|
|
11.07.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Питання 1: Замовником, який здійснює закупівлі відповідно до закону України «Про публічні закупівлі» укладено договір на закупівлю шин вартість якого склала 300000 грн. дата укладання договору 27 травня 2022 року. Договір був укладений відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України згідно до постанови №169 та не є публічною закупівлею у розумінні закону. Товар за даним договором був поставлений та сплачений у повному обсязі. У наслідок ворожої агресії 30 червня, виникла термінова необхідність закупівлі нових шин. Чи може замовник збільшити суму та обсяг закупівлі за даним договором?
Питання 2: В змінах №723 від 24.06.2022 до постанови №169 від 28.02.2022 «замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.». До внесення змін №723 від 24.06.2022 до постанови №169 від 28.02.2022 замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Тому, виникає таке питання скільки днів, з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, має замовник/державний замовник на публікацію договорів, які були укладені до набрання чинності змін №723 від 24.06.2022 до постанови №169 від 28.02.2022? Договір який укладений 21 червня 2022 року замовник/державний замовник повинен опублікувати в системі електронних закупівель протягом 20 чи 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначені у зверненні стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) міститься в листах від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" та від 27.06.2022 № 3323-04/42505-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16796
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42505
|
|
|
07.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підприємство з 24.02.2022р. здійснює закупівлі з використанням Постанови 169 (зі змінами). Наразі виникла наступна проблема. УДКСУ м. Нікополь відмовляє у реєстрації договора на запасні частини до ТЗ на суму 3000,00грн. (закупівля проведена шляхом укладання прямого договору по постанові 169) аргументуючи свою відмову там, що загальна сума договорів зареєстрованих під час дії воєнного стану по ДК закупівлі перевищує 50000,00грн.. Чи потрібно Замовнику при закупівлях по Постанові 169 сумувати (додавати) всі закупівлі за одним кодом ДК, чи предмет закупівлі по кожному договору, укладеному навіть під час війни, можна вважати новим предметом договору і новим предметом закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20
|
|
|
07.07.2022
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чому постачальник зобов'язаний сплачувати комісії тендерному майданчику за замовлення замовником товару через Е-Каталог "ПРОЗОРРО МАРКЕТ", якщо останній скасував договір після оприлюднення його в системі? Товар фактично не постачався, прибуток не отримувався.
===================================
Приклади таких закупівель:
✨UA-2022-02-22-000366-c замовлення було зроблено напередодні вторгнення окупантів на територію України, тому фактично не встигли.
✨UA-2022-02-22-001865-c - так само.
✨UA-2022-02-09-002713-c - замовник скасував договір через відсутність коштів, чим заподіяв матеріальну шкоду постачальнику, крім цього ще й стягується комісія 450грн
✨
І це маленька частина тих закупівель, що не відбувались, але за які потрібно сплачувати постачальнику комісію ніби він з цього отримав прибуток.
Такий порядок унеможливлює подальшу роботу у каталозі та "Запит цінових пропозицій". Наразі заборгованість по таким закупівлям близько 10 000грн і вони зустрічаються все частіше. Прошу розглянути та внести відповідні зміни до Постанови.
===========================================================================
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 451/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=20431a21-5a14-428c-8296-706a939ed6fb&lang=uk-UA надана відповідь по суті на питання щодо питань застосування механізму закупівлі через електронний каталог, також виконання та розірвання договору про закупівлю. Водночас, виходячи з основних засад і прав Конституції України, держава забезпечує захист всіх прав суб'єктів права власності і господарювання шляхом звернення до суду за захистом своїх прав.
|
|
|
04.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення.
Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що на Ваше аналогічне питання надано вичерпну відповідь у запиті № 756/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aebc2a3d-3f88-4838-9e82-f13c6e6e1802&lang=uk-UA
|
|
|
01.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 (зі змінами): замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”.
Частиною 9 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті), серед інших, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (Положення про ДСНС, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052)
Частиною 3 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення)"
Положенням про Головне управління ДСНС у Черкаській області, затвердженим наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (із змінами від 29.03.2021 №167) визначено, що Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслдіків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Крім того, у Головного управління ДСНС України у Черкаській області є підпорядковані підрозділи (відповідно їх положень), які являються окремими юридичними особами та дислокуються в межах Черкаської області: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення та Державні пожежно-рятувальні загони (далі - Загони). Відповідно до положень про Загони, Загони являються підрозділами територіального підпорядкування.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права, як це визначено статтею 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
Згідно Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого
центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563 завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністратвино-територіальної одиниці.
У зв’язку з вищевикладеним, просимо:
1. Роз’яснити чи може Головне управління ДСНС України у Черкаській області, здісйнювати публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”;
2. Роз’яснити чи можуть підпорядковані підрозділи Головного управління ДСНС України у Черкаській області, здісйнювати публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”;
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50213
|