|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Ми територіальний центр надання соціальних послуг, обслуговуємо пенсіонерів, і з них по закону стягується 25% пенсії. За рахунок тих грошей придбали 2 холодильники в стаціонарне відділення. Раніше не звітували в прозоро закупівлі товарів за рахунок пенсійних коштів. Зараз казна не хоче реєструвати договір без оприлюднення в прозоро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
01.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Фітосанітарна асоціація України (ФАУ) звертається до вас з проханням надати інформацію стосовно порядку подачі заявки та підготовки супровідних документів на внесення доповнень в діючий КВЕД:2010 та ДК 016:2010 (ДКПП).
Щорічно мільйони тон зернових вантажів, які експортуються, зберігаються на елеваторах переробних підприємств, піддаються знезараженню від шкідників запасів з використанням пестицидів першого та другого класу небезпеки. Такі види робіт здійснюють спеціалізовані підприємства, співробітники яких проходять фахове навчання і підвищення кваліфікації у відповідних закладах. В результаті сформувався новий вид послуг - знезараження шкодочинних об'єктів з використанням фумігації, дезінсекції, дезінфекції та дератизації на різних потужностях, який не відображено в існуючих КВЕД та ДКПП. Саме цей вид економічної діяльності ФАУ має наміри запропонувати внести до державних класифікаторів,
З повагою,
Божко Олександр
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
29.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати відповідну статтю нормативного документу, який вимагає оголосити нову закупівлю в разі нового виділення коштів.
В Законі про публічні закупівлі це прямо не зазначено, тому директор вимагає внести зміни в діючий тендерний договір про зміну джерела фінансування з «власних коштів» на «державні кошти», незважаючи на те, що відобразити КЕКВ в плані закупівлі вже неможливо.
Прошу повідомити, чи настає відповідальність від таких дій замовника згідно Закону про публічні закупівлі відповідно "Стаття 164-14. Порушення законодавства про закупівлі
1-й абзац: «…неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі…»
5-й абзац: «…укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі…»
та уточнити, йдеться про накладення штрафу на керівника, чи на уповноважену особу замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідь стосовно зміни джерела фінансування міститься у запиті № 1365/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db6accdd-43ee-4903-9d7e-5ce12c1fcb23&lang=uk-UA
Поряд з цим зазначаємо, що статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, зокрема неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність виключно на службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
При цьому стаття 164-14 Кодексу містить конкретний перелік порушень законодавства про закупівлі та відповідальність осіб за такі порушення.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
|
|
23.10.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ
Деякі споживачі мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. Кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень (Управління освіти). До набрання чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) вказані вище споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні).
Норми нового Закону № 2189-VIII не враховують особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).
Проте, із внесенням змін до Закону № 922-VIII та із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII та типових форм договорів, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, які не передбачають укладання одного договору на декілька приміщень у різних будинках, споживачі (замовники) вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремі договори, розподіляючи їх на договори з надання послуг з водопостачання та договори надання послуг з водовідведення. Це призводить до значної витрати зусиль, часу та затрат на документальне оформлення як у Замовника так і у Товариства (учасника).
Предмет закупівлі послуг має визначатись згідно з п. 21 ч. 1 ст.1 Закону № 922-VIII та оскільки у Єдиному закупівельному словнику відсутнє найменування, як однієї «послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», до 2021 року включно замовники, як правило, послуги на централізоване водопостачання закуповували за кодом ДК 021:2015: 65110000-7 – «Розподіл води», а послуги на централізоване водовідведення - ДК 021:2015:90430000-0 «Послуги з відведення стічних вод», у зв’язку із чим на один об’єкт укладалось два окремих договори. Таким чином з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII та типових договорів і Закону № 922-VIII, споживач що мав 200 приміщень повинен був оформити 400 договорів (200 договорів на надання послуг з водопостачання та 200 - на водовідведення). Із внесенням змін до Закону № 2189-VIII, додалась ще одна проблема – обов’язкова плата за абонентське обслуговування. Тобто у 2022 році замовники зобов’язані будуть за договором сплачувати не тільки плату за спожиту послугу водопостачання та водовідведення, а ще й плату за абонентське обслуговування. У зв’язку з чим просимо дати детальне роз’яснення:
1. Які показники Єдиного закупівельного словника із наявних на сьогодні та яке найменування предмету закупівлі може обрати замовник для укладення договору на послуги з водопостачання та водовідведення з обов’язковою оплатою абонентської плати?
