|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно вимог тендерної документації (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b), замовником визначено, що поставка товару відбувається на умовах Інкотерм-2000: DDP (DELIVERED DUTY PAID) доставка із сплатою мита.
Згідно з "Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01.01.2000 № 560 (далі – Інкотерм-2000) при укладенні зовнішньоекономічних договорів термін DDP означає, що продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самої розшифровки назви терміна - "Поставка зі сплатою мита", тобто очистити товар для імпорту і сплатити будь-які збори, що випливають із цього.
Згідно з вимогами Податкового кодексу України, листа ДФС України від 08.12.2015 26639/10/28-10-06-11 постачальник-нерезидент не є платником ПДВ в Україні, також нерезидент самостійно не може здійснити витрати, пов’язані з митним очищенням товарів. Згідно Митного Кодексу України витрати по митному очищенню несе декларант (платник податків). Декларантом згідно ст. 265 МКУ при переміщенні товарів на підставі зовнішньоекономічного договору є резидент яким або від імені якого укладений цей договір.
Таким чином, умови поставки DDP не можуть бути здійснені нерезидентом в силу вимог діючого законодавства України.
Оголошуючи закупівлю запасних частин іноземного виробництва на умовах DDP замовник створює не конкурентні умови для учасників (резидентів та нерезидентів), оскільки товар, який пропонується резидентом є очищеним від митних платежів, які (митні платежі) згідно ПСБО 9 «Запаси» збільшують вартість товару, а товар, який пропонується нерезидентом не може в силу вимог законодавства України бути поставлений замовнику з урахуванням сплати усіх митних платежів.
Порівняння (електронний аукціон) таких тендерних пропозицій буде некоректним та не буде досягати основних принципів згідно статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: добросовісна конкуренція, недискримінація учасників, об’єктивна і неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
У зв’язку із чим прошу надати роз’яснення, яким чином замовнику забезпечити дотримання ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме рівні умови у відкритих торгах для резидентів та нерезидентів по поставці товарів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема добросовісна конкуренція серед учасників; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв.
Виходячи зі змісту частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону, зокрема у разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни.
Крім того, у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу (частина третя статті 28 Закону).
Ураховуючи викладене та норми Закону, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників та методику оцінки тендерних пропозицій у тендерній документації, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
06.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Про надання роз’яснення
Ми отримали Вашу відповідь від 08.11.2016 №206/880/10 на наш запит від 15.12.2016 р. №16 1215/01.
Але у Вашому листі немає будь-якої відповіді на поставлене нами запитання в листі від 15.12.2016 р. №16 1215/01. Також лист від 08.11.2016 №206/880/10 не є відповіддю саме на наш лист та на наші запитання, а являється лише посиланням на відповідь іншого запитувача.
Просимо Вас розглянути особисто наші запитання та дати однозначну та чітку відповідь на них:
1. Суперечить чи ні зміст оголошення про відкриті торги вимогам п.2 статті 21 «Інформування про проведення процедури відкритих торгів» Закону України «Про публічні закупівлі», якщо в оголошенні вказується ціна на послуги без урахування ПДВ?
Наприклад:
«Очікувана загальна вартість закупівлі: 600000,00 грн., без урахування ПДВ:
Очікувана вартість надання послуг, вартість тендерної пропозиції, приведена ціна послуг при проведені торгів і визначені переможця надаються Учасником без урахування ПДВ.
Договір, якої буде укладатися з Переможцем торгів, якщо він є платником податку на додану вартість, буде включати суму ПДВ, що змінить вартість надання послуг на відповідну суму ПДВ».
2. Можливо при такій формі оголошення, якщо Переможець торгів є платником податку на додану вартість, укладаючи договір збільшити суму договору на відповідну суму ПДВ?
