|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
є обєкт «Реконструкція, нове будівництво аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя (Реконструкція пасажирського перону КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» з будівництвом нових місць стоянки для повітряних суден) на вул. Блакитній, 4 у Шевченківському районі м. Запоріжжя» . В кошторисну документацію входять додаткові послуги в тому чіслі і екологічні
Консультаційної підтримки щодо розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля та проходження процедури ОВД
Чи можна їх визначати окремо по об'єкту будівництва - закупівля до 50 000,00 грн без використання ЕСЦ за кодом 9071. В річному плані закупівель за кодом 9071
на суму 300 000,000 грн проведена закупівля.
Згідно роз'яснень
при визначенні предмета закупівлі робіт діємо таким чином:
— роботи з капітального ремонту по одній будівлі сумуємо для визначення очікуваної вартості усього обсягу робіт. Такі роботи є одним предметом закупівлі;
— виготовлення проектно-кошторисної документації, геологорозвідувальні роботи по одному об’єкту є окремими роботами та окремими предметами закупівель;
— витрати на проектні роботи, експертизу проектної документації, здійснення технічного нагляду по одному об’єкту є різними видами робіт та окремими предметами закупівель. Чи можна по об'єкту важати 9071 грн окремо чи сумувати з планом. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
Своєю чергою, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними кошторису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт.
|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно п. 7 Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого Наказом Мінекономіки України 17.03.2016 р. забезпечення участі команд у спортивних заходах (змаганнях) здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу. Просимо надати роз'яснення чи підпадають послуги по нерегулярному перевезенню міських спортивних команд для участі у всеукраїнських змаганнях та навчально-тренувальних зборах під вищезазначений п. 7 Порядку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у пункті 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку у конкретних випадках.
|
|
13.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. До таких підстав, зокрема, відноситься відсутність інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Відповідно до п.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі мають міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Проте, витяг з Єдиного державного реєстру та інформація що міститься у відкритому доступі за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, містить обмежену інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, що є публічною та доступною для ознайомлення, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання та міра бенефіціарного володіння.
В зв’язку з цим, прошу повідомити, яким чином Замовник має встановити, чи дійсно в учасника, що є юридичною особою резидентом наявна уся передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" інформація у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань?
Або, яким чином учасник – юридична особа резидент, може довести Замовнику те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна уся інформація щодо даного учасника, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься в запиті 1405/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d938583-d5c3-4f4f-9405-eadc72ef022b&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Відповідно п. 5 розділу ІІ Наказу МЕРІТУ № 454 від 17.03.16 р., «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» «Якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів». Дію даного наказу скасовано. В редакції нового наказу № 708 від 15.04.20 р. ця норма чомусь відсутня. І як тепер закуповувати сукупні послуги? Чи укладати різні договори? І що робити з закупівлями товарів, опублікованих після 09.06 і до сьогодні, до вартості яких включені супутні послуги? Чи потрібно скасовувати закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до наказу МЕРТУ № 645 від 07.04.2020 електронний майданчик ТОВ «АКЦЕПТ ОНЛАЙН» був відключений від електронної системи закупівель. Зазначений майданчик не забезпечив можливості закінчення (внесення змін) до процедур, що були розпочаті на ньому, а також не забезпечив можливості отримання ключів Замовниками для розміщення необхідної інформації щодо розпочатих на ньому закупівель на інших майданчиках.
Водночас, відповідно до наказу МЕРТУ від 11.06.2020 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» «у разі якщо замовник не має змоги розмістити інформацію через авторизований електронний майданчик, який відключений від електронної системи закупівель, він повинен розмістити необхідну інформацію через інший авторизований електронний майданчик, а в разі відсутності такої можливості – через веб-портал».
Таким чином, замовник не має технічної можливості оприлюднити необхідну інформацію щодо закупівель, розпочатих на майданчику АКЦЕПТ ОНЛАЙН, на іншому майданчику, оскільки відсутні ключі переходу і отримати їх неможливо.
Враховуючи зазначене, прошу дати роз’яснення, яким чином замовник може оприлюднити необхідну інформацію через веб-портал відповідно до абзацу третього пункту 6 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (наказ МЕРТУ від 11.06.2020 № 1082).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1225/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77
|