Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Замовником проведено відкриті торги на закупівлю послуг з відбору допінг-проб крові на визначення гормону росту по Україні та їх транспортування до ВАДА-акредитованої лабораторії у кількості 80 шт на загальну суму 955200,00 грн. В специфікації зазначено, що на відбор допінг-проби, у другого та наступних спортсменів надається знижка у розмірі 47,5% від ціни відбору однієї проби. Отже, враховуючи вказану знижку, було проведено 80 шт. відбір допінг-проб на загальну суму 453720,00 грн., дана сума є меншою від загальної суми договору. Чи може замовник внести зміни в договір, збільшивши кількість послуг, при цьому не змінюючи загальної суми договору закупівлі на підставі пп.3 п.19 Особливостей - покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запитах № 579/2023, № 1251/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=48670caf-9b5c-4add-8c68-c85fc99f8234&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і 2 послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-8 пункту 19 Особливостей.
Так, підпункти 1-7 пункту 19 Особливостей не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Поряд з цим, випадки, зазначені у підпунктах 3-5 пункту 19 Особливостей, не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю.

20.10.2023

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

1185 / 1179

Постановою КМУ від 02.08.2022 № 861 визначено порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів (далі – Порядок), яким, в свою чергу, встановлено механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі і визначені пп. 2 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та додатковим переліком товарів, що затверджується КМУ відповідно до пп. 3 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Відповідно до п. 4 Порядку ступінь локалізації виробництва товарів підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку за встановленою формою, калькуляції собівартості товару із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) за встановленою формою та підтвердження здійснення на території України виробництва не менше одного з елементів товару (зокрема вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та/або використання вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів, виготовлених на території України. Отже, Порядком чітко встановлено, що вищезазначені документи подаються саме ВИРОБНИКОМ товару. Те, що ступінь локалізації виробництва визначається самостійно ВИРОБНИКОМ товару, передбачено і Законом України «Про публічні закупівлі» (абз. 9 пп. 1 3 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення»). Проте під час проведення закупівель товарів, придбання яких можливе лише за умови підтвердження належного ступеню локалізації їх виробництва, замовники неодноразово стикаються з такою ситуацією. Відповідно до інформації/документів, наданої/наданих у складі тендерної пропозиції, учасник не є виробником запропонованих ним до постачання товарів, проте відповідно до інформації, що міститься у переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, сформованому Уповноваженим органом та оприлюдненому на www.prozorro.gov.ua, ступінь локалізації виробництва конкретного товару підтверджено саме учасником, а не безпосереднім виробником. Чи можна вважати товар, ступінь локалізації виробництва якого підтверджений у вищенаведений спосіб (не виробником товару), і міститься у відповідному переліку, сформованому Мінекономіки, таким, ступінь локалізації виробництва якого підтверджено?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 946/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UA
При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки.
Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 13-1 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.
Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.
Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).

10.10.2023

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

955 / 966

Локалізація в закупівлях Відповідно до встановленого порядку: ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за формулою: СЛ = (1 - (МВ+ІВ) / С) × 100%, де СЛ - ступінь локалізації виробництва; МВ - митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень; IВ - вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних окремо та/або у складі продукції для виробництва товару, що є предметом закупівлі, у постачальника - резидента України, без урахування податку на додану вартість, гривень; С - собівартість товару, що є предметом закупівлі, гривень. Прохання надати роз’яснення, яким чином виробнику слід визначати вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних у складі продукції для виробництва товару. Оскільки для готової придбаної виробником вітчизняної продукції, може бути використана імпортна сировина, матеріали та ін. про яку виробник не може знати, а постачальник зазначеної продукції не робить і не зобов’язаний робити локалізації. Чи можемо ми, при обчисленні нашої собівартості, враховувати продукцію вироблену в Україні як вітчизняну продукцію на 100%?

Відповідь

09.10.2023

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

982 / 1001

У відповідності до п. 9 Постанови Кабінету міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 передбачено, що державні замовники у сфері оборони можуть закуповавати товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень без застосування конкурентних процедур закупівель за умови надання гарантійного листа про те, що сукупний прибуток усіх субєктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. 1. З вищезазначеного трактування не зрозуміло, що мається на увазі під поняттям "сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання" та "первинна собівартість товару". Чи коректно буде здійснювати розрахунок прибутку та собівартості товару сформованих на митнійтній території України, якщо товар є імпортованим? 2. Які саме складові в себе включає первинна собівартість товару та прибуток?

Відповідь

Шановний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення), Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 5 та 6 пункту 1 статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військовопромислову політику та головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості) , які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 9 Особливостей придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, прибутку (постачальницької винагороди) на рівні не більше 25 відсотків від собівартості, допускається за однієї із таких умов: розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. При цьому собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг.
З огляду на вищезазначені положення законодавства собівартість товарів, робіт і послуг визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, при цьому національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні розробляються та затверджуються Міністерством фінансів України.
Отже, до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правил формування та підтвердження собівартостей товарів, робіт і послуг.
Окрім цього, зазначаємо, що замовники здійснюють процедури закупівель/спрощені закупівлі товарів, робіт і послуг шляхом використання електронної системи закупівель “Прозорро”. При цьому саме завдяки функціонуванню електронної системи закупівель забезпечується ефективність та прозорість здійснення процесу закупівель товарів, робіт і послуг.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що замовник приймає рішення стосовно закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно та на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Окрім цього, зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.

06.10.2023

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1674 / 1640

Замовник має на меті укласти договір на утилізацію певної техніки, умовами якого буде передбачено, що Замовник передає таку техніку Виконавцю, а Виконавець після утилізації цієї техніки перераховує певну суму на бюджетний рахунок Замовника за вміст дорогоцінних металів в утилізованій техніці за мінусом власних витрат (на дефектування техніки, її транспортування, розбирання та утилізацію). Згідно договору Замовник нічого не сплачує на користь Виконавця нічого, але вартість його послуг віднімається від вартості дорогоцінних металів, яка повинна була б повністю повернутися до бюджету. Просимо роз’яснити: 1. Чи має право замовник укладати такий договір та якими НПА це регулюється? 2. Чи розповсюджуються на такий договір (на таку закупівлю) норми Закону України «Про публічні закупівлі», постанови КМУ від 12.10.2022р. №1178?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2