|
29.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Роз'ясніть, будь-ласка, ситуацію, в законі та інформаційних листах Мінекономіки однозначної відповіді немає!!!
Двічі відмінено спрощену закупівлю у зв'язку з відсутністю учасників. На підставі ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" укладаємо прямий договір з постачальником та обов’язково оприлюднюємо в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Як це розуміти? вимагати від потенційного постачальника всі документи, які вимагали про проведенні спрощеної закупівлі? договір повинен бути такий, як в документації до спрощеної закупівлі чи може бути інша редакція договору? Чи буде цей договір "договором про закупівлю" в розумінні закону? як вносити зміни в такий договір? як до прямого договору чи тільки у випадках, визначених у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, то придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону за умови, що у договорі предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
|
|
28.04.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення з таких питань:
1) Чи може замовник купувати кілька товарів по одному коду дк, вартість яких окремо по кожному не перевищує 50 тис. грн без запиту ціни через каталог?
Якщо так, то чи для цього потрібно робити різні закупівлі чи можна купити однією загальною?
Приклад. Замовнику потрібні:
- папір на 49 000 (30190000-7)
- ручки на 25 000 (30190000-7)
В такому разі йому потрібно проводити запит ціни пропозицій чи можна прямою закупівлею?
2) Чи може замовник, у разі, якщо запит ціни пропозицій не відбувся двічі через відсутність пропозицій, провести переговорну процедуру або придбати товари без використання електронної системи закупівель у випадку, якщо очікувана вартість за окремим товаром перевищує 50 тис. грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок).
Щодо питання 1
Правилами здійснення закупівель через електронний каталог, визначеними пунктами 53-68 Порядку, передбачено два способи закупівель для замовників:
1) відбір постачальника шляхом формування замовлення в електронному каталозі з дотриманням принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону, - для закупівель товарів, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень;
2) відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників - для здійснення закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, для замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, та меншою, ніж 1 млн. гривень для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону.
Отже, виходячи із зазначених вище положень Порядку, закупівля через електронний каталог може здійснюватися прямою закупівлею (якщо її вартість до 50 тис. гривень ) або через запит ціни пропозицій (якщо її вартість дорівнює або перевищує 50 тис. гривень).
Наприклад, у разі якщо у замовника, визначеного пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 2 Закону, передбачена закупівля за переліком товарів, наявного у каталозі, у межах одного коду (за ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”) на суму 74 тис. гривень. При цьому один товар - на суму 49 тис. гривень, а інший товар – на суму 25 тис. гривень, то у такому разі ці позиції замовник має закупити прямою закупівлею. Також, у разі якщо є можливість обрати товари в одного постачальника, замовник може укласти один договір на всі товари, закупівля яких була прямою в одного постачальника. Отже, договорів буде стільки, скільки буде постачальників.
Щодо питання 2
Виходячи з норм Закону, у разі якщо вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, то для замовника передбачено два способи закупівель: шляхом застосування спрощених закупівель або шляхом застосування електронного каталогу.
Своєю чергою, правилами здійснення закупівель через електронний каталог, визначеними Порядком, передбачено, зокрема, що відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників здійснюється для закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, для замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, та меншою, ніж 1 млн. гривень для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону.
При цьому ані Закон, ані Порядок не містять обмежень щодо кількості проведення повторних відборів постачальника шляхом запиту ціни пропозицій у разі, якщо такий запит було відмінено/двічі відмінено замовником, зокрема через відсутність пропозицій постачальників. У такому разі рішення про доцільність повторного застосування запиту ціни пропозицій приймається замовником самостійно.
Натомість з огляду на те, що застосування електронного каталогу є альтернативою спрощеним закупівлям та оскільки спроби застосувати запит ціни пропозицій можуть бути невдалими через їх відміну, то замовник може застосовувати спрощені закупівлі.
Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
|
|
27.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Є запитання по закупівлі "Запит цін пропозицій", допоможіть, будь ласка, з відповідями:
1) Річна очікувана вартість (наприклад, картоплі) складає 80 тисяч. Але замовнику потрібно декілька поставок (наприклад, одразу на різні адреси або просто декілька поставок за однією адресою протягом року). Нехай таких поставок буде 4 (кожна по 20 тисяч). Відповідно, замовник повинен оформити 4 замовлення через електронний каталог. Це має бути 4 запиту ціни пропозиції (оскільки загальна сума перевищує 50 тисяч), чи 4 прямі замовлення "через кошик" (оскільки сума кожного замовлення не перевищує 50 тисяч)?
2) Чи може замовник провести одну закупівлю шляхом запиту цін, та передбачити в договорі декілька поставок протягом року ?
3) Чи може замовник укладати додаткові угоду з причини збільшення ціни за одиницю? наприклад, уклали договір сьогодні, а через певний проміжок часу - перед поставкою - постачальник надіслав додаткову угоду з метою збільшення ціни, аргументуючи що ціни зросли , і він вже не може поставляти за ціною, узгодженою в договорі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок).
