|
|
09.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальним некомерційним підприємством «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» здійснюється закупівля робіт з реконструкції по об’єкту: «Реконструкція мереж постачання кисню дев’ятиповерхових корпусів КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради».
Зазначена закупівля буде, відповідно до пункту 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі», здійснена без використання електронної системи закупівель.
При цьому робочий проект реконструкції передбачає здійснення авторського та технічного нагляду за здійсненням реконструкції.
Просимо надати роз’яснення з приводу наступного: чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на випадки закупівлі послуг авторського та технічного нагляду за виконанням робіт з реконструкції, які закуповуються замовником з урахуванням пункту 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 № 3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06
|
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні представники уповноваженого органу, просимо надати роз'ясненння з наступного питання.
Відповідно до пп. 2 п. 31. наказу Мінекономрозвитку №2208 від 30.10.2020 до документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) транспортним засобом можуть відноситися: договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та ІНШІ ПРАВОЧИНИ, передбачені законодавством (у разі, якщо транспортний засіб належить учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;.
Оскільки в ЦКУ передбачено користування транспортним засобом лише на підставі оренди чи лізингу, просимо привести приклади договорів, які ви мали на увазі під "ІНШІ ПРАВОЧИНИ".
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджених наказом Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 (далі - Методичні рекомендації) до документів, що підтверджують правовий статус користування транспортним засобом можуть відноситися, зокрема договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та інші правочини.
Водночас статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплені законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Водночас загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановленні статтею 203 ЦК України.
В свою чергу, іншим правочином може бути зокрема договір позички. Так, відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Водночас зазначаємо, що перелік правочинів, наведених у Методичних рекомендаціях, не є вичерпним.
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
|
|
|
03.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Будь ласка допоможіть розібратись, якщо замовнику необхідно закупити послугу з оцінки об*єктів нерухомого майна з метою бухгалтерського обліку (переоцінка) - будуть відкриті торги, оскільки сума закупівлі 424 000,00 грн.
В той же час необхідно закуповувати протягом року послуги з оцінки обєктів нерухомості за різними адресами, але з метою їх приватизації (орієнтовна вартість послуги з оцінки: 1500 -2000 грн. за обєкт), при цьому загальна річна сума послуг з оцінки з метою приватизації - приблизно буде 48 800 000,00 грн.
Код ДК буде однаковий по всіх закупівлях (як з метою переоцінки так і з метою приватизації), а загальна сума по ДК- 472 800,00 грн.
Згідно п.8 Наказу № 708 від 15.04.2020 Мінекономіки: "визначення предмета закупівлі послуг з оцінки майна під час приватизації здійснюється окремо для кожного об*єкта приватизації". Чи одначає це, що по закупівлі послуг з оцінки з метою приватизації можна укладати прямі договори (до 50 000,00грн.)? Тобто не сумувати ДК. Або ж всі закупівлі будуть відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені статтею 3 Закону.
Отже, у залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю в один із способів, передбачених Законом, керуючись відповідними вартісними межами, встановленими Законом.
При цьому питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Поряд з цим, розділом 2 Порядку встановлені особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Так, пункт 8 розділу ІІ Порядку застосовується замовником у разі, якщо предметом закупівлі є послуги з оцінки майна під час приватизації і визначення предмета закупівлі послуг здійснюються окремо для кожного об’єкта приватизації, керуючись при цьому вартісними межами, встановленими Законом.
При цьому Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Класифікація об’єктів приватизації визначена статтею 5 цього Закону.
|
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю!
Запитання щодо планування закупівель стосується медичних комунальних підприємств.
Проблема: на сьогодні Національна служба здоров’я уклала договори на оплату послуг медичних комунальних некомерційних підприємств (що є замовниками) лише на період дії програми медичних гарантій (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65-2020-%D0%BF#Text), тобто до 31 березня 2021 року (договір + додаткова угода по кожному підприємству розміщені тут https://nszu.gov.ua/ukladeni-dogovori). Після настання цієї дати наразі неможливо запланувати закупівлі, оскільки немає підстав для визначення орієнтовної суми надходжень (МОЗ планує подати на затвердження КМУ нову програму медичних гарантій).
Запитання:
• Чи дійсно у даному випадку планування закупівель і здійснення процедур слід вважати новим фінансуванням?
• Чи слід складати річний план закупівель окремо на 1 квартал та починаючи з 1 квітня окремо?
• Чи не буде вважатися уникненням у розумінні Закону про публічні закупівлі проведення спрощених процедур/прямих договорів (на наявне фінансування) з подальшим проведенням процедур, визначених відповідно до вартісних меж предметів закупівлі але починаючи з 1 квітня?
• Чи сумувати очікувану вартість по одному й тому ж предмету закупівлі у 1 кварталі та після 1 квітня, чи все ж таки це окреме фінансування = окремі процедури?
Дуже просимо надати вичерпну відповідь, оскільки ситуація з проведенням процедур публічних закупівель, що складеться станом на 1 квітня поточного року, стосується близько 3000 медичних комунальних некомерційних підприємств, які уклали договір з національною службою здоров’я України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
|
|
|
09.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
1) Наказ Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 носить рекомендаційний характер. Замовники часто-густо просто не застосовують або ігнорують його вимоги.
У випадку виникнення питань щодо вартості закупівлі та її відповідності фактичним ринковим умовам, які документи мають бути наявними у замовника для підтвердження оголошеної ним вартості закупівлі.Чи зобов`язаний замовник надавати такі документи на запит учасника?
2) Закупівля передбачена фінпланом держпідприємства на 2020 рік та мала бути проведена у цьому році. Закупівля не відбулась у 2020 році через її оскарження в АМКУ (оскаржувалась тендерна документація закупівлі на стадії прийому пропозицій від учасників). Чи має право замовник продовжувати процедуру закупівлі у 2021 році до затвердження фінплану на 2021 рік, чи така закупівля має бути відмінена?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін.
Поряд з цим відповідь на питання 2 міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|