|
|
07.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення стосовно застосування редакцій Закону України "Про публічні закупівлі" при наступних обставинах:
Були оголошені відкриті торги до 19 квітня 2020 року (тобто по минулій редакції Закону України "Про публічні закупівлі"), розгляд тендерних пропозицій учасників відбувався після 19 квітня 2020 року (тобто після введення в дію нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"). Державною аудиторською службою України був розпочатий моніторинг закупівлі після 19 квітня 2020 року та за результати моніторингу на думку Державної аудиторської служби України мало місце порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час розгляду тендерних пропозицій, що відбулось після 19 квітня 2020 року в частині невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
Прошу надати роз'яснення яка редакція Закону України "Про публічні закупівлі" та яка редакція ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню у випадку накладення штрафу на замовника за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону у випадку якщо розгляд відповідних тендерних пропозицій відбувався після 19 квітня 2020 року, проте оголошення про проведення вікритих торгів було опубліковано до 19 квітня 2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас в листі від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано відповідь та рекомендації щодо завершення процедур закупівель відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Крім цього, згідно з статтею 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Чи може замовник після проведення спрощеної процедури напиклад на 180 тисяч грн закупити товари. А потім додатково ще на 20 закупити товар так як виникла нагальна потреба за аналогічним кодом ДК що і спрощена процедура.
Дякую завчано за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
|
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Допоможіть розібратися з наступним питанням: чи потрібно відповідно до Закону зі змінами оприлюднювати Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель та річний план закупівель, якщо закупівля пройшла авансовим звітом (КЕКВ 2210, 2240), або якщо це було відшкодування витрат на відрядження (КЕКВ 2250) , або відшкодування енергоносіїв (установа розташована в орендованому приміщенні).
Якщо потрібно, то яким чином це робити на практиці, адже потрібно завантажити договір, вказати номер, дату, строк виконання договору, чи сканувати чеки, проїзні квитки, тощо. Дякуємо!.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання містяться у запитах № 946/2020 та № 1245/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3395c32f-f7e9-4899-83c4-106fed0717e2&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=73451b8c-6968-431e-a012-1079670530dc&lang=uk-UA
|
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна вважати "Довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням який покладено на контролюючі органи" видану 25.05.2020 ФОП Степанцова І.В. (реєстраційний номер облікової картки платника податків 2267120406) № 44837 чинною, якщо при перевірці кваліфікованого електронного підпису для електронних документів у відкритих єдиних державних реєстрах (https://czo.gov.ua/verify та https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit) є підтвердження підпису тільки посадової особи контролюючого органу. Підтвердження підпису Керівника контролюючого органу відсутнє. Довідка вимагається відповідно до п.2б) Додатку 3 тендерної документації. Процедура https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-17-008968-b.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником та містить відомості, передбачені частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Водночас відповідно до абзацу другого частини п`ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Разом з тим відповідно до пункту 8 Порядку взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі, затвердженого спільним Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства фінансів України від 17.01.2018 № 37/11 відповідь на запит формується ДФС автоматично програмними засобами та передається до електронної системи закупівель не пізніше 18:00 наступного робочого дня з дня отримання запиту (крім вихідних та святкових днів).
У відповіді зазначаються код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), найменування або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) учасника процедури закупівлі, щодо якого надійшов запит, дата і час формування відповіді та позначка про відсутність/наявність заборгованості, яка є актуальною на момент формування відповіді на запит.
На відповідь накладаються електронні цифрові підписи посадових (уповноважених) осіб відповідного територіального органу ДФС.
Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо звернутися до Державної податкової служби України.
|
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відділом освіти в 2019 році закуплено послуги з підключення до мережі Інтернет для закладів освіти району. Відповідно з провайдерами, які надали послуги з підключення установ до мережі Інтернет, в подальшому укладено договори на надання телекомунікаційних послуг (код за ДК 021:2015 - 64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних). Загальна сума закупівлі за кодом ДК 021:2015 «64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних» в 2020 році більше 50000,00 грн. По даній закупівлі, відповідно до попередньої редакції Закону України «Про публічні закупівлі», було опрелюднено звіти про укладені договіри. Як правильно обрати процедуру закупівлі на підключення до мережі Інтернет (код за ДК 021:2015 «72410000-7: Послуги провайдерів») та в подальшому на надання телекомунікаційних послуг (код за ДК 021:2015 «64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних») після 19.04.2020? Якщо за кодом ДК 021:2015 «72410000-7: Послуги провайдерів» сума закупівлі менше 50000,00 грн, а за кодом ДК 021:2015 «64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних» перевищує. Чи потрібно проводити спрощену процедуру закупівлі? І яким чином, якщо в сільському населеному пункті один провайдер, який надає послугу з підключення до мережі Інтернет, а потім і телекомунікаційні послуги? Чи є така закупівля винятком, згідно п.2 ч.7 ст.3 чинної редакції Закону України «Про публічні закупівлі», у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин? І які документи потрібні для підтвердження відсутності конкуренції з технічних причин?
Як в подальшому закуповувати телекомунікаційні посуги на наступний рік, якщо змінювати провайдера не є доцільним, оскільки доведеться знову оплачувати послуги підключення до мережі Інтернет? Чи є така закупівля винятком, згідно п.2 ч.7 ст.3 чинної редакції Закону України «Про публічні закупівлі», у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин? І які документи потрібні для підтвердження відсутності конкуренції з технічних причин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Разом з тим відповідь на питання щодо застосування частини сьомої статті 3 Закону міститься у запиті 820/2020 (питання 1) за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba065115-6629-4ef2-87ab-7b520c14c8b1&lang=uk-UA
|