Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
16.09.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2919 / 2863
У зв’язку з тим, що згідно з чинною редакцією ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) з 01.01.2022 проводити закупівлі має уповноважена особа замовника, прошу надати роз’яснення щодо оголошення у поточному році закупівель на 2022 рік, зокрема тих, які необхідні для забезпечення невідкладних потреб підприємства. Однією з таких закупівель є закупівля електричної енергії для підприємства на 2022 рік із застосуванням процедури відкритих торгів, з оприлюдненням оголошення англійською мовою. Виходячи з досвіду минулого року, закупівля електричної енергії потребує близько 2,5 місяців. Зважаючи на те, що порядок проходження тестування на теперішній час не реалізований в електронній системі закупівель, а до кінця поточного року залишилось 3,5 місяця, виникають питання: 1. Чи має право уповноважена особа замовника, яка на даний час не пройшла тестування, оголошувати закупівлю електричної енергії на наступний 2022 рік? 2. Чи може тендерний комітет замовника розпочати закупівлю електричної енергії на наступний 2022 рік, оскільки прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що «…до 1 січня 2022 року…замовник може утворювати тендерний комітет …для організації та проведення процедур закупівель»? Також Закон не містить заборони щодо проведення закупівель до набрання чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», затвердження плану використання бюджетних коштів. 3. Чи можливо застосування тендерним комітетом замовника ч. 6 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» до договору закупівлі електричної енергії 2021 року (за згодою сторін договору), адже ця закупівля проводилась у 2020 році тендерним комітетом.
Відповідь
03.09.2021 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
4353 / 4540
Для оголошення переговорної процедури в електроній системі закупівель необхідно підвантажити Протокол переговорів. Тендерний комітет (зі сторони Замовника) затверджує та підписує своє рішення. Чи необхідно на цей Протокол підпис Учасника закупівлі?
Відповідь
25.08.2021 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
4663 / 4794
Доброго дня Просимо надати відповідь на наступні запитання: 1. Чи правомірна вимога організатора спрощеної закупівлі UA-2021-08-02-001434-b згідно п. 5.2 оголошення? Якщо ні, то чи підлягає такий тендер відміні через неможивість усунути порушення законодавства? 2. Чи обгрунтовано визнаний переможцем учасник спрощеної закупівлі № UA-2021-08-02-001434-b- ФОП Понамарьов А.Ю., який не виконав вимог п. 5.2 Оголошення ? Суть: пункт 5.2 "ОГОЛОШЕННЯ про проведення спрощеної закупівлі" передбачає: "У разі, якщо пропозиція надається учасником - неплатником ПДВ, для участі в електронному аукціоні такий учасник - неплатник ПДВ повинен привести свою пропозицію до рівних умов з іншими учасниками електронного аукціону - платниками ПДВ, а саме: пропозиція учасника - неплатника ПДВ повинна включати в себе як ціну пропозиції (без урахування ПДВ), так і вартість з ПДВ (20%). Під час реєстрації в електронній системі закупівель такий учасник повинен вказати вартість пропозиції з урахуванням ПДВ, і саме від цієї вартості робити ставки у процесі електронного аукціону." Пропозиція учасника ФОП "ПОНОМАРЬОВ ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ" під час проведення закупівлі була подана без врахування ПДВ, і в процесі електронного аукціону данний учасник робить ставку саме від неї". Всупереч вимогам тендерної документації організатор торгів оголошує такого учасника переможцем торгів. Додаємо цінову пропозицію зазначеного учасника та оголошення
Відповідь
21.08.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3900 / 4039
Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі". Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі": - одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5); - замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5); - оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина п'ята статті 14); - тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22); - у разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 29); - замовник під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до різних учасників процедури закупівлі (частина друга статті 35). В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід". Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель. Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ: 1) що означають терміни "дискримінація", "дискримінаційні вимоги", "вимоги, що призводять до дискримінації учасників", "дискримінаційний підхід", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі"; 2) за якими ознаками замовники можуть розпізнати наявність в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогах до предмета закупівлі, тендерній документації та в складових критерію оцінки вартості життєвого циклу "вимог, що призводять до дискримінації учасників"; З повагою, Віталій Редько
Відповідь
20.08.2021 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
3345 / 3471
Під час оголошення спрощеної закупівлі замовник в електронній системі закупівель обрав вид закупівлі спрощена/допорогова закупівля, але допустив технічну помилку і не встановив відповідну позначку «спрощена закупівля», що передбачено функціоналом майданчика Держзакупівлі.онлайн. В документах (оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та проекті договору), які замовник оприлюднив на майданчику, а також в протоколі уповноваженої особи зазначено, що проводиться саме спрощена закупівля. Згідно річного плану визначено, що вид закупівлі – спрощена закупівля. У зв’язку із вищевикладеним просимо надати відповідь: чи можна вважати, що замовник, не встановивши позначку «спрощена закупівля» в електронній системі, не вірно обрав вид закупівлі, а отже порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2