Шановний користувачу, повідомляємо, що схожі відповіді зазначені у запитах 69/2016, 991/2018, 137/2019 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ae7e23ec-fbbe-4436-a030-b66d9f934245&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=928cd321-63a7-415a-b841-d977a26a028c&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c43bac01-5749-4981-9863-4339274fd9a7&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже питання відповідь надано у запиті 645/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9eacb765-16f1-4f02-bf48-b5d21ebd4c72&lang=uk-UA

Також повідомляємо, що договірні відносини, які виникають між  сторонами при укладенні та виконанні допорогового договору, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). Отже, норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, та оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору у відповідності до статті 10 Закону не поширюються на договір, укладений за результатами допорогової закупівлі.

При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України. Порядок зміни  господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на аналогічні за  змістом питання було розглянуто в запитах № 35/2016 та 418/2019, розміщених на інформаційному ресурсі відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA

та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0cb899f8-4839-4461-abe6-f7c9111ba3ae&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Перелік повноважень Уповноваженого органу та Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) як органу оскарження визначений статею 8 Закону. Порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закону.

Водночас Комітет здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

З огляду на те,  що запит стосується питань, пов'язаних з діяльністю Комітету, для отримання відповіді щодо нормативно-правових актів, якими керується орган оскарження, слід звернутися в Комітет. Детальніше за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/84969

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1 мільйон 500 тисяч гривень (частина перша статті 2 Закону).

Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону

При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

Разом з тим, підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.

Водночас, у разі розірвання договору  замовник може укласти договір за тим же предметом закупівлі з використанням електронної системи або з оприлюдненням звіту про укладений договір після внесення відповідних змін до додатку до річного плану, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.