|
|
28.09.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Очікувана вартість предмету закупівлі зазначена в додатку до річного плану 120 000,00 грн.
Проведено моніторинг та укладено договір з переможцем на 110 000,00 грн.
На даний час договір використано на 20 000,00 грн.
У зв’язку з підвищенням ринкових цін та товар переможець розриває договір.
Чи можливо у строчці додатку до річного плану де заплановано 120000,00 грн. внести зміни зменшивши очікувану вартість, яка на даний час складає 90000,00 грн. та здійснити закупівлю?
Чи необхідно новою строчкою запланувати даний предмет закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 751/2017 та 914/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ad729515-ce77-4a29-9d8f-ab928be6bd3b&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e540215a-33d3-4967-94b9-609ecd621e43&lang=uk-UA
Крім того, повідомляємо, що питання допорогових закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
10.07.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.3 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі", Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Крім цього ЗАмовники дуже часто вимагають від Переможця надання й інших документів протягом 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.
Враховуючи, що ПРОЗОРРО та майданчики це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматичний обмін інформацією і документами саме в електронному вигляді за допомогою мережі Інтернет, В ЯКОМУ ВИГЛЯДІ ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПОВИНЕН НАДАТИ ТАКІ ДОКУМЕНТИ: В ПАПЕРОВОМУ ВИГЛЯДІ НА ЮРИДИЧНУ АДРЕСУ ЗАМОВНИКА ЧИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ ШЛЯХОМ ДОЗАВАНТАЖЕННЯ НА ЕЛЕКТРОННИЙ МАЙДАНЧИК ? При цьому слід не забувати, що одним із головних принципів система закупівлі є прозорість та доступність, а в разі надання Переможцем Замовнику документів в паперовому вигляді - громада, інші Учасники та органи моніторингу не зможуть виявити можливі порушення у сфері закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=a12a713b-b54b-4b33-8955-2c2e65880d8f&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA
|
|
|
22.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В мультилотовій закупівлі за одним із лотів є скарга, але призупинена вся закупівля (заблоковані всі лоти), тобто немає технічної можливості укласти (оприлюднити) договір за іншим лотом. Договір мав бути укладений та оприлюднений ще 24.03.2017 року, отже порушені строки укладання договору відповідно до ч.2 ст.32 ЗУ "Про публічні закупівлі". Наразі питанням розблокування лотів займається відділ моніторингу та розвитку системи ДП "Прозорро". Плануємо оприлюднити договір та завершити закупівлю одразу коли з'явиться технічна можливість. Чи буде такий договір вважатися законним, адже причини не укладати договір з переможцем відсутні? Чи можна надати офіційну відповідь за адресою: 50051, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 2?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Реєстраційна картка скарги повинна містити, зокрема таку інформацію, як: номер оголошення про проведення процедури закупівлі, що оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу.
Скарга повинна містити, зокрема таку інформацію, як: підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати (абзац 9 частини першої статті 18 Закону).
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Водночас пунктом 37 частини першої статті 1 Закону передбачена можливість визначення замовником частин предмета закупівлі товарів, робіт чи послуг (лотів), на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
З огляду на викладене, скарга подається суб’єктом оскарження щодо процедури закупівлі.
Так, згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
При цьому рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 12 статті 18 Закону).
Водночас повідомляємо, що інформація щодо технічних питань, пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ситуація: під час розгляду пропозиції встановлено невідповідність вимогам тендерної документації (наприклад, учасник не надав сертифікат відповідності (товар підлягає обов’язковій сертифікації) та надання цього сертифікату було вимогою тендерної документації). За наявності цієї підстави, пропозиція підлягає відхиленню згідно з п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначена підстава є достатньої для відхилення пропозиції учасника, тому не має сенсу продовжувати проводити аналіз такої пропозиції для з’ясування наявності ще й інших підстав для відхилення.
В журналі «Фінансовий контроль» № 10 (105) 2014, надрукована стаття заступника начальника відділу моніторингу ризикових операцій Управління контролю за ризиковими операціями та державними закупівлями Держфінінспекції України Ярослави Дуброви: «Розгляд пропозицій учасників торгів: як не схибити», в якій зазначено (стор.42): «Варто звернути увагу, що в разі наявності відповідної підстави для відхилення пропозиції учасника, передбаченої Законом, цей Закон не вимагає від замовника продовжувати здійснювати аналіз пропозиції такого учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення такого учасника».
Питання: у випадку, якщо встановлена одна достатня підстава для відхилення пропозиції учасника, чи потрібно проводити подальший аналіз пропозиції учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення пропозиції такого учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону. У свою чергу, інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель (частина друга статті 30 Закону).
У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель (частина третя статті 30 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Поряд з цим, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення прийняття рішень та відповідальність, зокрема за відхилення тендерної пропозиції, покладено на тендерний комітет або уповноважену особу замовника. Водночас згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
Крім того, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснюються за принципами, установленими статтею 3 Закону, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності однієї або декількох підстав, встановлених у статті 30 Закону.
|
|
|
14.12.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
У державному підприємства, що знаходиться у стані ліквідації відсутні штатні працівники. Але на сьогоднішній день виникла нагальна потреба здійснити закупівлі з метою збереження державного майна.
Чи належить до сфери застосування ЗУ "Про публічні закупівлі" закупівлі юридичної особи (замовника), яка не має штатних працівників; як оранізувати юридичній особі (замовнику), яка не має штатних працівників, проведення закупівель та за якими процедурами; чи правомірно здійснювати закупівлі за результатами моніторингу цін на товари та послуги, що визначаються у загальнодоступній електронній сістемі закупівель без проведення процедур, визначених ЗУ "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”.
Таким чином, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
При цьому повноваження та функції тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб) визначені у статті 11 Закону. Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ”.
При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”.
|