|
27.12.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 6-1 розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 р. замовники здійснюють закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків.
Відповідно до пункту 13 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861), учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю.
Наразі плануємо проведення в 2024 р. закупівлі підіймачів каротажних самохідних (за кодом ДК 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби), що підпадають під вимоги по локалізації.
Орієнтовний строк виробництва даних підіймачів каротажних самохідних складає 525 календарних днів.
Тобто, визначати переможця процедури закупівлі та укладати договір плануємо в 2024 р., а поставка товару буде вже в 2025 р.
Прохання роз’яснити:
1) який ступінь локалізації замовник повинен передбачити в даному випадку в тендерній документації: 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)?;
2) під час поставки товару учасник/постачальник повинен надати, а замовник оприлюднити підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару зі ступенем локалізації 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 946/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5459886-15cf-406a-b070-f94f669830a8&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
18.12.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 4 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.10.2016 № 281 «Про затвердження Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів» (із змінами) (надалі – Порядок), а саме: розмір кошторисної заробітної плати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проектної документації), визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, але не нижче ніж середньомісячна заробітна плата у будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, що оприлюднюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, збільшена на прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року), який є складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, що схвалюються КМУ.
Відповідно до п.3 Порядку, термін «замовник» вживається у значенні, Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженому постановою КМУ від 27.12.2001 № 1764, а саме: замовник – юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи;
термін «інвестор» – у значенні, ЗУ «Про інвестиційну діяльність», а саме: Інвестори – суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
Таким чином кошторисна ЗП = середньомісячна ЗП у будівництві за 2022 рік згідно з даними Держстату * на прогнозний індекс споживчих цін на 2023 згідно з даними Кабміну: 9781,00 * 128,4 % = 12 558,80 грн. Отже, рівень кошторисної ЗП в 2023 році не може бути нижчим за 12 558,80 грн.
Але рівень кошторисної ЗП відрізняється навіть в межах однієї області, до прикладу в Київській області, а саме рівень кошторисної ЗП в 2023 році визначено: Ірпінською міською радою – 18 328,05 грн., Боярською міською радою – 17 000,00 грн.
Просимо роз’яснити:
1)На підставі якого нормативного акту надано право ОМС визначати рівень кошторисної ЗП?
2)Чому рівень кошторисної ЗП відрізняється в межах однієї області, якщо передбачено виключно дві складові для розрахунку?
3)Чи може замовник в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» в тендерній документації самостійно встановлювати рівень кошторисної ЗП або визначати її більшу, ніж зазначив інвестор в розумінні ЗУ «Про інвестиційну діяльність» в своєму рішенні?
4) Яким чином здійснюється визначення рівня кошторисної ЗП: відповідно до юридичної адреси замовника чи адреси об’єкта, за якою відбуватиметься будівництво, чи якось інакше?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань, що стосуються наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.10.2016 № 281 "Про затвердження Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів" слід звертатись до Мінінфраструктури.
|
|
24.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Питання звітування у вартісних межах від 0,01 грн до 50 тис. грн (будь-які товари, роботи, послуги) викликає багато питань, оскільки пункт 9 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості)не містить прямої вказівки щодо необхідності опублікування інформації в електронній системі закупівель у таких вартісних межах.
Чи потрібно оприлюднювати звіт без ЕСЗ протягом 3х роб днів згідно Закону якщо це питання не врегульоване п 9 Особливостей, маємо на увазі вартість від 0,01 грн до 50 тис. грн (будь-які товари, роботи, послуги)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 9 Особливостей), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
|
|
13.11.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Відповідно до п. 23 Постанови КМУ №1178 Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”.
У разі здійснення закупівлі із використанням електронного каталогу згідно з п. 68 Постанови КМУ №822 за результатами проведеного відбору постачальника через електронний каталог замовник оприлюднює звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до статті 10 Закону, тобто протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
При цьому п. 10 Постанови КМУ №1178 передбачено, що за результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (крім закупівель із застосуванням електронного каталогу). Останнє речення можна трактувати з двох сторін: і як те, що закупівлі із застосуванням електронного каталогу відносять до закупівель без використання електронної системи закупівель, а тому потрібно публікувати звіт про договір відповідно до п. 68 Постанови КМУ №822; і як те, що закупівлі із застосуванням електронного каталогу є винятком в плані оприлюднення звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, а тому немає обов’язку в разі здійснення запиту пропозицій публікувати звіт про договір.
Відтак, за результатами проведення запиту пропозицій Замовник розміщує в електронній системі сканований договір та всі додатки до нього протягом 10 робочих днів, згідно статті 10 Закону.
У зв’язку з наведеним виникає ряд питань:
1) чи потрібно замовникам за результатами здійснення запиту пропозицій оприлюднювати звіт про договір укладений без використання електронної системи закупівель і якщо так, то як технічно це робити, адже відповідний звіт, передбачений п. 68 Постанови №822, замовник не розміщує самостійно, а формується він автоматично електронною системою закупівель після завершального етапу запиту пропозицій – публікації договору? ;
2) чи входить до повноважень Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів здійснення моніторингу саме закупівель що здійснюються через електронний каталог шляхом запиту пропозицій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 374/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=812886f8-5df5-4725-9718-7a57ecdf32dc&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
09.11.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може уповноважена особа при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 року № 1082, в період оголошеного воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року використовувати КЕП/УЕП фізичної особи, а не КЕП/УЕП, виданий уповноваженій особі, як працівнику підприємства КП "Харківська обласна філармонія"?
Чи вважаються оприлюдненими замовником КП "Харківська обласна філармонія" річні плани, оголошення про проведення процедур закупівель, договори, додаткові угоди та інші документи, які оприлюднені в електронній системі закупівель уповноваженою особою із використанням приватного УЕП фізичної особи, а не КЕП/УЕП посадової особи (працівника) КП "Харківська обласна філармонія" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 5/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2cce6b40-9220-48de-b44c-cc1fcff3aa58&lang=uk-UA Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|