|
03.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Згідно відповіді на аналогічне питання у листі №3304-04/53972-06 Ви роз`яснуєте що предмет закупівлі товарів і послуг згідно з порядком має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за КЛАСОМ. Якщо четвертою цифрою в коді є цифра "0", в такому випадку клас у коді відсутній. У зв`язку з вище викладеним виникає питання: якщо ми вирішили провести закупівлю трактора правильним буде вказати код 16700000-2 "Трактори", або правильно вказати код 99999999-9 - "Не визначено"?
Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 863/2020 та у листі "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc4c84bb-1ca2-400b-b71d-536f78410cd7&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
|
|
03.02.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерний комітет Державної установи «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я» звертається до Вас з проханням надати роз’яснення.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) договір укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Пунктом 8 частини 5 статті 41 Закону зазначено, що істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статі 41 Закону. Згідно частини шостої статі 41 Закону визначено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Ураховуючи викладене, чи може замовник до моменту включення закупівлі до річного плану закупівель на 2021 рік, заключити додаткову угоду з постачальником відповідно до частини шостої статті 41 Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
03.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Будь ласка допоможіть розібратись, якщо замовнику необхідно закупити послугу з оцінки об*єктів нерухомого майна з метою бухгалтерського обліку (переоцінка) - будуть відкриті торги, оскільки сума закупівлі 424 000,00 грн.
В той же час необхідно закуповувати протягом року послуги з оцінки обєктів нерухомості за різними адресами, але з метою їх приватизації (орієнтовна вартість послуги з оцінки: 1500 -2000 грн. за обєкт), при цьому загальна річна сума послуг з оцінки з метою приватизації - приблизно буде 48 800 000,00 грн.
Код ДК буде однаковий по всіх закупівлях (як з метою переоцінки так і з метою приватизації), а загальна сума по ДК- 472 800,00 грн.
Згідно п.8 Наказу № 708 від 15.04.2020 Мінекономіки: "визначення предмета закупівлі послуг з оцінки майна під час приватизації здійснюється окремо для кожного об*єкта приватизації". Чи одначає це, що по закупівлі послуг з оцінки з метою приватизації можна укладати прямі договори (до 50 000,00грн.)? Тобто не сумувати ДК. Або ж всі закупівлі будуть відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені статтею 3 Закону.
Отже, у залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю в один із способів, передбачених Законом, керуючись відповідними вартісними межами, встановленими Законом.
При цьому питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Поряд з цим, розділом 2 Порядку встановлені особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Так, пункт 8 розділу ІІ Порядку застосовується замовником у разі, якщо предметом закупівлі є послуги з оцінки майна під час приватизації і визначення предмета закупівлі послуг здійснюються окремо для кожного об’єкта приватизації, керуючись при цьому вартісними межами, встановленими Законом.
При цьому Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Класифікація об’єктів приватизації визначена статтею 5 цього Закону.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
о результатам тендеру мій колега (інший ФОП з аналогічним видом діяльності)став переможцем, уклав договори та постачає за ними продукцію. в звязку з життєвими обставинами цей ФОП прийняв рішення про припинення виробничої діяльності та запропонував мені прийняти на себе виконання зобовязання за укладеними договорами в порядку ст. 194 Господарського кодексу України. Чи може Переможець процедури закупівлі передоручити виконання свого зобовязання третій особі в порядку ст. 194 ГКУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому визначення “замовники” та “учасник ” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України ) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи з частини четвертої та п’ятої статті 41 Закону, відповідно до яких, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу надати допомогу стосовно наступної ситуації: На 2021 рік у нас заплановано 109 тис.грн. на утримання придомової території. Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" ця послуга повинна проходити через спрощену закупівлю. Але об'єкти, які потребують утримання, знаходяться у будівлях з ОСМД, тобто є співвласниками ОСМД. З цієї причини до нас масово стали звертатися керівники ОСМД та переконувати у тому, що нам не потрібно проводити спрощену закупівлю. В принципі, це логічно, бо і ми є ЗАМОВНИКАМИ і ОСМД є ЗАМОВНИКАМИ, тим паче ведучій казначей в органах ДКСУ також підтвердив, що будучи співвласниками ОСМД ми не закуповуємо цю послугу, а як би відшкодовуємо вартість цієї послуги нашим ОСМД, а закуповувати послугу (призначати людей) повинно саме ОСМД. Ми то й самі раді, якщо не потрібно проводити спрощену закупівлю, а укладати прямі Договори з ОСМД на відшкодування вартості послуги, але на яку статтю якого Закону можна ссилатися, якщо контролюючий орган запитає, чому ми 109 тис.грн. провели без Prozorro?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2425/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=85e527a5-2bb4-4b76-977f-a9f8d2ae4c75&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною
|