|
|
26.04.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 01.03.2017 №130 с/г виробникам надається компенсація за техніку та обладнання, придбані у заводів-виробників або їх дилерів.Перелік вітчизняної техніки для АПК та заводів-виробників затверджено Протоколами засідань комісії від 31.05.17 №2 та від 05.12.17 №3 та від 04.04.18 №4.
Якщо даним Порядком встановлено конкретний товар (техніка), чітко зазначена ціна та конкретний завод-виробник, який підпадає під програму відшкодування коштів, чи потрібно проводити тендерну процедуру закупівлі державному госпрозрахунковому підприємству с/г виробнику?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, є вичерпним. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
|
|
|
25.04.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ №922-VIII Замовник самостійно оприлюднює: звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;
Мелітопольське ВДК у Запорізькій області відмовляється реєструвати додаткову Угоду «№2» від 25.04.2018 р. Відділу освіти Мелітопольської РДА (далі – ВО РДА) у Запорізькій області, оскільки вважає що така додаткова Угода укладена після закінчення строку дії основного Договору. Замовник з іншою стороною договору, фактично не можуть зменшити обсяги закупівлі газу та позбавлені можливості припинити строк дії договору за взаємною згодою сторін, та, відповідно до ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» скласти звіт протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору.
Додатковою угодою «№2» від 25.04.2018 р. зменшено об’єм закупівлі газу та припинено строк дії Договору з 25.04.2018 р.
Аргументи Мелітопольського ВДК:
- Строк дії Договору сплинув до укладення додаткової угоди про зменшення об’єму закупівлі газу та про припинення строку дії Договору (Додаткова угода 2);
- Інша додаткова угода «№1» «про тлумачення змісту» договору Мелітопольським ВДК не приймається до уваги (Додаткова угода 1).
Про сплив строку дії договору Мелітопольське ВДК дійшло до висновку самостійно, аналізуючи п.11.1 щодо строку дії основного Договору:
- «11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє в частині постачання газу до 28.02.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Сторони домовилися що умови, передбачені цим Договором, можуть застосовуватись до правовідносин, що склалися між сторонами до моменту підписання цього Договору.»
Мелітопольське ВДК ігнорує та не приймає до уваги додаткову угоду Сторін «№1» від «28» лютого 2018 р. про тлумачення умов договору, а саме:
Фактично, після тлумачення Сторонами змісту Договору Закупівлі - п. 11.1 читається наступним чином:
«11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє в частині постачання газу до 28.02.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Сторони домовилися що умови, передбачені цим Договором, можуть застосовуватись до правовідносин, що склалися між сторонами до моменту підписання цього Договору.»
При тлумаченні змісту Договору Сторони керувались ст.ст. 213 «Тлумачення змісту правочину», 637 «Тлумачення умов договору» ЦК України, норми якого прямо дозволяють Сторонам робити відповідні дії.
Чи правомірні дії Мелітопольського ВДК. Як протидіяти неправомірній відмові зареєструвати додаткову угоду у відділенні державного казначейства? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання продовження строку дії договору про закупівлю розглянуто в розділі “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань” листа від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", є вичерпним.
При цьому, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у конкретних випадках.
|
|
|
23.04.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.7 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Яка відповідальність передбачена для замовника за умисний поділ предмету закупівлі з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Так, зокрема статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
Крім того, оскільки відповідно до абзаців першого та другого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата України, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у зверненні пропонуємо додатково звернутись до органів, визначених у цій статті Закону.
|
|
|
18.04.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи несе секретар тендерного комітету відповідальність після звільнення з роботи за тендери проведені коли він ще працював? якщо так, то як довго?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Так, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
При цьому згідно з статтею 38 Кодексу адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
При цьому, оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
16.04.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) за процедурою відкритих торгів укладено договір про закупівлю з учасником-переможцем, який на момент укладання даговору про закупівлю являвся платником єдиного податку з відсотковою ставкою 5% доходу. В процесі виконання договору учасник-переможець став платником ПДВ та податку на прибуток на загальних підставах, та звернувся за проханням змінити ціну договору про закупівлю.
Згідно роз’яснення Мінекономіки за №3302-06/1340-06 від 17.01.2017р. (на підставі листа Державної фіскальної служби) перехід платника зі спрощеної системи оподаткування на загальну не спричиняє зміну розмірів ставок податків, встановлених Кодексом. Таким чином, зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну), не визначена Законом, як підстава для зміни умов договору про закупівлю відповідно до п.6 ч.4 ст.36 Закону.
На підставі вищевикладеного, не можливе відповідне перерахування договірної ціни робіт з єдиного податку з відсотковою ставкою 5% на загальну систему оподаткування. З метою належного виконання Замовником норм чинного законодавства та договору про закупівлю, просимо розглянути питання, за якою системою оподаткування Замовник повинен приймати акт виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), які являються первинними обліковими документами у будівництві, відповідно до ДСТУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (далі – ДФС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014№ 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює облік платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що пе ребувають під митним контролем, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|