|
22.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
15.04.2020 року затверджено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт нежитлового приміщення (гаражів) КП «ХМЦПМСД №2» по вул. Кам’янецькій,14 в м. Хмельницькому в сумі 382225,00 грн.
17.04.2020 року, до введення в дію нової редакції Закону «Про публічні закупівлі» укладено договір з підрядником на загальну суму 350278,00 грн.
В процесі виконання робіт виникла необхідність в додатковому обсязі будівельних матеріалів (бетон для заливання підлоги), які не були передбачені в проектно-кошторисній документації. Площа підлоги, яку необхідно улаштувати бетонною стяжкою, передбачена в ПКД, але глибина заливки виявилася більшою, відповідно, необхідно використати більший обсяг будівельних матеріалів.
В зведеному кошторисному розрахунку передбачено кошти на покриття ризиків для всіх учасників будівництва в сумі 7358,00 грн.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості використання даних коштів для закупівлі додаткового обсягу будівельних матеріалів підрядником, шляхом укладання додаткової угоди, яка передбачає збільшення суми договору з підрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1147/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b123883-e3e7-4252-9fe2-2b57ca6a98be&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання можливості використання коштів, передбачених на покриття ризиків всіх учасників будівництва для закупівлі додаткових обсягів будівельних матеріалів, пропонуємо звернутися до Мінрегіону.
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Чи зобов’язаний Замовник вказувати вид і найменування матеріалів при оголошенні закупівні (спрощеної чи відкритих торгів) на проведення ремонтно-реставраційних робіт будинків, зокрема пам’яток культурної спадщини? Адже нормативні вимоги до матеріалів є часто застарілими і вони не можуть використовуватися ефективно; в ході робіт підрядники намагаються їх замінити, через що необхідно вносити зміни до додатків договорів (специфікацій матеріалів).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затверджено Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
При цьому відповідно до пункту 4 Розділу І Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Поряд з цим, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов'язково зазначаються інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, здійснює нормування промисловості будівельних матеріалів, забезпечує технічне регулювання у сфері промисловості будівельних матеріалів, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Ураховуючи зазначене, з питань застосування нормативних вимог до будівельних матеріалів, пропонуємо звернутися до Мінрегіону.
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
В річному плані запланована закупівля без використання електронної системи, при цьому фактична вартість цієї закупівлі виявилась меншою, ніж її очікувана вартість у річному плані.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі", Закупівля здійснюється відповідно до річного плану".
Виходячи з цього, чи вірно розуміємо, що: 1) фактична вартість закупівлі обов'язково має дорівнювати її очікуваній вартості, яка зазначена в річному плані? 2) для здійснення закупівлі без використання електронної системи на суму, що є меншою, ніж очікувана вартість, необхідно обов'язково внести зміни до річного плану в частині зменшення очікуваної вартості такої закупівлі?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, відповідно до пункту 3 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі.
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення закупівлі.
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати відповідь на таке питання щодо публічних закупівель.
Новокаховською міською радою створено комунальне підприємство «АкваСпорт», яке рішенням міської ради визначене замовником проектування та будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка». Земельну ділянку під будівництво об’єкта надано комунальному підприємству в постійне користування. Проект будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» замовлявся комунальним підприємством «АкваСпорт» Новокаховської міської ради та був виготовлений за кошти місцевого бюджету.
Штат комунального підприємства налічує лише директора та бухгалтера, а проект будівництва є досить масштабним, і організація закупівель в рамках будівництва потребує залучення фахівців з різних напрямків.
Зважаючи на це, чи може Новокаховська міська рада як засновник комунального підприємства «АкваСпорт» передати функції замовника будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» та замовника в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» виконавчому органу ради – виконавчому комітету Новокаховської міської ради (у виконавчому комітеті діє тендерний комітет)?
Яким чином виконавчий комітет Новокаховської міської ради в даній ситуації може використати готовий проект будівництва Центру Олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» та земельну документацію для організації та проведення тендеру на будівництво?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запиті 988/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3e27af09-04a2-4876-9ef9-57b482f3d193&lang=uk-UA
Поряд з цим відповідно до статті 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання передачі та використання проектної документації пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
04.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення як діяти в наступній ситуації.
В грудні 2019 року комунальним підприємством була запланована закупівля на суму 5000000,00. грн. В річному плані джерелом фінансування було визначено — кошти від господарської діяльності підприємства.
Відповідно до річного плану було проведено тендер та укладено договір з переможцем цієї процедури закупівлі на суму 4188200,00 грн. з ПДВ.
В подальшому (в ході виконання цього договору) рішенням сесії міської ради для забезпечення функціювання підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги у 2020 році, було виділено з місцевого бюджету кошти в розмірі 500000,00 грн.
Відповідно до цього рішення між контрагентом та комунальним підприємством було укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору, а саме в частині визначення джерела фінансування. Даною Додатковою угодою було визначено джерелом фінансування : кошти від господарської діяльності підприємства — 3688200,00 грн.з ПДВ та кошти з місцевого бюджету — 500000,00 грн.з ПДВ. Ця додаткова угода була підписана уповноваженими представниками Сторін, скріплена їх печатками та оприлюднена Замовником (комунальним підприємством) в установленому порядку на Офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України.
Однак, Управління державної казначейської служби України, посилаючись на джерело фінансування, яке було визначено в річному плані (кошти від господарської діяльності підприємства), відмовляється брати бюджетні зобов'язання за договором та реєструвати вище визначену додаткову угоду. В свою чергу, на сьогоднішній день, функціонал авторизованих електронних майданчиків унеможливлює внесення змін до річного плану, що суперечить ст.4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції, що діяла до 19.04.2020 року) та ч. 1 ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в чинній редакції).
Отже, просимо надати роз’яснення як діяти підприємству в такій ситуації, а також відповісти на питання щодо законності та обґрунтованості зазначених вище дій Управління державної казначейської служби України, зокрема чи є зазначене в річному плані джерело фінансування (з огляду на те, що джерело фінансування у річному плані визначалось замовником на момент, що передував проведенню відповідної процедури закупівлі та не підлягає коригуванню за результатами здійснення такої процедури) належною підставою для відмови УДКСУ у реєстрації додаткової угоди та взяття бюджетних зобов'язань за Договором.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді міститься у запитах № 25/2016 і 512/2018 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3
http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d69be35c-3504-4f34-a35e-c44052f682c9&lang=uk-UA
Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі.
При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|