|
|
04.07.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступних питань.
Відповідно до Закону України «Про морські порти України», на виконання розпорядження Кабміну України від 04.03.2013р № 133-р, наказом Мінінфраструктури України від 19.03.2013р № 163, було реорганізовано державні підприємства морського транспорту та утворено Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі – ДП АМПУ).
Згідно із додатком 1 до Наказу, до переліку державних підприємств морського транспорту, що підлягали реорганізації, входило і наше підприємство ДП «МТП «Чорноморськ». Відтак на території порту Чорноморськ утворено два суб’єкти господарювання – ДП «МТП «Чорноморськ» та Чорноморська філія ДП «АМПУ».
Відповідно до вимог вищезазначених нормативних актів був складений та підписаний членами комісії з реорганізації Акт приймання-передачі майна, майнових прав та зобов’язань, який затверджений Міністерством інфраструктури України, Відповідно до цього Акту до філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» відійшли магістральні мережі водопостачання та водовідведення, прилади обліку електроенергії, мережі трансформаторні підстанції та відгалуження від них магістральні мережі електропостачання, єдине джерело вироблення теплової енергії - центральна котельня. Всі ці об’єкти зараз перебувають на балансі Чорноморської філії ДП «АМПУ».
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про морські порти», власники та/або користувачі технологічно пов'язаних об'єктів портової інфраструктури зобов'язані укладати між собою договори, що визначають взаємні права і обов'язки щодо організації та забезпечення безперервності технологічного процесу надання відповідних послуг у морському порту і встановлюють єдиний порядок експлуатації відповідної інфраструктури морського порту.
Державне підприємство щорічно проводить закупівлю послуг з відшкодування витрат з використання електричної енергії, водопостачання, водовідведення та теплопостачання з іншим державним підприємством на загальну суму до 80 000 000,00 – 100 000 000,00 грн. з ПДВ на підставі п.п.5 п.13 Особливостей: роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. Оскільки в ДП «МТП «Чорноморськ відсутня технічна можливість відокремлення від мереж Чорноморської філії ДП «АМПУ» якими постачаються комунальні послуги, та укладати договори закупівлі цих послуг з постачальниками, укладаються договори з Чорноморською філією ДП «АМПУ» на відшкодування витрат на їх постачання.
Об’єкти на які постачаються ці комунальні послуги не орендуються, а знаходяться на балансі замовника.
Чи потрібно публікувати звіти про такі договори про закупівлю без використання електронної системи закупівель зважаючи на суми відшкодувань?
І чи є це відшкодуванням витрат або закупівлею послуг в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №152/2022, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ab25320-14c0-467f-9661-c39de3be9ee8&lang=uk-UA
|
|
|
03.07.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Чи може міська рада, як замовник процедури закупівлі сільгосптехніки (трактор) укладати договір комісії (міська рада-ФОП-юридична особа імпортер) з переможцем торгів (ФОП-комісіонер) та юридичною особою - комітентом,
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 879/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=4315ea30-e8f4-4390-a42a-7e19be3ca10aПри цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. |
|
|
30.06.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
У цьому календарному році Службою заплановано здійснити капітальний ремонт даху та капітальний ремонт підвального приміщення адміністративної будівлі у якому розташована наша організація. Проєктно-кошторисна документація розроблена окремо на капітальний ремонт даху та окремо на капітальний ремонт підвального приміщення. Вартість капітального ремонту даху складає 1 300 000,00 грн., вартість капітального ремонту підвалу складає 300 000, 00 грн.
При плануванні закупівель виникло питання щодо визначення предмету закупівлі. Настановою з визначення вартості будівництва зазначається, що «об’єкт – окремий будинок, будівля, споруда, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, а також їхня частина». Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення: чи маємо ми право визначати кожну частину яка буде капітально ремонтуватись (дах, підвал) окремим об’єктом і укласти прямі договорі, чи нам необхідно підсумувати вартість двох закупівель та провести відкриті торги на кожну закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані ) та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. З 23 червня 2023 року набув чинності наказ Міністерства економіки України від 03 квітня 2023 р. № 1811 “Про затвердження Змін до Порядку визначення предмета закупівлі” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 червня 2023 р. за № 943/39999), яким наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 р. № 708 “Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі” (далі - Порядок) в частині, що стосується порядку визначення предмета закупівлі робіт, приведено у відповідність до положень кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Так, виходячи з пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво). Ця Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти). Згідно Настанов б’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Таким чином, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на об'єкт будівництва. Отже, при закупівлі робіт, визначення предмета закупівлі здійснюється за окремими об'єктами будівництва. При цьому відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.
|
|
|
23.06.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як правильно здійснювати поточний ремонт ігрових/спортивних майданчиків: здійснювати за кодом ДК чи окремо за кожним поточним ремонтом ігрового/спортивного майданчика?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 397/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74b0d90a-770a-436b-a156-7f663e101b88&lang=uk-UA
|
|
|
15.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами) (далі – Особливості) «замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою».
Згідно з частиною 2 Загальних положень Особливостей «у цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про публічні закупівлі», постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407)».
Проте в жодному з вищезазначених нормативно-правових актів, в тому числі і в Особливостях, відсутні терміни: «країна походження» та «виробник», що спричиняє неоднозначний підхід до трактування даних понять.
На сьогоднішній день відповідно до термінології, розміщеної на офіційному сайті Верховної Ради України, чинні нормативно-правові акти місять 91 (дев’яносто одне) визначення «виробник» та 12 (дванадцять) визначень «країна походження».
Зважаючи на наведене вище, просимо надати роз’яснення щодо наступного.
1. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «виробник»?
2. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «країна походження»? Якими нормативно-правовими актами слід керуватись при встановленні «країни походження» (це має бути країна-виробництва чи країна, з якої товар/продукцію/послугу було імпортовано)?
3. Як визначити «країну походження» та «виробника» товару, складові якого та комплектація були здійснені різними виробниками в різних країнах, які не є групою країн та які не входять до митних союзів країн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Абзацом другим пункту 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою.
При цьому спосіб визначення країни походження товару Законом та постановою № 1178 не встановлено. Отже, замовник самостійно визначає спосіб підтвердження країни походження з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами), Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи. Відповідно до пункту 4 Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема забезпечує та здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до законодавства з питань митної справи, а також за правильністю класифікації та визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення; взаємодіє з митними адміністраціями та іншими уповноваженими органами іноземних держав з питань проведення перевірки автентичності документів, які надавалися для підтвердження заявленої митної вартості, класифікації та країни походження товарів.
Тому з питань щодо визначення країни походження пропонуємо додатково звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|