3. Виходячи з цього, як потрібно Замовнику формувати звітність про здійснення конкурсних торгів за умови, що система PROZORRO не має відповідного механізму звітності.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з абзацом другим пункту другого Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, адміністратор системи (далі – адміністратор) – юридична особа, визначена Мінекономрозвитку (Уповноваженим органом) відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель (далі – веб-портал).
У свою чергу, наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 №473 відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу визначено Державне підприємство “ПРОЗОРРО”.
Таким чином, щодо питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
Разом з тим зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб”єктів у конкретних випадках.
|
|
|
15.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас дати однозначну відповідь на такі запитання:
1. Суперечить чи ні зміст оголошення про відкриті торги вимогам п.2 статті 21 «Інформування про проведення процедури відкритих торгів» Закону України «Про публічні закупівлі», якщо в оголошенні вказується ціна на послуги без урахування ПДВ?
Наприклад:
«Очікувана загальна вартість закупівлі: 600000,00 грн., без урахування ПДВ:
Очікувана вартість надання послуг, вартість тендерної пропозиції, приведена ціна послуг при проведені торгів і визначені переможця надаються Учасником без урахування ПДВ.
Договір, якої буде укладатися з Переможцем торгів, якщо він є платником податку на додану вартість, буде включати суму ПДВ, що змінить вартість надання послуг на відповідну суму ПДВ».
2. Можливо при такій формі оголошення, якщо Переможець торгів є платником податку на додану вартість, укладаючи договір збільшити суму договору на відповідну суму ПДВ?
3. Виходячи з цього, як потрібно Замовнику формувати звітність про здійснення конкурсних торгів за умови, що система PROZORRO не має відповідного механізму звітності.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у зв’язку з численною кількістю звернень із зазначеного питання, державним підприємством «ПРОЗОРРО» надіслано лист Державній казначейській службі України, який розміщений за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ua/news/roz-yasnennya-shhodo-formuvannya-zvitu-pro-rezultaty-provedennya-protsedur-zakupivel-v-chastyni-vidobrazhennya-pdv/.
|
|
|
01.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
При здійснені конкурсних торгів за допомогою систему «ПРОЗОРО» з метою виключення преференцій учасникам, які не є платниками податку на додану вартість (платники єдиного податку), по відношенню до учасників, які є платниками податку на додану вартість, Замовник закупівлі товарів, робіт або послуг в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів вказав очікувану вартість закупівлі без урахування ПДВ, але додатково в оголошені зазначив наступну інформацію:
1. Очікувана вартість надання послуг, вартість тендерної пропозиції, приведена ціна послуг при проведені торгів і визначені переможця надаються Учасником без урахування ПДВ.
2. Договір, якої буде укладатися з Переможцем торгів, якщо він є платником податку на додану вартість, буде включати суму ПДВ, що змінить вартість надання послуг на відповідну суму ПДВ.
Після проведення конкурсних торгів Державне казначейство відмовилося зареєстровати договір з ціною, яка враховує ПДВ, посилаючись на порушення п.2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо Вас надати роз’яснення:
суперечить або ні вищенаведений зміст оголошення про відкриті торги вимогам п.2 статті 21 «Інформування про проведення процедури відкритих торгів» Закону України «Про публічні закупівлі»:
«…очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у зв’язку з численною кількістю звернень із зазначеного питання, державним підприємством «ПРОЗОРРО» надіслано лист Державній казначейській службі України, який розміщений за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ua/news/roz-yasnennya-shhodo-formuvannya-zvitu-pro-rezultaty-provedennya-protsedur-zakupivel-v-chastyni-vidobrazhennya-pdv/.
|
|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підскажіть будь ласка, при складанні річного плану закупівель на 2017 рік визначення предмету закупівлі згідно з ДК 021-2015 проводиться за 3-5 знаком для товарів та послуг, якщо предмет закупівлі не поділений на лоти. Як правильно вести облік коштів? До 200 000 грн. з ПДВ враховувати за третім знаком, чи за п'ятим знаком, щоб не перевищити поріг без тендеру? Сподіваюсь на розуміння та допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|