|
02.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником укладений договір на закупівлю послуг з поточного ремонту згідно п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178 (далі – Постанова). Виникла необхідність у закупівлі додаткових послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого надавача послуг. Можливість і умови надання додаткових послуг передбачені в основному договорі про закупівлю.
Відповідно до п.13 Постанови: Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару
Відповідно до ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»
6) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару
Чи має право Замовник застосувати п.п. 8 п.13 Постанови та укласти прямий договір у розмірі до 50%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
24.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 11 Особливостей визначено, що для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів.
Державне підприємство «ПРОЗОРРО» наказом від 20.10.2022 № 25 затвердило Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в Особливостях. Умовно кажучи, для таких закупівель за Інструкцією ми використовуємо не повністю та дещо уточнений порядок проведення спрощених закупівель за статтею 14 Закону.
Враховуючи зазначене, при оголошенні спрощеної закупівлі як враховувати пункти щодо забезпечення тендерної пропозиції, а саме «Забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у разі:
1) відкликання тендерної пропозиції/пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;
2) непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі;
3) ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;
4) ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі)/спрощеної закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.»
Чи потрібно прописувати «3) ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;» в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі саме в такому вигляді? Чи оскільки цей підпункт не стосується спрощеної закупівлі ( бо не передбачено Законом надання переможцем документів переможця) не потрібно взагалі прописувати в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). Виходячи з пункту 11 Особливостей, для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі - ЕСЗ) відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, згідно з інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, яка затверджена наказом ДП “Прозорро” від 20.10.2022 № 25 (далі - Інструкція) або шляхом укладання прямих договорів з обов’язковим звітуванням в електронній системі закупівель про їх укладення. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Закупівлі згідно Інструкції відбуваються у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному статтею 14 Закону, в частині технічної реалізації. При цьому встановлення вимог при проведенні таких закупівель здійснюється замовником самостійно та може не кореспондуватися з нормами Закону, у тому числі в частині випадків неповернення забезпечення пропозиції згідно статті 25 Закону, оскільки Особливості не регулюють закупівлі, вартість яких є меншою визначених у пункті 11 Особливостей. Крім того, оскільки такі закупівлі мають на меті здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) чи виконавця робіт у конкурентний спосіб, встановлення додаткових надлишкових вимог може призвести до штучного обмеження потенційного кола учасників. З огляду на це, замовникам рекомендується виважено та обгрунтовано визначати необхідні вимоги при здійсненні закупівель, вартість яких не перевищує межі, встановлені у пункті 11 Особливостей.
|
|
16.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні колеги, просимо надати роз’яснення щодо застосування (дії) Постанов Кабінету Міністрів України (далі – Постанова) від 09.11.2022р. №1260 , від 16.11.2022р. №188 та від 29.11.2022р. №1340, відповідно яким до Переліку товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (Постанова КМУ № 224 від 20.03.2020).
В той же час п. 2 Постановою від 16.11.2022р. №1340 зазначається «Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до 1 квітня 2023 року, але не пізніше останнього дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.». Тобто самою Постановою передбачено обмеження строку її дії але Постановою від 25.04.2023р. №383 було продовжено строк дії зазначеного карантину.
Фактично зазначені Постанови діють на момент написання даного питання (16.05.2023р.) але спільнотою та Державними установами України ширяться різні трактування норм та вимог.
Наприклад Державна Митниця України 28.04.2023р. опублікувала офіційну новину про завершення дії пільгового імпорту товарів необхідних для відновлення енергетичної інфраструктури України - https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/1-travnia-2023-roku-zavershuietsia-period-pilgovogo-importu-tovariv-dlia-vidnovlennia-energetichnoyi-infrastrukturi-ukrayini-1146.
За даними інформаційної веб сторінки Hotline зміна цін на товари необхідні для відновлення енергетичної інфраструктури України, починаючи з березня 2023 року, пішли на спад. Де рівень спаду коливається від 25 до 50% від цін в час його дефіциту.
Тобто ринок, як і передбачалось законотворцями, на період дії Постанови нівелював дефіцитний стан товарів. Станом на зараз в більшості позицій ринок товарів, що зазначені в Постановах перевищує попит (не враховуючи специфічні запити Замовників).
Купівля визначених Постановою товарів, в даний час, несе ряд ризиків. Замовники/Учасник та інші дотичні по різному трактують норми, дехто не застосовує/застосовує норму щодо локалізації; нарахування ПДВ чи ввізного мита.
Просимо зазначити:
1. Чи діють на сьогоднішній час Постанови в частині спрощення проведення закупівель (без локалізації) та без нарахування ПДВ й мита?.
2. Розглянути можливість приведення до одного варіанту розуміння зазначених норм (Постанов) всіма дотичними чи/або їх відміні, в разі наявності економічного обґрунтування законотворцями (ініціаторами Постанови).
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №1194/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4b5360e-01be-497d-a519-c22752d4fb97&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
11.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо останній змін до ПКМУ 1275(ПКМУ 465 від 09.05.2023) виник ряд питань:
1)яким чином замовник вирішує коли проводити спрощену закупівлю?на які вартісні межі орієнтуватися?
2)у яких випадках відбувається оприлюднення оголошення про закупівлю?від 1 коп?як його надати адміністратору електронного майданчика?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно особливостей здійснення оборонних закупівель висвітлені в листах від 21.06.2023 № 33-11/282 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та від 21.06.2023 № 33-11/283 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", розміщених на вебсайті Мінекономіки підрубрики "Закупівлі для державних замовників в сфері оборони" рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” за посиланням: http://surl.li/ioxjz
|
|
10.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів в ході своєї діяльності надає платні послуги а саме, проводить Спеціальні курси підвищення професійної компетентності педагогічних працівників мистецьких шкіл за програмою «Мистецька освіта» за підсумками яких закуповуються сертифікати та видаються слухачам, як підтверджуючий документ про проходження курсів. Закупівля сертифікатів у
2023 році планувалась на підставі наявної потреби. Очікувана вартість даного предмета закупівлі не перевищувала 100 тисяч гривень на рік, тому здійснювалась шляхом проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 21.05.2021 № 354 з 2023 року мінімальний обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації для проходження педагогічними працівниками чергової атестації сумарно становить – 4 кредити ЄКТС (120 годин) у зв’язку з чим на сьогодні збільшилася кількість педагогічних працівників, що бажають пройти Спеціальний курс підвищення професійної компетентності в нашому закладі, що в подальшому призведе до додаткової потреби у сертифікатах.
Просимо надати роз’яснення щодо правомірності дій, у разі застосування пункту 15 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 в частині коли у замовника виникає додаткова потреба у здійснені закупівлі, за предметом закупівлі, закупівля за яким вже була здійснена у поточному році, якщо зросла кількість бажаючих пройти курс підвищення професійної компетентності, а ми таку кількість не планували. Чи буде така закупівля обгрунтована в нашому випадку.
З повагою!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження у річному плані закупівель, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника. Водночас відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Отже, у випадку виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівлі.
|