|
|
21.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Допоможіть розібратись у питанні: Закупівля демонтажних робіт житлового будинку, який постраждав внаслідок військової агресії рф?
Держказначейська служба України, вважає, що оскільки згідно Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 видатки бюджетних коштів по демонтажу будівель та споруд здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», тому при визначені предмета закупівлі демонтажні роботи слід визначати як послуги.
Але за пунктом 27 статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» Роботи — розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом із цим відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі роботи визначають за об’єктом будівництва згідно з державним стандартом України (далі — ДСТУ) — ДСТУ Б. Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та галузевими будівельними нормами (далі — ГБН) — ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт».
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 474 від 19 квітня 2022 р. «Про затвердження Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів» (далі- Постанова) цей Порядок визначає механізм виконання робіт з демонтажу будівель і споруд або їх частин, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, на підставі відповідних рішень, прийнятих за результатами обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 33, ст. 1045).
Відповідно до пункту 3 Постанови демонтажні роботи (демонтаж) – особливий різновид будівельних робіт, що виконуються на пошкоджених або зруйнованих об’єктах з метою ліквідації (видалення) частини або всіх їх конструктивних елементів. Отже посилаючись на вищевказане можемо зробити висновок, що демонтажні роботи – роботи.
Надайте, будь-ласка, роз’яснення: при укладанні договору на виконання демонтажу будинку, пошкодженого внаслідок військової агресії рф, до якого виду закупівлі відносити даний договір, якщо оплата проходить по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» , закупівлі робіт чи закупівлі послуг?
І чи в можливо демонтаж віднести до іншого коду економічної класифікації видатків бюджету 3132 - Капітальний ремонт інших об’єктів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 656/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі". Питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету. |
|
|
21.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В АТ «Укрзалізниця» частина закупівель здійснюється з поділом предмета закупівлі на частини (лоти), при цьому вартість лотів може значно відрізнятися. При визначенні доцільності застосування вимоги щодо надання переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю АТ «Укрзалізниця» враховує вартість такої закупівлі. В зв’язку з цим виникають такі питання:
Чи може замовник передбачити в тендерній документації розмір забезпечення виконання договору про закупівлю щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо, а саме – зазначити різний відсоток забезпечення виконання договору про закупівлю для різних лотів або не вимагати таке забезпечення по окремому лоту?
Якщо замовником буде застосовано різний відсоток забезпечення виконання договору про закупівлю для різних лотів, а учасник стане переможцем декількох або всіх лотів, чи може замовник укласти один договір про закупівлю з переможцем?
Як в такому випадку визначити розмір забезпечення виконання договору про закупівлю:
для договору в цілому?
чи зазначити, наприклад, що по Специфікації 1 розмір забезпечення виконання договору про закупівлю складає __% від вартості Специфікації 1; по Специфікації 2 забезпечення виконання договору про закупівлю не вимагається?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Визначення поняття “предмет закупівлі” наведено в пункті 22 частини першої статті 1 Закону. Водночас Законом передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами).
Згідно з пунктом 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.
Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 Цивільного кодексу України та Главі 22 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Згідно з чавстиною третьою статті 27 Закону розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).
Крім цього, відповідно до абзацу четвертого частини п'ятнадцятої статті 29 Закону у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти.
З огляду на зазначене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника. Договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю встановлюється самостійно замовником, зокрема у тендерній документації, та розраховується у відсотковому значенні від вартості договору про закупівлю. При цьому об'єднання лотів в один договір про закупівлю з переможцем, у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, є також правом замовника.
Будь-які рішення щодо публічних закупівель, у тому числі щодо визначення розміру забезпечення виконання договору про закупівлю приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону , Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
20.02.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть будь ласка до якого коду класифікатора ДК 021-2015 (CPV) відноситься закупівля послуги з розміщення обладнання на площадках Виконавця (колокейшн)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (1. Товари та послуги), розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Крім цього, будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення предмета закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
|
20.02.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можлево відхилення тендерної пропозиції на поставку товару від специкації товару в проекті договору, а саме чи допустимо вказувати не всі параметри товару в договорі які вимагались тендерною документацією?
І чи правомірним є прийом товару який відповідає умовам договору, але не відповідає всім параметрам тендерної пропозиції переможця (зокрема січення одного з конструктивних елементів товару в тендерній пропозиції вказано 80х80 мм, фактично поставляється 90х90, але цього параметру немає в специфікації до договору)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
Водночас замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей, у тому числі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках .
|
|
|
20.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постанова Кабінету Міністрів України № 975 від 21.11.2018 «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» (далі — Постанова № 975) визначає об’єкти, де розміщуються органи державної влади та сфер державного регулювання, підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах. Постановою № 975 визначені категорії об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах.
Виходячи з норм Постанови № 975 можна дійти висновку, що якщо замовник підпадає під категорії об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, визначені Постановою № 975, охоронні послуги варто закуповувати «прямим» договором на підставі норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей №1178.
Водночас позиції Колегії АМКУ та ДАСУ розходяться щодо здійснення закупівлі охоронних послуг. Так, ДАСУ вважає, що замовники, які визначені в Постанові № 975 повинні здійснювати закупівлі шляхом проведення неконкурентної закупівлі на підставі абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей. Наприклад, під час проведення Моніторингу UA-M-2023-10-09-000020, оголошення UA-2023-02-14-015160-a, ДАСУ зазначає, що замовник при закупівлі Послуг з надання комплексу охоронних заходів на об’єкті охорони (ДК 021:2015: 79710000-4 «Охоронні послуги») неправомірно обрав процедуру закупівлі «відкриті торги з особливостями», чим не дотримано норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей.
При цьому, Колегія АМКУ дотримується протилежної позиції та вважає, що норми Постанови № 975 не містять вимог, щодо здійснення в них охорони виключно органами поліції охорони, зокрема Рішення № 1658-р/пк-пз від 26.01.2024, оголошення № UA-2023-12-16-001796-a. Колегія зазначає, що Постанова №975 не містить інформації, що зазначені в ній категорії об'єктів державної форми власності та сфери державного регулювання підлягають охороні саме виключно органами поліції охорони на договірних засадах. Замовник здійснив закупівлю код ДК 021:2015 –79710000-4 – Охоронні послуги (послуги зі спостереження за об'єктами, обладнаними ручними системами тривожної сигналізації «тривожна кнопка», за допомогою пульту централізованого спостереження з оперативним виїздом наряду охорони) шляхом проведення відкритих торгів. Колегія визначила, що підстав для визнання дій Замовника такими, що не відповідають нормам Закону відсутні.
Виходячи з наведеної протилежної практики ДАСУ та АМКУ, чи потрібно замовнику, дотримуючись вимог Особливостей №1178 та Постанови 975, проводити конкурентний вид закупівлі,а саме відкриіт торги при закупівлі охоронних послуг або охоронні послуги варто закуповувати «прямим» договором на підставі норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей №1178?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 712/2023 та № 33/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d1bb8c2-74f7-488b-a26a-fa2614734cd4&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0b26529-ee94-4b5d-8c29-e15fe538d5ff&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|