|
31.03.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі – ДП «МДЗО») звертається до Вас з питань, що стосуються закупівель робіт, послуг з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в частині порядку укладання договору підряду за результатами закупівлі, та відповідно погодження договірної ціни, яка є невід’ємною частиною цього договору.
Договірна ціна - це ціна Переможця процедури закупівлі за результатами аукціону.
Можливість погодження договірної ціни Переможця за результатами електронного аукціону саме під час укладення договору про закупівлю зазначена в листі Мінекономрозвитку України від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 «Щодо здійснення закупівлі робіт».
На сьогодні наявна велика кількість скарг до органу оскарження щодо встановлення замовниками у тендерних документаціях на закупівлю робіт та послуг у сфері дорожнього господарства вимоги стосовно надання у паперовому вигляді договірної ціни та відповідних підтверджуючих/обґрунтовуючих документів до неї (для прикладу скарга по процедурі закупівлі № UA-2021-02-04-007567-a).
Враховуючи вищезазначене, ДП «МДЗО» має намір передбачити в тендерних документаціях на закупівлю робіт/послуг Порядок підписання договору про закупівлю, у наступній редакції:
«6.4.6. Переможець торгів після закінчення періоду, передбаченого Законом для оскарження рішення замовника про визначення Переможця, та не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, надає замовнику проєкт договору (Додаток 5 до тендерної документації) з усіма додатками, які передбачені розділом ХІІІ цього проєкту.
Переможець обов’язково надає проєкт договору з усіма додатками та з супровідним листом, який повинен містити вихідні реквізити (номер та дату) та інформацію стосовно переліку документів, що надаються Учасником.
Учасник подає проєкт договору з усіма додатками як у паперовому вигляді, так і на будь-якому електронному носії.
При цьому розрахунок договірної ціни повинен бути наданий Переможцем в електронному вигляді на портативному носії інформації у програмному комплексі АВК-5 у форматі файлу ІМД або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін у форматі файлу ІБД останньої редакції, та який не призводить до викривлення вхідних даних, що вводяться.
6.4.7. Вимоги щодо формування договірної ціни, що є невід’ємною частиною договору, який буде укладений за результатами відкритих торгів, наведені у Додатку «Вимоги щодо формування договірної ціни» до цієї тендерної документації.
6.4.8. Замовник підтверджує договірну ціну тільки у разі, якщо вона сформована Переможцем з дотриманням вимог п.6.4.7 цієї тендерної документації.
Ненадання Переможцем у строки передбачені п.6.4.6 цієї тендерної документації проєкту договору з усіма додатками, а також формування Переможцем договірної ціни з порушенням вимог п.6.4.7 цієї тендерної документації, є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.»
На підставі положень п.13 ч.1 ст.9 Закону просимо Вас надати консультацію рекомендаційного характеру щодо можливості визначення у тендерній документації Порядку підписання договору про закупівлю у вищезазначеній редакції.
Повний текст запиту додається.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономрозвитку від 17.08.2020 № 1572 затверджені Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства (далі - методологія).
Ця методологія складається із розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, у тому числі загальні рекомендації до проекту договору, що можуть використовуватись замовниками для підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі, обсяги закупівлі та специфіку предмета закупівлі у конкретних випадках. Ця Методологія може використовуватись під час закупівлі поточного ремонту доріг.
При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно та з дотриманням вимог законодавства.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій та рішень замовників в конкретних випадках.
|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» (заклад охорони здоров'я), який шляхом проведення відкритих торгів закупив електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії Споживачу на 2020 рік. Термін дії договору до 31.12.2020 року.
Відповідно до п. 13.10 Договору сторони домовилися, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», дія Договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
На початку лютого місяця 2021 року з Постачальником було укладено Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії. Термін дії до 31.03.2021 року. Кошти на оплату електричної енергії та на оплату послуг з розподілу електричної енергії в установленому порядку погоджені та є у наявності.
За цей час Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» проводить відкриті торги і визначає нового переможця. Новий Постачальник електричної енергії починає надавати свої послуги з 01.03.2021 року.
Однак у березні місяці 2021 року попередній Постачальник рахунок за поставлену електричну енергію нашому підприємстві за лютий місяць 2021 рік не виставляє. Також не виставляє рахунок за лютий 2021 року на оплату послуг з розподілу електричної мережі Оператор системи.
