|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи не заборонено законодавством України участь компанії в тендері на будівництво об'єкту, якщо до цього ця ж компанія виступала в ролі генерального проектувальника по даному об'єкту за окермим тендером на проектування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону недискримінація учасників та рівне ставлення до них визначено одним з принципів здійснення публічних закупівель. Так, учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (частини друга та третя статті 5 Закону).
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо звернутись до указаного органу виконавчої влади.
|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення щодо використання бюджетних коштів.
У травні 2020 року до ТОВ «Вінстратегія-Будтехекспертиза» звернулося Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький обласний клінічний шкірно-венерологічний центр Вінницької обласної ради» щодо проведення експертизи робочого проєкту «Капітальний ремонт ганків з улаштуванням пандусів будівлі Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру (літ. А) по вул. Магістратська, 21 в м. Вінниця», виконаного Приватним підприємством «ТриТетПроект».
В ході проведення експертизи виявилось, що вартість проєктних робіт значно завищено. В наданій кошторисній документації зазначена вартість проєктних робіт – 37 тис. 706 грн., без урахування ПДВ. Вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва складає 206 тис. 944 грн., загальна вартість будівництва (з урахуванням всіх витрат) – 331 тис. 799 грн. Відповідно до табл. А1 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 вартість проєктних робіт мала б складати не більше 15 тис. 521 грн. Виконавець проєкту відмовляється надавати розрахунок вартості проєктних робіт, обумовлюючи це тим, що саме таку вартість вони виграли, приймаючи участь у PROZORRO.
Відповідно до п.п.5.1 та п.п.5.2 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 кошторисна вартість проєктних робіт для будівництва об'єктів визначається шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проєктних робіт до розрахункової бази. По об'єктах невиробничого призначення розрахунковою базою, до якої застосовують усереднені відсоткові показники вартості проектних робіт, є вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, приведена у поточний рівень цін на момент складання розрахунку. В коментарі до Зміни №2, абзац 5 є роз’яснення «При цьому вартість проектних робіт в подальшому уточнюється виходячи з вартості будівництва, підтвердженої експертним звітом, а договірна ціна встановлюється динамічною».
Як бути у такому випадку експертній організації (чи може експерт «закрити очі» на явне порушення вимог ДСТУ Б Д.1.1-7:2013)? Які документи вимагати від замовника та проєктувальника для підтвердження завідомо завищеної вартості проєктних робіт? Чи необхідно привести вартість у відповідність до вимог ДСТУ та внести зміни в договір між замовником та проєктувальником про зміну вартості проєктних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 9 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011
№ 560, Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014
№ 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання проходження експертизи проекту пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
є обєкт «Реконструкція, нове будівництво аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя (Реконструкція пасажирського перону КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» з будівництвом нових місць стоянки для повітряних суден) на вул. Блакитній, 4 у Шевченківському районі м. Запоріжжя» . В кошторисну документацію входять додаткові послуги в тому чіслі і екологічні
Консультаційної підтримки щодо розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля та проходження процедури ОВД
Чи можна їх визначати окремо по об'єкту будівництва - закупівля до 50 000,00 грн без використання ЕСЦ за кодом 9071. В річному плані закупівель за кодом 9071
на суму 300 000,000 грн проведена закупівля.
Згідно роз'яснень
при визначенні предмета закупівлі робіт діємо таким чином:
— роботи з капітального ремонту по одній будівлі сумуємо для визначення очікуваної вартості усього обсягу робіт. Такі роботи є одним предметом закупівлі;
— виготовлення проектно-кошторисної документації, геологорозвідувальні роботи по одному об’єкту є окремими роботами та окремими предметами закупівель;
— витрати на проектні роботи, експертизу проектної документації, здійснення технічного нагляду по одному об’єкту є різними видами робіт та окремими предметами закупівель. Чи можна по об'єкту важати 9071 грн окремо чи сумувати з планом. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
Своєю чергою, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними кошторису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт.
|
|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Необхідно провести закупівлю щодо розробки схеми санітарного очищення населеного пункту. Даний вид закупівлі відносить до робіт чи до послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|
|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Бухгалтерія принесла для оприлюднення УО 2 підписані логовори про виконання робіт за одним ДК, але на різних об'єктах. Сума одного договору 49 867, сума другого 28 745. Як діяти УО, якщо з такою сумою потрібно проводити спрощену закупівлю, а договори підписані?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий кошторис, їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|