Х Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 19 вересня 2019 року, замовник може до 1 січня 2022 року утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель. Процедурами закупівель у відповідності до ст.13 Закону № 114-IX є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог та переговорна процедура закупівлі.
Проте, Законом № 114-IX вводиться новий вид закупівлі, а саме спрощена закупівля, відповідальною за організацію та проведення якої відповідно до ст.11 Закону № 114-IX є уповноважена особа.
Враховуючи викладене, нова редакція Закону розмежовує функції уповноваженої особи і тендерного комітету в частині їх повноважень на проведення закупівель.
Відтак відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа.
З огляду на вищенаведене, враховуючи стислі терміни впровадження нового інституту уповноважених осіб на місцевому рівні, з метою належної підготовки розпорядників коштів бюджету міста Львова до проведення спрощених закупівель, просимо розглянути можливість внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» в частині надання повноважень тендерному комітету також здійснювати спрощені закупівлі, оскільки розмежування функцій тендерного комітету та уповноваженої особи вважаємо прогалиною у новоприйнятих змінах до Закону України «Про публічні закупівлі».
Сподіваємось на подальшу співпрацю та досягнення спільних результатів роботи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше аналогічне звернення була надана листом від 12.03.2020 № 3301-04/17622-06 (файл у вкладенні додається).
|
|
|
18.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) надано визначення наступних термінів:
замовники - суб’єкти, згідно зі статтею 2 Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону;
спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини 1 статті 3 Закону.
Положеннями статті 2 Закону конкретизовано, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 3 Закону надано вичерпні критерії, відповідно до яких до замовників, які здійснюють закупівлю віднесено юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
Водночас статтями 1,4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (надалі - об'єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Наголошено й на тому, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених галузевим законодавством щодо діяльності об’єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що об'єднання є неприбутковим та непідприємницьким товариством, основною функцією якого є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників та жодним чином не може здійснювати та забезпечувати потреби держави або територіальної громади.
В місті Кривому Розі діє Програма підтримки об’єднань співвласників багатоквартирного будинку де одержувачами коштів та замовниками робіт з капітального ремонту є об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись змістом Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, просимо надати роз’яснення чи відноситься об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридична особа, у разі здійснення фінансування в межах затверджених міських програм та за рахунок місцевого бюджету до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону України «Про державні закупівлі».
Заздалегідь вдячні за надання роз’яснень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 нової редакції Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Так, статтею 2 нової редакції Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 нової редакції Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;
Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить віднесення суб"єктів до замовників у конкретних випадках.
|
|
|
17.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019 року (новий Закон)Статтею 11 нового Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Хто на момент відсутності уповноваженої особи (тарифна відпустка, лікарняний, тощо) може виконувати обовязки уповноваженої особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа за змістом відповідь міститься в запиті 367/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b6abf43-7590-43b7-8ad0-c55ce53b12fc&lang=uk-UA
|
|
|
14.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу роз"яснити чи має право тендерний комітет проводити спрощені закупівлі (від 50 до 200 тис. грн.) з 19.04.2020р.?. Чи можна бути уповноваженою особою, якщо закінчила онлайн-курс Prometheeus "Публічні закупівлі.Поглиблений"? Як можна зарєструватись на безкоштовне тестування Уповноваженого органу та де можу ознайомитись з Порядком організації тестування?. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Водночас питання тестування уповноважених осіб розглянуто у запиті 172/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fa93fce-d97d-46cc-ad3e-46af9eb11eaa&lang=uk-UA
Поряд з цим, зазначаємо, що питання стосовно відповідальних за організацію та проведення спрощених закупівель розглянуто у запиті № 1132/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b&lang=uk-UA
|