|
06.05.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради звертається з наступного питання.
У наданій Вами відповіді на запит № 36/2022 зазначено, що «сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, крім закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії».
Просимо підтвердити, чи дотримується вищевикладеної позиції Міністерство економіки України під час внесення замовником змін до договору про закупівлю, укладеного в період дії частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
30.04.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Учасник процедури закупівлі надав довідку торгово-промислової палати про орієнтовну ціну товару (бітумної емульсії). В пукті 10.1 п. 2. Договору вказано " погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення". В довідці торгово промислової палати не вказано процент коливання. Чи правомірна така довідка? (скан Довідки ТПП додається)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Так, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. При цьому слід розуміти, що оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, то сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей відповідно до коливання ціни на ринку. Виходячи з Особливостей, зміна ціни у разі коливання ціни на ринку наразі може відбуватись не обмежуючись періодичністю та відсотковою межею, пропорційно до такого коливання, яке фактично відбувається і є документально підтвердженим. Інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
16.04.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України, визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
В умовах тендерної документації зазначено зокрема: «..що істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів».
При цьому у додатку до тендерної документації міститься проект договору про закупівлю, у якому визначені: предмет закупівлі; кількість, асортимент та якість товару; умови поставки; здачі-прийому товару; сума договору та порядок розрахунків; відповідальність сторін; форс-мажорні обставини; порядок врегулювання спорів; строк та умови розірвання договору; інші умови, якими зокрема визначено, які умови договору вважаються істотними; реквізити сторін; специфікація.
Окрім цього, в тендерній документації зазначено: «Учасник, який подав тендерну пропозицію, вважається таким, що згодний з проєктом договору про закупівлю, викладеним у Додатку 3 до цієї тендерної документації, та буде дотримуватися умов своєї тендерної пропозиції протягом строку, встановленого в п. 4 Розділу 3 до цієї тендерної документації.»
Чи будуть зазначені вище умови тендерної документації щодо визначення істотних умов договору про закупівлю порушувати частину 1 статті 638 Цивільного кодексу України та чи порушують такі формулювання тендерної документації норми законодавства в сфері публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
15.04.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Ми є замовниками послуг з ремонту доріг, при перевірці БЕБ. нами було отримано рекомендаційний лист щодо одного з підрядників, а саме ТОВ "РЕГДОРСТРОЙ". Дана організація, являється активним учасником тендерів, та систематично блокуючи їх скаргами в АМКУ, в яких перемагає - змушує обирати їх переможцями. Як діяти нам в такій ситуації, так як рекомендаційний лист БЕБ не є причиною для відхилення даного учасника (лист БЕБ додається)
|
|
Відповідь
|
|
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли наявні підстави визначені даним пунктом. Згідно з пунктом 47 Особливостей замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі наявності підстав, зазначених в даному пункті. Пунктом 28 Особливостей передбачено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: інструкція з підготовки тендерних пропозицій, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов, а також інформація щодо розміру, виду, строку та умов надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю. Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань), умови забезпечення виконання договору визначено у Главі 49 ЦК України та Главі 22 ГК України. Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Крім цього, розділом V Господарського Кодексу України (далі - ГК України) встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Отже, під час розроблення тендерної документації, у тому числі проекту договору, замовникові слід ураховувати можливість застосування господарських санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, а також забезпечення виконання договору про закупівлю, керуючись при цьому принципами здійснення закупівель, зокрема такими як максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням, та передбачати відповідні умови їх застосування у тендерній документації та проекті договору про закупівлю. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства.
|
|
27.03.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаю. Нам як Замовнику необхідно провести закупівлю послуг страхування ОСАГО - і стало питання: а який період надання послуг і дії договору страхування? 1. згідно Закону від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік. (Ст.17 ЗУ), а згідно Закону Про публічні закупівлі" та постанову 1178 закупівля здійснюється згідно річної потреби. Питання: чи можливо оголошення процедури відкритих торгів з особливостями де Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг буде 1 календарний рік від дати підписання акту виконаних робіт (поліс діє 1 рік) чи до 31 грудня 2024 року. Якщо до 31 грудня 2024 року - то як закупати на наступний рік враховуєчи що це обовязкове страхування - укладати додаткові угоди на 20 % і за цей час проводити відкриті торги на 2025 рік? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №793/2017, № 504/2023, № 374/2023, та в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=812886f8-5df5-4725-9718-7a57ecdf32dc&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
|