|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу розяснити, відповідно до діючого законодавства України "Про публячні закупівлі" чи можна укладати Договір на закупівлю товарів з одним постачальником на декільна предметів закупівель у одному договорі, чи все ж необхідно укладати один договір на один предмет закупівлі. Оскільки відповідно до Розяснень МЕРТ у листі № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 року зазначено, що Замовник може укладати один договір на різні предмети закупівель, але на кожен предмет необхідно публікувати окремий звіт. Маю зазначити, що ваше розясненн-рекомендація не відповідає функціоналу майданчиків та с.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" де чітко зазначено, що у звіті зазначається ціна угоди (тобто ціна договору), а не предмета закупівель. І при опублікуванні звіту про укладений договір без використання електронної системи закупівель існує НЕВІДПОВІДНІСТЬ, оскільки вартість предмета закупівлі значно менша від суми договору, який завантажується в систему. Дані дії суперечать чинному законодавсту, і наражають Замовників на застосування штрафних санкцій від перевіряючих органів. Адже вище зазначена невідповідність не відповідає Закупівлі.
Тому прошу надати розясненн щодо Оприлюднення звітів про укладені Договори відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі", або внести зміни до функціоналів майданчиків, щоб уникнути в подальшому порушень. Маю наголосити що "Ціна договору" це не вартість предмету закупівель, адже у звіті про укладений договір зазначається лише один предмет закупівлі згідно ДК 021:2015. Якщо керуватись ЗУ, то має бути один звіт по одному договору на один предмет закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті № 715/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a30b5c31-b34d-4987-8e8e-9315a787dfb0&lang=uk-UA
|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Раніше Вами було надано відповідь щодо звітування Замовником про виконання договору про закупівлю при закупівлях на суму менш ніж 50 000 тис. грн.
(посилання https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA)
Проте із даної відповіді неможливо зробити однозначний висновок про необхідність такого звітування. Про це також свідчить кількість дизлайків під Вашою відповіддю.
Ваш підсумок щодо необхідності надання звіту про виконання договору про закупівлю у випадках передбачених статтями 10 та 41 Закону двозначний.
В зв’язку із чим прошу Вас надати більш конкретну відповідь щодо необхідності оприлюднення Звіту про виконання договору про закупівлю у разі здійснення закупівлі на сумму до 50 000 грн.:
- без використання електронної системи закупівлі?;
та
- з використанням електронної системи закупівлі?
Дякую.
З повагою
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 976/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на питання.
|
|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Що стосується вибору фракції предмету закупівлі, то раніше замовники при визначенні розміру кусків вугілля керувалися положеннями ГОСТ 19242-73 "Угли бурые, каменные и антрацит. Классификация по размеру кусков (Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація за розміром кусків)", але відповідно до наказу ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" Про скасування національних стандартів, які розроблені на основі міждержавних стандартів, що розроблені до 1992 року та міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року від 14.12.2015 № 185, прийнято рішення скасувати повністю чинність міждержавних стандартів в Україні, зокрема, ГОСТ 19242-73, з 01.01.2019 року.
На нашу думку, на разі положення існуючих ДСТУ, які використовуються у сфері виробництва і реалізації вугільної продукції суперечать один одному і підлягають доопрацюванню та внесенню відповідних змін до них. Так у ДСТУ 3472:2015 вказуються таки марки вугілля, які, в свою чергу, відсутні у ДСТУ 7146:2010, а деякі пункти ДСТУ 7146:2010 посилаються на вже недійсний ГОСТ 19242-73. Тому деякі Замовники,у зв'язку з тим, що на даний час нормативний документ, що регламентує чіткий поділ за фракціями відсутній, зазначають розміри кусків вугілля "відповідно до фактичних потреб Замовника". Чи це правомірно? (Приклад: закупівля UA-2020-06-15-004056-c)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня,в ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) вказано, яку інформацію має містити оголошення про проведення відкритих торгів, але і Наказ МЕРТУ від 22.03.2016 р. №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" (далі-Наказ) наразі чинний і не приведений у відповідність до Закону, а саме, в формі оголошення, відповідно до Наказу, відсутні такі пункти, як категорія замовника, мова (мови), якою(якими) будуть готуватися тендерні пропозиції, умови надання забезпечення тендерних пропозицій. При цьому в Наказі містяться пункти, які не передбачені Законом, а саме - контактна особа замовника, уповноважена здійснювати зв’язок з учасниками, вид предмета закупівлі, конкретна назва предмета закупівлі, джерело фінансування закупівлі. Разом з тим, п. 11 ч.1 ст.9 Закону не передбачено розроблення і затвердження Уповноваженим органом форм документів у сфері публічних закупівель. В зв'язку з чим питання, якими нормативно-правовими актами керуватися під час оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів? Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті за посиланям 681/2020 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=77cf103d-6aa8-486d-9bbb-ff95809e22d0&lang=uk-UA
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Згідно статті 26 ЗУ Про Публічні закупівлі зазначено:
"9. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або не виправлення учасниками виявлених невідповідностей."
1) Просимо роз’яснити до яких саме закупівель це відноситься(у тому числі чи відноситься це до спрощених закупівель), а також чи являється відсутність накладеного ЕЦП (у разі якщо така вимога чітко прописана у документації) є такою помилкою, що можна виправляти на протязі 24 годин?
2) Також просимо роз’яснити що повинен робити замовник, у разі якщо не було оприлюднено повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
3) Просимо роз’яснити чи є обов’язком замовника оприлюднювати повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, або це можливість?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020 та 1332/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|