|
17.06.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
КП «Київміськсвітло» звертається до Вас з метою отримання відповідних роз’яснень норм Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до пункту третього частини другої статті 40 Закону Замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі: оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
КП «Київміськсвітло» 29.04.2021 року оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини третьої статті 10 Закону щодо закупівлі: Електрична енергія (ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09310000-5 Електрична енергія) (UA-2021-04-29-007139-c). Після розгляду пропозицій учасників та допущення до аукціону, один з учасників подав скаргу до Антимонопольного комітету України щодо допущення деяких з учасників до аукціону. Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій учасників проводиться автоматично системою закупівель після розгляду всіх тендерних пропозицій шляхом застосування електронного аукціону. Станом на 16.06.2021 р. електронного аукціону ще не було.
Чи може КП «Київміськсвітло» в даному випадку застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту третього частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», чи дана норма поширюється тільки для процедур відкритих торгів після оцінки тендерних пропозицій учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 809/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=682ca53f-a15a-49af-b966-0ffb3172f043&lang=uk-UA
Так, відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі” переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
|
|
15.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи законно вимагати Акт з технічного нагляду за сертифікованою системою управління безпечністю харчових продуктів згідно постійно діючих процедур заснованих на принципах НАССР, або Звіт про аудит систем менеджменту на відповідність вимогам ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи управління безпечністю харчових продуктів» або ДСТУ 4161-2003 “Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги” , ДСТУ ISO9001:2015 «Сертифікат управління якістю. Вимоги» та на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 на потужності ЯКИЙ ВИДАНИЙ не раніше 180 днів від дати оголошення
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Водночас згідно статті 24 цього Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Водночас виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Докладно щодо питання оскарження в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
З цього постає декілька питань:
1) Чи мав право замовник (орган місцевого самоврядування) використовувати удосконалений електронний підпис замість кваліфікованого електронного підпису ?
2) Як повинен діяти замовник, у випадку якщо ним було підписано тендерну документацію (в тому числі оголошення про проведення закупівлі) удосконаленим електронним підписом замість кваліфікованого електронного підпису?
3) Якщо замовник після публікації тендерної документації з використанням удосконаленого електронного підпису через деякий час виявив зазначене та наклав на цю ж документацію вже кваліфікований електронний підпис, чи буде це правомірно та вважатись належним виправленням помилки (порушення)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 854/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30af0010-32d4-47aa-9f31-17d76aea3fbb&lang=uk-UA
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
З цього постає декілька питань:
1) Чи мав право замовник (орган місцевого самоврядування) використовувати удосконалений електронний підпис замість кваліфікованого електронного підпису ?
2) Як повинен діяти замовник, у випадку якщо ним було підписано тендерну документацію (в тому числі оголошення про проведення закупівлі) удосконаленим електронним підписом замість кваліфікованого електронного підпису?
3) Якщо замовник після публікації тендерної документації з використанням удосконаленого електронного підпису через деякий час виявив зазначене та наклав на цю ж документацію вже кваліфікований електронний підпис, чи буде це правомірно та вважатись належним виправленням помилки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 854/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30af0010-32d4-47aa-9f31-17d76aea3fbb&lang=uk-UA
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Тобто, у випадку якщо замовником є орган місцевого самоврядування при публікації тендерної документації він зобов'язаний використовувати виключно кваліфікований електронний підпис.
З цього постає декілька питань:
1) Як характерезується вищезазначене порушення (наприклад, порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, порушення законодавства в частині не відміни замовником закупівлі).
2) Чи є це таким порушенням, яке неможливо усунути у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
3) До компетенції якого органу відноситься розгляд та прийняття відповідних рішень щодо зазначеного порушення?
4) Які правові наслідки такого порушення?
5) Яка відповідальність за таке порушення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки зверталося до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2020 № 3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення стосовно використання кваліфікованих електронних підписів. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
|