2. Чи зобов’язані замовники проводити окремо процедуру закупівлі для здійснення плати за абонентське обслуговування, якщо така плата зазначається разом із платою за послуги водопостачання та водовідведення у типових договорах, що затверджений Постановою КМ України №690 від 05.07.2019? Чи повинен укладатись окремий договір на сплату абонентської плати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708 (далі – Порядок), що встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Поряд з цим повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
При цьому предмет закупівлі визначається замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|
|
23.10.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Деякі споживачі мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. Кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень (Управління освіти). До набрання чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) вказані вище споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні).
Норми нового Закону № 2189-VIII не враховують особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).
Проте, із внесенням змін до Закону № 922-VIII та із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII та типових форм договорів, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, які не передбачають укладання одного договору на декілька приміщень у різних будинках, споживачі (замовники) вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремі договори, розподіляючи їх на договори з надання послуг з водопостачання та договори надання послуг з водовідведення. Це призводить до значної витрати зусиль, часу та затрат на документальне оформлення як у Замовника так і у Товариства (учасника).
Предмет закупівлі послуг має визначатись згідно з п. 21 ч. 1 ст.1 Закону № 922-VIII та оскільки у Єдиному закупівельному словнику відсутнє найменування, як однієї «послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», до 2021 року включно замовники, як правило, послуги на централізоване водопостачання закуповували за кодом ДК 021:2015: 65110000-7 – «Розподіл води», а послуги на централізоване водовідведення - ДК 021:2015:90430000-0 «Послуги з відведення стічних вод», у зв’язку із чим на один об’єкт укладалось два окремих договори. Таким чином з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII та типових договорів і Закону № 922-VIII, споживач що мав 200 приміщень повинен був оформити 400 договорів (200 договорів на надання послуг з водопостачання та 200 - на водовідведення). Із внесенням змін до Закону № 2189-VIII, додалась ще одна проблема – обов’язкова плата за абонентське обслуговування. Тобто у 2022 році замовники зобов’язані будуть за договором сплачувати не тільки плату за спожиту послугу водопостачання та водовідведення, а ще й плату за абонентське обслуговування. У зв’язку з чим просимо дати детальне роз’яснення:
1. Чи можна внести зміни до Єдиного закупівельного словника та доповнити його наступним найменуванням «послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення та супутні послуги», що значно спростить умови оформлення процедури закупівлі послуг замовниками та прискорить реєстрацію бюджетних зобов'язань та проведення платежів?
2. Чи можуть замовники на 2022 проводити закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення та платою за абонентське обслуговування за кодом ДК 021:2015:65100000-4 «Послуги з розподілу води та супутні послуги» та укладати із товариством один договір по всім приміщенням?
Офіційний запит у вкладенні додається.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо першого питання
Національний класифікатор України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник) повністю згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV), який використовується замовниками країн-членів Європейського Союзу для визначення предметів закупівлі під час здійснення ними процедур закупівеель.
Внесення запропонованих змін в частині додавання нових кодів до Єдиного закупівельного словника призведе до невідповідності з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV), тому не може бути підтримано Мінекономіки.
Щодо другого питання
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного Єдиного закупівельного словника, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
Водночас ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота).
Таким чином, замовник може укласти один договір про закупівлю у випадку зазначення в тендерній документації місця, де повинні бути надані послуги або у разі визначення учасника переможцем за кількома лотами, але у будь-якому разі договір про закупівлю укладається за одним предметом закупівлі.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|