|
10.12.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можливо застосувати підставу для переговорної процедури відповідно до п.5 ч.2 ст.35 Закону (додаткова закупівля у того самого постачальника) до "НЕТЕНДЕРНОГО" ДОГОВОРУ (до договору, який укладався без проведення процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі")?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на подібне питання міститься у запиті № 923/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d037c45d-14c2-41fe-962c-30424e170f42&lang=uk-UA
|
|
10.12.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
ДК 021:2015 9320000-8 «Пара гаряча вода та пов’язана продукція»(послуги з постачання теплової енергії) бюджетними установами Костянтинівської міської ради згідно Закону України « Про публічні закупівлі» №922-VIIIвід 25 грудня 2015 року згідно з ч. 1 ст. 35 Закону управління освіти міської ради м. Костянтинівки проводиться переговорна процедура,але на запрошення ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (http://www.nerc.gov.ua) станом на 31.10.2019р., відповідно до запису № 88 не зявляється. Що робити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Разом з тим метою Закону України “Про природні монополії” (далі – Закон № 1682) є забезпечення ефективності функціонування ринків, що перебувають у стані природної монополії, на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів їх товарів. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1682 суб'єкт природних монополій - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Частиною першою статті 5 Закону № 1682 передбачено регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у такій сфері як, зокрема, транспортування теплової енергії. Поряд з цим, статтею 10 Закону № 1682 визначено обов'язки суб'єктів природних монополій. Так, частиною першою статті 10 Закону № 1682 передбачено, що суб'єкти природних монополій зобов'язані забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам, а також не чинити перешкод для реалізації угод між виробниками, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, та споживачами.
Додатково інформуємо, що відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України, одними з основних завдань якого є державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
|
09.12.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Нами були проведені відкриті торги за ДК 021:2015 – 33120000-7 – Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання очікуваною вартістю 770000 грн., пройшов аукціон, визначено переможця, заключено договір, інформацію про договір № 47 та саму сканкопію договору оприлюднено на сайті еклектроної системи закупівель. Також додактово було оприлюднено звіт про укладений договір №47. Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" звіт про укладений договір публікується у разі коли не використовується електронна система закупівель, а якщо ми використовували електронну систему закупівель і оприлюднили одночасно звіт про укладений договір чи є це порушенням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори " розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890.
При цьому відповідь на схоже за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52b8ea54-8d7b-42f1-a9d8-131680c742de&lang=uk-UA у запиті № 1126/2018.
|
|
03.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Провели відкриті торги на закупівлю природнього газу на 2020 рік, середня ціна від учасників від 4,34 грн до 6,10 грн. Є сумніви, щодо визначення переможця, тому що запропонована ціна на 2020 рік нижча за ціну на даний час. Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок розгляду замовником тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі визначений статтею 28 Закону.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі − учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим, відповідно до статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Поряд з цим, статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
Так, Законом встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням формульного ціноутворення під час здійснення закупівель природного газу, розглянутим в листі від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ”, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
|
|
03.12.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
1.Чи зобов’язаний Замовник,за вказаних обставин, проводити повторну процедуру закупівлі ?
2.Чи правомірно укласти Додаткову угоду в нашому випадку до діючого Договору , після
перезатвердження проектної документації ? .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка в Законі України “Про публічні закупівлі” відсутня, дія цього Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до набрання чинності цього Закону.
Таким чином, зміна істотних умов договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, проведених відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель” № 2289 від 01.06.2010 (далі – Закон № 2289), може здійснюватися відповідно до умов, що були визначені у таких договорах відповідно до статті 40 Закону № 2289, керуючись Цивільним та Господарським кодексами України.
Так, частиною п’ятою статті 40 Закону № 2289 встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні були відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.
У зв’язку з тим, що зміни у вищезазначених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Щодо питань 2-3
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури” та від 25.11.2016 № 3302-06/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
|