|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Абз.3 п.3 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Таким чином, у цьому випадку можливе проведення переговорної процедури закупівлі.
1. Просимо роз"яснити, які випадки вважаються розірванням договору з вини учасника.
2. Чи можна кваліфікувати як розірвання договору з вини учасника наступну ситуацію: учасник, з яким укладений договір на постачання електроенергії надіслав лист про те, що він не буде виконувати договір з технічних і економічних причин і на наступний місяць ліміти не заведені. При цьому замовник висловив заперечення проти цього, оскільки договір не передбачає односторонньої відмови від договору. Проте учасник не зважає на дане заперечення і лімітів все є не завів. Чи є така обставина підставою для оголошення переговорної процедури закупівлі для укладення договору з новим постачальником в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника?
3. Чи укладається такий договір лише з постачальником останньої надії чи з будь-яким іншим постачальником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Щодо питання 2
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Поряд з цим частиною другою статті 40 Закону визначено перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо застосування переговорної процедури закупівлі та визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Щодо питання 3
Питання закупівлі електроенергії у постачальника "останньої надії" розглянуто у запиті № 91/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=407deed7-bfe6-4b72-82a5-8e8bc36d92e8&lang=uk-UA
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Н А К А З
18.05.2020 № 98
Херсон
Про початок
моніторингу закупівель
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 15 пункту 10 Положення про Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, затвердженого наказом Південного офісу Держаудитслужби 12 жовтня 2016 року № 8
НАКАЗУЮ:
1. Почати моніторинг закупівлі ID: UA-2020-05-12-001137-b.
....
Пояснення необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня отримання цього запиту. При цьому до пояснень може бути долучено їх документальне підтвердження.
Надайте будь ласка відповідь: Чи є підставою для початку переговорної процедури закупівлі висновок торгово-промислової палати де вказано про єдиного вітчизняного виробника.
відповідь потрібна терміново
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Отже, у залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, та умови застосування переговорної процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процуедури закупівлі відповідно до частини другої статті 40 Закону.
|
|
18.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно абз.2 п.2 ст.40 "Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції з технічних причин".
Підкажіть будь ласка який орган має видати довідку про монопольний стан учасника, та чи можемо до уваги взяти довідку Торгово-промислової палати для початку переговорної процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 740/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=490766e4-8558-4097-8590-6dd9993947bd&lang=uk-UA
Разом з тим, природні монополії регулюються Законом України “Про природні монополії” (далі – Закон про природні монополії).
Так, частиною другою статті 5 Закону про природні монополії визначено, що зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій.
При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
|
|
16.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Постачальник електричної енергії прислав повідомлення про розірвання з 01 червня договору, попередньо укладеного на період до 31 грудня. Стаття 40 Закону "Про публічні закупівлі" у такому разі передбачає можливість замовнику провести переговорну процедуру на обсяг, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю. Для того, щоб ДКС зняла невикористані кошти з попtреднього договору, замовник змушений буде укласти з постачальником додаткову угоду, якою буде скориговано загальну суму договору до фактичного обсягу споживання за період постачання (чотири місяці).
Запитання: від якої суми у даному випадку рахувати 20 відсотків - від початкової чи остаточно скоригованої?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Річна потреба підприємства згідно плану використання бюджетних коштів на придбання послуги з організації харчування для структурних підрозділів з різним місцерозташуванням складає 300 тис. грн. До 19.04.2020 р. було оголошено та проведено одні відкриті торги на суму 200 тис. грн. для структурного підрозділу у місті Кременчук. Договір про закупівлю було укладено 06.05.2020 р.
Необхідно провести ще одну закупівлю для іншого структурного підрозділу у місті Лубни на суму 100 тис. грн., що залишилася. Зазначу одразу, що у зв'язку з відсутністю реальної конкуренції у м. Лубни по наданню даних послуг (що підтверджується даними Prozorro та досвідом Замовника), Замовнику було достеменно відомо, що відкриті торги не відбудуться двічі, та планувалося в решті решт вийти на переговорну процедуру. Втім, часу провести двічі відкриті торги та вийти на переговорну процедуру до 19.04.20 р. не було, оскільки даний структурний підрозділ приєднався до нашого шляхом реорганізації на початку березня. А у зв'язку з тим, що нова редакція закону міняє кваліфікаційні критерії, істотні умови договорів тощо, очевидно, що якби було двічі проведено невдало відкриті торги через відстуність пропозицій, то вийти на переговорну процедуру після 19.04.2020 з ідентичними умовами ТД було не можливо, а отже на думку Замовника така переговорна процедура була би не легітимною. Постає питання, яку процедуру обрати тепер - "спрощена закупівля" чи залишити все таки "відкриті торги"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання застосування та алгоритму проведення спрощених закупівель міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім того, інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458, розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, який містить інформацію стосовно закупівель відокремленими підрозділами.
|