|
21.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добридень! Підкажіть, чи можемо ми купити обладнання виробництва Білорусь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі – постанова № 169) регулює здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в умовах правового режиму воєнного стану в Україні.
При цьому, виходячи з абзацу сьомого підпункту 3 пункту 1 постанови № 169, при укладенні договору про закупівлю слід ураховувати, зокрема норми статті 628 Цивільного кодексу України відповідно до якої, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, зокрема Законів України “Про санкції” та “Про зовнішньоекономічну діяльність”, згідно з якими встановлюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань шляхом встановлення повної/часткової заборон (повного/часткового ембарго) на торгівлю тощо. При цьому інформація про застосування певних санкцій та заборон має перевірятися замовником самостійно.
Так, інформуємо, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації”, установлено мораторій (заборону), зокрема, на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи: громадяни Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації. Крім того, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації щодо України та відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” Кабінет Міністрів України постановою від 09.04.2022 № 426 “Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації” введена заборона ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації. Натомість подібних заборон щодо Республіки Білорусь наразі не запроваджено.
Крім цього, пропонуємо, у разі виникнення необхідності отримання інформації згідно з Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” звертатися в електронному вигляді відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться питання, пов’язані з правовим регулюванням всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
|
|
19.04.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
На початку року у системі Прозоро проведенні тендери щодо закупівлі товарів на поточний рік, деякі переможці торгів мають зобов’язання за укладеними договорами, щодо постачання товарів виробництва Російської Федерації. У зв’язку з вступом в дію Постанови КМУ №426 від 09.04.2022року «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» просимо дати роз’яснення щодо цього питання та подальших дій Постачальників.
Дякуємо, за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, згідно з статтею 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
|
|
15.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємством було укладено договір про надання послуг з відповідною юридичною особою (публічні торги), термін дії якого закінчився 15.03.2022. Надалі, 23.03.2022 з цією ж юридичною особою відповідно до вимог постанови КМУвід 28.02.2022 № 169 без проведення процедури публічних торгів на період дії воєнного стану було укладено новий договір. При цьому, послуги з 16.03.2022 по 23.03.2022 юридична особа продовжувала надавати, у зв'язку з чим у новому договорі була застосована стаття 631 ЦКУ (тобто зазначено, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли з 16.03.2022).
Разом з тим, згідно з роз'ясненнями Мінекономіки, розміщеними на офіційному веб-сайті, стаття 631 ЦКУ "можливість застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України є виключно при здійсненні замовником переговорної процедури закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону".
При цьому, у запиті, на який Мінекономіки надано вищевказані роз'яснення, питання стосувалося щодо можливості застосування статті 631 ЦКУ до періоду, коли воєнний стан ще не було введено (з 01.01.2022).
У зв'язку із зазначеним, просимо надати роз'яснення, чи можна застосовувати норми частини третьої статті 631 ЦКУ при укладанні відповідно до вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 договору у випадку, коли зазначені норми засосовуються до відносин, що виникли у період дії воєнного стану та дії зазначеної постанови (зокрема, чи правомірно укладення договору 23.03.2022 та передбачення у ньому, що його умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а саме, з 16.03.2022)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16796
|
|
14.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ «Радник», що надає комплексні послуги у сфері публічних закупівель, на звернення замовників публічних закупівель щодо зміни системи оподаткування, звертається до Міністерства економіки України (далі-Мінекономіки) щодо питання зміни ціни у договорі про закупівлю у зв’язку із зміною ставок податків і зборів.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування – пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
У листі вих. № 3302-06/1340-06 від 17.01.2017 Мінекономіки зазначало, що зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена Законом, як підстава для зміни умови договору про закупівлю відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 36 попередньої редакції Закону
24.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким була внесені зміни до системи оподаткування, зокрема з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від сплати ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, що сплачують податок за ставкою 2%. Окрім товарів, які мають походження з країни-агресора.
Так, у замовників та постачальників публічних закупівель виникає питання:
1. чи є вищезазначені законодавчі зміни підставою для внесення змін до укладених договорів про закупівлю згідно пункту 6 частини 5 статті 41 Закону?
2. у яких випадках замовник може використовувати пункт 6 частини 5 статті 41 Закону (прохання навести приклад коли замовник може скористатись цією підставою).
Просимо надати роз’яснення з вищезазначених питань. Запитувану інформацію просимо надати у визначений законодавством строк на електронну адресу [email protected]
Контактний телефон 80932076175
|
|
Відповідь
|
|
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), тому питання стосовно зміни ставок податків і зборів та/або зміни умов щодо надання пільг з оподаткування не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому з питань, пов'язаних зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування, пропонуємо звернутися до ДПС.
|
|
13.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи сумуються за кодом ДК закупівлі проведені до введення воєнного стану та після? Зокрема, до введення воєнного стану замовником оприлюденого річний план та звіт про договір (закупівля без використання електронної системи) за кодом ДК 5011 на суму 46 тис. грн. Наразі, після ведення воєнного стану, є потреба здійснити закупівлю за кодом ДК 5011 на суму 9 тис. грн. Як має вчинити Замовник: оприлюднити річний план та звіт на 9 тис. грн. чи оприлюднити звіт з договором без плану, керуючись постановою 169 (оскільки обидві закупівлі перетнуть межу у 50 тис. грн.)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання здійснення закупівель в умовах воєнного стану міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану” та від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. При цьому вартість закупівлі визначається на момент її здійснення, виходячи з наявної поточної потреби. Звертаємо увагу, що такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|