У телефонній розмові нам повідомляють що у лютому місяці 2021 року нас віднесено до Постачальника «останньої надії».
Попереджень жодних від Постачальника та Оператора системи про розрив раніше укладених Договорів ми не отримували. Також повідомлення не отримували від Постачальника «останньої надії», тим паче договору з ним ні якого ми не укладали.
Різниця у ціні за надану електричну енергію з попереднім Постачальником та Постачальником «останньої надії» становить близько 150 000 тис. грн. Річ тут йде про бюджетні кошти.
Питання:
1. Чи правомірні дії Попереднього постачальника, коли він без попередження усунувся від виконання своїх зобов’язань за договором у лютому місяці 2021 року?
2. Чи можуть бути між нашим підприємством (медичним закладом) та Постачальником «останьої надії» відносини без належного оформлення (договору).
3. Чи маємо ми право, без Договору оплатити за лютий місяць 2021 року за спожиту електроенергію Постачальнику «останьої надії»?
4. Яка юридична відповідальність попереднього Постачальника, у тому числі хто відповідатиме за надмірно сплачені кошти (різниця між тарифом попереднього Постачальника та постачальника «останньої надії»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
25.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державне агентство автомобільних доріг України звертається за наданням роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Укравтодор планує здійснити запозичення, зобов’язання за якими забезпечені державними гарантіями, шляхом укладання кредитного договору та/або випуску боргових цінних паперів на міжнародних ринках капіталу.
Для здійснення таких запозичень, Укравтодор потребує допомоги фінансових установ (радників) з питань розробки стратегії фінансування, вибору і роботи букранерів та /або лід-менеджерів, визначення кредитних рейтингів, розробки кредитної історії для потенційних інвесторів, тощо.
Частиною п’ятою статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, у тому числі:
фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів;
послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг;
Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-III:
фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України;
фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;
компанія з надання допоміжних послуг - юридична особа, яка не є фінансовою установою, діяльність якої полягає в наданні послуг з інформаційних технологій, володіння або управління майном, з обробки даних або будь-яких подібних послуг, які необхідні для здійснення фінансовою установою діяльності з надання фінансових послуг.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення прямих договорів з фінансовими установами (радниками) на надання послуг, пов’язаних із залученням кредитних коштів, керуючись частиною п’ятою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів та послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
У свою чергу, Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.
Визначення терміну "фінансова послуга" наведено у пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги.
Визначення понять "гарантія", "договір лізингу" та "кредитний договір" наведені в статтях 560, 806 та 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відповідно.
Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття "послуги, допоміжні до фінансових послуг".
Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля фінансових послуг, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів або закупівля послуг фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг, такі закупівлі здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення предметів закупівлі до тих, що вказані у статті 3 Закону, у конкретних випадках.
У свою чергу, відповідно до Закону України “Про Національний банк України” НБУ здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України, веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк.
При цьому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку згідно Указу Президента України “Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку” від 23.11.2011 № 1063/2011 здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищевказаних органів.
|
|
22.03.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальним підприємством за результатами закупівлі підписано договір з юрособою платником ПДВ. Через 3 місяці від керівника юрособи надходить повідомлення про перехід на спрощену систему оподаткування без ПДВ. Чи правомірно буде підписання додаткової угоди на зменшення ціни договору на 20 відсотків за рахунок зменшення суми податків ( мінус суми ПДВ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
17.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В зв’язку з неоднозначним тлумаченням різними органами листа Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 «Щодо визначення замовників» та роз’яснення на сайті ДП «ПРОЗОРРО» від 10.04.2020 «ЗАМОВНИК ЧИ НЕ ЗАМОВНИК» (https://infobox.prozorro.org/articles/zamovnik-chi-ne-zamovnik) прошу надати більш конкретизовану відповідь на питання:
1. Чи зобов’язане ОСББ здійснювати закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо частина коштів (по програмі співфінансування) виділяється з міського бюджету?
2. Чи має право Головне управління Державної казначейської служби України, для перерахування коштів з міського бюджету на рахунок ОСББ (по програмі співфінансування), вимагати проведення закупівлі робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 розміщено лист від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, який містить відповідь на питання.
Своєю чергою, згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
|