|
01.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи не втратив силу Закон України від 21.06.2012 № 4997-VI "Про здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв"язку, поштових марок та маркованих конвертів", оскільки він не приведений у відповідність до Закону України "Про публічні закупівлі" та чи користуватися їм при закупівлі послуг поштового зв"язку
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.
Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуги поштового зв'язку, поштові марки та марковані конверти.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про особливості здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів” від 21.06.2012 № 4997-VI (далі – Закон № 4997-VI ) закупівля послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів здійснюється шляхом застосування процедури закупівлі в одного учасника відповідно до статті 39 Закону України “Про здійснення державних закупівель”.
Водночас Закон України “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність 1 серпня 2016 року відповідно до пункту 5 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур, зокрема переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Крім того, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Таким чином, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз’яснення, щодо правильності застосування процедури закупівліробіт.
Згідно пункту 22 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі вказано, що
«роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».
Згідно розділу III Наказу Мінекономрозвитку і торгівлі від 17.03.2016 року №454 (зі змінами) вказано, що «визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»…, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника».
Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання , тому Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт 5 мільйонів гривень.
Прошу надати роз’яснення, яку процедуру закупівлі необхідно застосувати для закупівлі : окремо проектно - вишукувальних робіт (ПВР), а згодом будівельних робіт(БР) по одному і тому ж об’єкту, якщо загальна кошторисна вартість об’єкту, згідно ЗКР становить 20 млн.грн ( із них проектно- вишукувальні роботи- 1,2 млн.грн, а будівельні роботи – 12млн.грн )
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
У замовника, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, виникла потреба у закупівлі Послуг з поточного ремонту будівлі та окремо Послуг з поточного ремонту флігеля цієї ж будівлі (адреса та сама). Проте, на будівлю і на флігель є окрема документація БТІ. Постає питання, чи в даному випадку флігель вважається окремим об'єктом? І тоді послуги з поточного ремонту флігеля є окремим предметом закупівлі в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Наше підприємство відноситься до замовників, які проводять діяльність в окремих сферах господарювання. П. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
товари, роботи, послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
На які послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади ....... розповсюджується пп. 2 п. 4 с. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини четвертої статті 2 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Мінекономрозвитку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення переліку послуг, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень.
|
|
10.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Наше підприємство є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (закупівлі здійснюються за власні кошти) та є замовником у розумінні Закону України № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року.
З 13.06.2012 р. в Україні набрав чинності ЗУ «Про доступ до публічної інформації», який 2015 року поповнився новою ст.101 стосовно публічної інформації у формі відкритих даних. Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Згідно з Положенням від 21.10.2015 року №835 всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднювати у формі відкритих даних річні плани закупівель.
Журнал «Радник» за грудень 2016 наводить список який демонструє, що суб’єктам господарювання державних та комунальних секторів, які не отримують кошти бюджету не потрібно оприлюднювати річні плани закупівель на веб-порталівідкритихданих за адресоюhttp://data.gov.ua, а лише на порталі http://prozorro.gov.ua. Просимо надати роз’яснення, чи потрібно нашому підприємству публікувати річні плани закупівель на сайті http://data.gov.ua відповідно до вищевказаних нормативних документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон передбачає використання замовником електронної системи закупівель під час здійснення процедур закупівель та оприлюднення відповідної інформації про закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу.
У свою чергу, Законом України “Про доступ до публічної інформації” та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, (далі – Положення про набори даних) визначено обов’язок розпорядника інформації у розумінні Закону України “Про доступ до публічної інформації” (далі – розпорядник інформації) надавати та оприлюднювати відповідну інформацію на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з Положенням про набори даних створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування, (далі – Агентство) яке є його держателем. Адміністратором Єдиного державного веб-порталу відкритих даних є державне підприємство, яке належить до сфери управління Агентства.
Крім того, відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.
Ураховуючи зазначене, з питань необхідності оприлюднення інформації про закупівлі на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та офіційному веб-сайті розпорядника інформації відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів рекомендуємо звертатись до відповідного органу виконавчої влади до сфери відповідальності якого належить функціонування зазначеного веб-порталу.
|