|
|
16.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відновлення договору по закупівлі, який було помилково припинено
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної можливості відновлення договору по закупівлі, який було помилково припинено пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Крім того, пропонуємо ознайомитись з листом від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
З цього постає декілька питань:
1) Чи мав право замовник (орган місцевого самоврядування) використовувати удосконалений електронний підпис замість кваліфікованого електронного підпису ?
2) Як повинен діяти замовник, у випадку якщо ним було підписано тендерну документацію (в тому числі оголошення про проведення закупівлі) удосконаленим електронним підписом замість кваліфікованого електронного підпису?
3) Якщо замовник після публікації тендерної документації з використанням удосконаленого електронного підпису через деякий час виявив зазначене та наклав на цю ж документацію вже кваліфікований електронний підпис, чи буде це правомірно та вважатись належним виправленням помилки (порушення)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 854/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30af0010-32d4-47aa-9f31-17d76aea3fbb&lang=uk-UA
|
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
З цього постає декілька питань:
1) Чи мав право замовник (орган місцевого самоврядування) використовувати удосконалений електронний підпис замість кваліфікованого електронного підпису ?
2) Як повинен діяти замовник, у випадку якщо ним було підписано тендерну документацію (в тому числі оголошення про проведення закупівлі) удосконаленим електронним підписом замість кваліфікованого електронного підпису?
3) Якщо замовник після публікації тендерної документації з використанням удосконаленого електронного підпису через деякий час виявив зазначене та наклав на цю ж документацію вже кваліфікований електронний підпис, чи буде це правомірно та вважатись належним виправленням помилки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 854/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30af0010-32d4-47aa-9f31-17d76aea3fbb&lang=uk-UA
|
|
|
31.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами був скасований договір на закупівлю послуг з прання білизни з підприємцем на суму 149685,00 грн., який був переможцем аукціону електронної системі закупівель в зв'язку з помилкою допущеною під час оприлюднення звіту. На даний час, в зв'язку зі зменшенням потреби, між нами заключений договір на суму 49970,00 грн., без використання електронної системи закупівель на ті ж самі послуги. Питання: Чи не буде це порушенням діючого законодавства при оприлюдненні звіту про укладений договір? Чи будемо ми мати можливість у разі зміни обставин, а саме якщо збільшиться потреба в послугах, додатковою угодою збільшити суму договору на 24000 грн., що не перевищує 50 % від суми договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Крім цього, всі рішення про закупівлю, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно.
Згідно з статтею 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках.
|
|
|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
наше підприємство приймало участь у торгах
Ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-19-001051-b "Відкриті торги з публікацією англійською мовою" на етапі прекваліфікації до аукціону були допущенні всі три учасники, але нашими юристами були знайденні помилки у двох учасників на етапі обрання переможця. Чи прийме до розгляду нашу вимогу Антимопольний комітет на момент оголошення про підписання договору з переможцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону.
Так, виходячи з частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частинами другою і дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.
Натомість скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
У разі порушення цих строків скарги автоматично не приймаються електронною системою закупівель.
Отже, при поданні скарги, яка може прийматися до розгляду органом оскарження, суб’єкт оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи має враховувати, насамперед, підставу для оскарження (що саме оскаржується?), а також період та строки для подання скарги.
Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|