Правилами здійснення закупівель через електронний каталог, визначеними пунктами 53-68 Порядку, передбачено два способи закупівель для замовників:
1) відбір постачальника шляхом формування замовлення в електронному каталозі з дотриманням принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону, - для закупівель товарів, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень;
2) відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників - для здійснення закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, для замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, та меншою, ніж 1 млн. гривень для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону.
Отже, виходячи із зазначених вище положень Порядку, закупівля через електронний каталог може здійснюватися прямою закупівлею (якщо її вартість до 50 тис. гривень ) або через запит ціни пропозицій (якщо її вартість дорівнює або перевищує 50 тис. гривень).
Наприклад, у разі якщо у замовника передбачена закупівля товару, наявного у каталозі, у межах одного коду (за ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”) на суму 80 тис. гривень, то цю позицію замовник має закупити, застосовуючи запит ціни пропозицій.
При цьому інформація, зокрема щодо строків поставки товару, має зазначатися замовником у запиті ціни пропозицій. Своєю чергою, договір про закупівлю з переможцем відбору має укладатися у повній відповідності до умов, визначених у запиті ціни пропозицій, та вимог законодавства, зокрема Цивільного та Господарського кодексів України. Водночас питання внесення змін до такого договору також регулюється Цивільним та Господарським кодексами України.
Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку договір про закупівлю, укладений з використанням електронного каталогу – це договір, укладений замовником з переможцем відбору, та/або документ, що підтверджує придбання замовником товару у переможця відбору відповідно до Порядку.
Отже, ураховуючи зазначене, договір про закупівлю, укладений з використанням електронного каталогу, який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону. Правовідносини, що виникають при укладенні та виконанні такого договору не є предметом регулювання Закону.
|
|
27.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Після прийняття наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628, замовники почали вимагати додержання його вимог при наданні забезпечення тендерної пропозиції.
Разом з тим, наказом визначені обов'язкові реквізити, що мають бути зазначені в гарантії, зокрема:
повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія - для принципала юридичної особи - резидента;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія.
Законом України "Про публічні закупівлі" наведено визначення лише категорій бенефіціарів, при цьому таке поняття як "категорія принципала" та "категорія гаранта" в законодавчому полі України відсутні.
Прошу надати вичерпну відповідь, у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" у визначений Законом термін на наступні питання:
Що мається на увазі під вимогою зазначати категорію принципала та який сенс наводити таку інформацію, якщо вона жодним чином не впливає на зобов'язання банку по відповідній банківській гарантії?
Що мається на увазі під вимогою зазначати категорію гаранта та який сенс наводити таку інформацію, якщо вона жодним чином не впливає на зобов'язання банку по відповідній банківській гарантії?
Чи було публічне обговорення наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Так, на інформаційному ресурсі, на який Ви звернулися, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель відповідно до пункту 13 частини першої статті 9 Закону.
З огляду на зазначене Ваше звернення розглядається у відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі”.
При цьому повідомляємо, що відповідь на питання, що стосується реквізитів гарантії міститься у запиті № 620/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що проект наказу “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” погоджений з Міністерством цифрової трансформації України, Національним банком України та Державною регуляторною службою України.
До того ж зазначений проект наказу та аналіз його регуляторного впливу було розміщено на веб-сайті Мінекономіки в розділі “Обговорення проектів документів”. Зауваження та пропозиції до зазначеного проекту наказу приймалися впродовж листопаду 2020 року.
|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Повторно звертаюсь до Вас з проханням про внесення змін в наказ МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 11.06.2020 № 1082 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі»
Враховуючи, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Стаття 4. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель
Частина 1, абзац другий: Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Відтак замовники на вимогу пункту 12 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок розміщення інформації) зобов’язані розміщувати в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі, назву предмету закупівлі, коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів, а також крім полів, визначених пунктом 12 Порядку, у випадках, зазначених у пункті 12, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:
міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу;
коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу; та ін.
Отже замовник зобов’язаний відповідну інформацію зазаначати в плані закупівель, адже оприлюднення плану закупівель передбачено нормами Закону, а це додаткове і безглузде навантаження на уповноважених осіб.
А щодо пункту 14 поряду, так там усе зрозуміло.
Це один з прикладів як замовники змшені оприлюднювати плани закупівель: UA-P-2020-07-28-001576-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься у запиті 520/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=615ef99d-49c4-4870-9943-919ae2de793f&lang=uk-UA
Разом з тим, висловлюємо вдячність за виявлену ініціативу щодо визначення проблемних питань під час здійснення закупівель.
Водночас Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті та розглянуто можливість їх врахування для вдосконалення роботи електронної системи закупівель.
|