Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

У продовж чотирьох років (починаючи з 2018 року по 2021 рік) нами оголошувалися відкриті торги на предмет закупівлі Лот № 1 - Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Київського району міста Одеса, Лот № 2 - Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Приморського району міста Одеса, Лот № 3 – Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Малиновського району міста Одеса, Лот № 4 – Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса). Однією з умов тендерної документації є розташування клінікі у відповідному районі міста у відповідному лоті. Упродовж 4 років жодних пропозицій щодо участі у Лоті № 4 Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса) не заявлялося, що в свою чергу призводило до скаргив мешканів міста щодо неможливості стерелізації безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса. Станом на теперішній час є потенційний учасник, який хотів би прийняти участь у переговорній процедурі і має ветеринарну клініку у Суворовському районі м. Одеси. Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ "про публічні закупівлі" якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Відповідно до ч. 3. ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. Однак відповідно до ч. 7 ст. 17 ЗУ "Про пудлічні закупівлі" зазанчає, що тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника, що в свою чергу унеможливлює проведення переговорів та подальшого укладання договору. Потенційний учасник який виявляє бажання прийняти участь у перговорній процедурі є пов'язаною особою з замовником (замовник здійснює контроль за їх діяльністю). Однак, враховуючи те, що на території Суворовського району м. Одеси у продовж 4 років не було заявлено жодного учасника, чи можемо ми в данному випадку застосувати пункт 2 ч. 2 с. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" - відсутність конкуренції з технічних причин для проведення переговорної процедури з потенційним учасником такої категорії. Просиимо надати роз'яснення. посилання на закупівлі які не відбулися: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-27-000738-b https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-05-010721-a https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-02-12-000874-c https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-03-02-002393-a https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-02-07-001735-c https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-02-27-000444-a https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-03-28-000300-b https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-06-07-000652-c https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-07-06-001774-a

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06

Крім цього, з метою створення конкурентного середовища під час проведення закупівлі замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку. Так, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.

Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

19.05.2021

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

3671 / 3867

Згідно роз'яснень, що були надані Мінекономрозвитку, при внесенні змін до Річного плану закупівель перерозподіл коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель вважається новим предметом договору. Якщо ми закуповували продукти харчування по КЕКВ 2230 та зекономили внаслідок проведення спрощених закупівель кошти, а тепер маємо терміново закупити продукти харчування по КЕКВ 2282, при внесенні змін до Річного плану ми можемо керуватися вищевказаним роз'ясненням?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

При цьому додатково відповідь на питання щодо здійснення закупівлі на кошти зекономлені в процесі проведення процедур закупівель міститься у запиті 1251/2021 за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA

Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).

Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.

Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.

При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

15.05.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3802 / 3808

Процедура – відкриті торги. Три учасника процедури. Пропозиції перших двох (№1 і №2) відхилені, як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації. Учасник №3 визнаний переможцем. В ході періоду оскарження Учасником №2 подано скаргу до АМКУ про неправильне визнання переможцем Учасника №3 (через наявність у складі його пропозиції порушень, які свідчать про невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації). Рішенням АМКУ зобов’язано Замовника скасувати своє рішення про визнання переможцем Учасника №3. Замовником оприлюднено нове рішення про скасування попереднього та відхилено пропозицію Учасника №3, як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації. ЗАПИТАННЯ: 1. Чи являється відхилення Учасника №3 (скасування рішення про визнання переможцем) виконанням рішення АМКУ? 2. Чи можуть бути висвітленими будь-які зобов’язання з боку органу оскарження в тексті рішення (мотивувальній частині) перед словом «ПОСТАНОВИЛА»? 3. Чи варто сприймати будь-які положення, пункти, посилання на нормативні акти, тощо в мотивувальній частині тексту рішення органу оскарження (перед словом «ПОСТАНОВИЛА»), як зобов’язання до вчинення дій з боку Замовника? 4. Чи обов’язковим є визнання переможцем Учасника №3, який був визнаним переможцем до рішення АМКУ, з умовою усунення ним недоліків в складі пропозиції протягом 24 годин? 5. Чи буде порушенням відхилення всіх трьох пропозицій учасників, під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ), без надання будь-кому з них можливості усунення недоліків протягом 24 годин (за наявності такої можливості з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 29 та частини дев’ятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі»)? 6. Чи мають право учасники оскаржувати рішення Замовника під час повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ) щодо відхилення їх пропозицій? 7. Чи мають право учасники оскаржувати рішення Замовника про відміну процедури закупівлі після виконання рішення АМКУ (скасування рішення про визнання переможцем Учасника №3) без повторної кваліфікації (розгляду пропозицій учасників після виконання рішення АМКУ)?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Щодо питання 1, 2, 3, 6, 7

Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.

Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.

Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

Щодо питання 4, 5

Відповіді щодо застосування механізму, який дозволяє усунути невідповідність в інформації та/або документах містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA

Водночас інформація щодо надання повторної можливості усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції розглянута у запиті 2156/2020 за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1c9b6a3-5a49-449a-b2ad-6617c2153a2b&lang=uk-UA

Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо визначення переможця закупівлі/відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону.

Поряд з цим Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).

При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.

14.05.2021

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

3702 / 3915

По результатах проведення всіх первинних процедур закупівель згідно річного плану (зокрема продуктів харчування) є загальна економія кошторисних асигнувань. Чи можливо (взагалі) за її рахунок спланувати закупівлі тих самих продуктів харчування та додаткових ІНШИХ продуктів харчування (за кодом ДК), які запланувати в первинному річному плані не було можливості (не вистачало кошторисних асигнувань)?

Відповідь

14.05.2021

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

3734 / 3777

Згідно з п.13 Наказу Мінекономрозвитку від 11.06.2020 №1082 в окремих полях заповнюється інформація щодо коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Жодним нормативним актом, Листом-поясненням Мінекономрозвитку не наведо перелік кодів ДК021:2015, які можуть бути віднесені щодо медичних виробів. Так згідно консультації за посиланням https://bit.ly/3fgZlaa міститься відповідь та згадується лист щодо затвердження класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" . Крім того, на Інфобокс міститься інформація щодо реалізації додаткових класифікаторів в ЕСЗ, https://infobox.prozorro.org/updates/dodatkovi-klasifikatori-nk-024-2019-ta-indeks-cost наведений перелік кодів, до яких можливо при оприлюдненні оголошення про проведення закупівлі обрати код НК 024:2019 . Проте такий перелік не містить, наприклад, код ДК 021:2015 33140000-3 Медичні матеріали. Але категорії цього коду за 5-8 знаком містять посилання саме на медичні вироби, наприклад, 33141115-9 Медична вата, 33141310-6 Шприци тощо. При цьому замовники в будь-якому випадку вимушені в ЕСЗ при оприлюдненні оголошення за кодами, які не входять в перелік, зазначений на Інфобоксі, зазначати код НК024:2019 (в примітках, конкретній назві тощо). Зрозуміло, що технічне завдання для подібної реалізації в ЕСЗ ДП "Прозорро" отримало від Мінекономіки, а також визначений перелік кодів ДК021:2015. Чи можливо не обмежувати перелік кодів ДК021:2015 для медичних виробів в ЕСЗ або навпаки надати чітке роз'яснення щодо використання певних кодів для виконання вимог Наказу від 11.06.2020 №1082 з метою попередження питань з боку ДАСУ до замовників? Заздалегідь дякуємо.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019, далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів.

Водночас Закон, нормативно-правові акти у сфері публічних закупівель, технічне завдання не визначають та не обмежують перелік можливих кодів національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” для зазначення в електронній системі закупівель коду відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» при закупівлі медичних виробів.

У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).

Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.

Разом з тим, висловлюємо вдячність за виявлену ініціативу щодо визначення проблемних питань під час здійснення закупівель.

Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті та розглянуто можливість їх врахування для вдосконалення роботи електронної системи закупівель.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2