|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведеного розгляду тендерної пропозиції ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ , керуючись ст. 28 Закону України „Про публічні закупівліˮ, тендерний комітет Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради прийняв рішення про визначення переможця та намір укласти договір. Вказані обставини підтверджуються протоколом засідання тендерного комітету Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 20.06.2017 р.
Відповідно до ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ договір повинен був укладений не пізніше 10.07.2017 р.
Договір № 78 від 10.07.2017 року між Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради та ТОВ „СК„Бізнесбудмонтажˮ за основною помилкою відповідальної особи та недбалістю його сторін було підписано 12.07.2017 року та вказаний договір було оприлюднено в електронній системі закупівель (http:///prozorro.gov.ua.
Того ж дня, 12.07.2017 р. до Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради звернувся позивач, та вказуючи на виявлену помилку просив вжити заходів та внести необхідні коригування на сторінку закупівлі.
Вбачаючи хибність під час розрахунку дати підписання договору Засіданням тендерного комітету Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради 12.07.2017 р. було прийнято рішення виправити дану помилку шляхом укладення нового договору з новою датою, а саме 10.07.2017 р та виправити помилку у відповідності до договору в електронній системі закупівель.
Проте, після звернення до адміністратора вказаного сайту (http:///prozorro.gov.ua) виявилося, що жодних технічних виправлень до документів внести неможливо, а отже, Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради, як Замовником, укладено договір з порушенням терміну, визначеним ч. 2 ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ від 25.12.2015 р. № 922.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про публічні закупівліˮ, у разі укладання договору з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 32 цього Закону, договір про закупівлю є нікчемним.
Таким чином, у діях як учасника, так і Замовника вбачаються ознаки порушення вимог принципів публічних закупівель, які закріплені у ч. 2 ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ.
ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради про визнання датою укладення договору № 78 - 10.07.2017 року, зобов̕ язання відповідача виконувати умови договору № 78.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2017 р., посилаючись на відсутність спору в частині визнання датою укладення договору 10.07.2017 р. та не доведеність ухилення відповідача від виконання умов договору № 78, в задоволення позову ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ відмовлено повністю.
Оскільки, учасник ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ наполягає на виконанні умов договору, незважаючи на порушення терміну укладання, а замовник вбачає ознаки нікчемності даного договору відповідно до ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ,
просимо надати роз’яснення:
1) чи повинен Замовник відмінити торги через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель з підстав, вказаних вище?
При цьому, перелік підстав для відміни торгів є визначеним ст. 31 Закону та наведений в тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
При цьому перелік підстав для відміни торгів зазначений у статті 31 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 19 Закону звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
|
|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон 922-VIII) замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, крім іншого, наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
У свою чергу, згідно із пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” від 15.05.2003 № 755-IV, з наступними змінами (далі – Закон 755-IV) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про ПРИЧИНУ його відсутності.
Таким чином, за змістом пунктом 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, у ЄДР повинна бути внесена відмітка саме про ПРИЧИНУ відсутності кінцевого бенефіціарного власника (контролера), а не лише про його відсутність.
З огляду на викладене просимо надати відповідь (консультацію) з такого питання:
Чи зобов'язаний замовник, в силу пункту 9 частини першої статті 17, пункту 3 частини першої статті 30 Закону 922-VIII та 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV відхилити тендерну пропозицію учасника – юридичної особи, засновником якого є інша юридична особа, у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВІДСУТНЯ інформація про кінцевого бенефіціального власника (контролера), а також ВІДМІТКА ПРО ПРИЧИНУ ЙОГО ВІДСУТНОСТІ (натомість зазначено, що "кінцевий бенефіціарний власник (контролер) відсутній" – БЕЗ ЗАЗНАЧЕННЯ ПРИЧИНИ ЙОГО ВІДСУТНОСТІ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 189/2017 від 10.01.2017 та 709/2017 від 05.07.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a9afe067-8862-4155-826e-deaee7cc2223&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c06ad1f3-6eb7-47a0-bf62-d0701c008ef2&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, який містить інформацію щодо кінцевого бенефіціарного власника. При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою замовника самостійно.
|
|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Наше Комунальне підприємство не є Замовником в розумінні Закону оскільки не фінансується з бюджету і здійснює свою діяльність на комерційній основі (Ст. 78 Господарського Кодексу України). Чи можемо ми провести відкриті торги через Прозорро (на майданчику е-тендер), якщо система дає нам можливість лише провести допорогові закупівлі та оприлюднити звіт про укладений договір. Підкажіть,будь ласка, яким чином ми зможемо це правильно зробити. І друге питання: Чи можливо через Прозорро проводити щоквартально допорогові закупівлі на один і той же товар замість відкритих торгів? Дякую)))
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
02.01.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Якщо двічі відмінено відкриті торги і на підставі п.4 ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовано переговорну процедуру закупівлі, має Замовник право застосувати п.631 Цивільного кодексу України при укладанні договору (умови Договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до його укладання в частині надання послуг та їх оплати)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
|
|
29.12.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 1 статті 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) Замовник оприлюднює "оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;". При цьому в пункті 4 статті 10 визначено: "Оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою..."
Відповідно до статті 253 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК) "1. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. 2. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення."
Відповідно статті 253 ЦК, перебіг строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до статті 254 ЦК та консультації МЕРТу (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA) "Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день". ЦК та Закон не містять визначення "день", а саме визначення «початку» та «закінчення дня».
При оголошенні закупівлі електрона система закупівель Prozorro не дозволяє визначити кінцевий строк подання пропозицій меншим а ніж термін, що дорівнює п'ятнадцять днів від моменту оголошення закупівлі. Тобто, у разі оголошення закупівлі о 16-00 01.12.17р., електрона система закупівель Prozorro не дозволяє визначити кінцевий строк подання пропозицій раніше 16-00 16.11.17р., але дозволяє визначити кінцевий строк подання пропозицій пізніше цього терміну. При оголошенні Закупівлі Замовник зобов’язаний визначити час та хвилину закінчення строку подання пропозицій, максимальний термін може складати 23 години 59 хвилин 59 секунд.
Таким чином прошу надати роз'яснення:
1.Як мають розраховуватись строки передбачені статтею 10 Закону, а саме чи останній день подання пропозиції може враховуватись в розрахунок строків, як "день"?
2.Якщо Замовник оголосив закупівлю за процедурою відкритих торгів, з очікуваною вартістю що не перевищує еквівалент 133 тис. євро, о 16-00 01.12.2017 року, та визначив кінцевий термін подання пропозиції як 19-00 16.12.2017 року, чи виконав від вимоги статті 10 Закону?
3.Якщо останній день подання пропозиції припадає на святковий або вихідний день, чи має строк подання пропозицій бути продовжений на наступний робочий день?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
Разом з тим, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання щодо обчислення строку для подання тендерних пропозицій та обчислення строків відповідно до Цивільного кодексу України зазначена у запитах 1110/2017 від 16.11.2017 та 283/2016 від 29.12.2016 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c562d8d5-d0b2-432b-be97-9cd2bc295d66&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA
|