Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Поряд з цим повідомляємо, що питання планування процедур закупівель та визначення очікуваної вартості закупівлі розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06

Таким чином, визначення та обґрунтування потреби у закупівлі товарів, робіт або послуг та необхідного обсягу відповідних видатків на наступний рік фактично здійснюється бюджетними організаціями на етапі підготовки до складання бюджетних запитів та не є предметом регулювання Закону.

Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.

Поряд з цим, статтею 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУАП) установлений перелік правопорушень бюджетного законодавства (в тому числі включення недостовірних даних до бюджетних запитів, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних призначень або необґрунтованих бюджетних асигнувань, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, нецільове використання бюджетних коштів та ін.), у разі настання яких передбачена відповідальність посадових осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.

У свою чергу, статтею 2 Закону України “Про Національний банк України” (далі – Закон про НБУ) Національний банк України (далі − НБУ) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим законом випадках − також за рахунок Державного бюджету України (стаття 4 Закону про НБУ).

Водночас згідно зі статтею 5 Закону про НБУ, НБУ щорічно складає кошторис адміністративних витрат, який повинен забезпечувати виконання НБУ його функцій, установлених Конституцією України та Законом про НБУ.

Поряд з цим виходячи зі змісту статей 9 та 15 Закону про НБУ, затвердження кошторису адміністративних витрат НБУ на наступний рік (щорічно до 15 листопада поточного року), проект якого подає Правління Національного банку України (далі – Правління), належить до повноважень Ради Національного банку України (далі – РНБУ). Правління несе колегіальну відповідальність за діяльність НБУ в межах компетенції членів Правління.

Отже, щодо питань визначення та обґрунтування конкретних потреб замовника у закупівлі товарів, робіт або послуг, пропонуємо звертатись безпосередньо до замовника, у тому числі, користуючись правами, передбаченими Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Законом України "Про звернення громадян".

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, розміщено лист  від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, який містить інформацію про проведення процедур закупівель на наступний рік.  

Разом з тим, за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli розміщена інформація щодо створення закупівлі з прив’язкою до плану.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 245/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a51fe563-8c09-422f-b108-eeb9ca233705&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема, планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. При цьому протокол складається у довільній формі.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

При цьому, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню.

Тому річний план (додаток до річного плану) складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов’язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.