|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Відповідно до частини першої статті 75 Господарського кодексу України державні підприємства у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі», звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього.
Згідно з відповіддю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит 794/2020, яка оприлюднена на сайті, «юридичні особи, які зазначені у статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону».
Водночас, відповідно до п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель оприлюднюється протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
З огляду на викладене вище, прошу надати роз’яснення у який строк (3 робочих чи 7 календарних)та в якому порядку оприлюднювати звіт про укладений договір про закупівлю на виконання вимог ст.75 Господарського кодексу України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Так, пункт 13 частини першої статті 10 Закону застосовується до замовників у розумінні Закону.
Водночас юридичні особи, які зазначені у частині першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону, оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень у строки та відповідно до умов, визначених статтею 75 Господарського кодексу України.
При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 1 частини 5 статті 3 Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ, зокрема, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, закупівля яких згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки.
У зв'язку з цим питання:
1. Які заходи відносяться до спеціальних заходів безпеки?
2. Чи відносяться до цього пункту будівельні роботи, якщо проєкту на їх виконання присвоєно ступінь обмеження “Для службового користування”.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Водночас частиною п’ятою статті 3 Закону встановлено перелік випадків, коли Закон не застосовується.
Так, відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 3 Закону, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”, або які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки.
Поряд з цим, відповідно до статті 1 Закону України “Про державну таємницю” державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, державною таємницею і підлягають охороні державою.
Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, або закупівля товарів, робіт і послуг потребує спеціальних заходів безпеки, замовник здійснює таку закупівлю без застосування порядку, встановленого Законом.
При цьому Закон не містить випадків щодо його незастосування, у разі, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, інформація про які становить інформацію для службового користування.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю, в порядку визначеному Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 3 Закону/пункті 28 частини першої статті 1 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить віднесення предметів закупівель до таких, на які не поширюється дія Закону в конкретних випадках.
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Відповідно до ч.5 статті 25 ЗУ "Про публічні закупівлі" - "За зверненням учасника, яким було надано забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, замовник повідомляє установу, що видала такому учаснику гарантію, про настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції протягом п’яти днів з дня настання однієї з підстав, визначених частиною четвертою цієї статті". Яка процедура повернення забезпечення, якщо учасник не звернувся до замовника і хто несе відповідальність?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 25 Закону.
Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням тендерної пропозицїї/пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.
Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 25 Закону, замовник керується положеннями Закону та ЦК України, відповідними актами законодавства, які регулюють питання гарантій.
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
29 березня 2017 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» оголосило відкриті торги з публікацією англійською мовою (UA-2017-03-29-000650-a) за предметом закупівлі Будівництво об'єкту: "Реконструкція причалу №7 інв. № 061510 Одеського морського порту" The construction of a project:"Reconstruction of berth No. 7 inv. number 061510 of Odessa sea port".
За результатами відкритих торгів (UA-2017-03-29-000650-a), 24.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» (далі – Підрядник) та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії ДП «АМПУ» (надалі – Замовник) укладено Договір підряду на виконання робіт № 1390-В-ОДФ на виконання робіт з будівництва об’єкту: Реконструкція причалу №7 інв. № 061510 Одеського морського порту.
При виконанні робіт за Договором, з’ясовувались обставини, які не могли бути враховані при складенні проекту, написанні технічного завдання, проведенні закупівлі, оскільки особливості будівництва в таких складних умовах виключають можливість врахування усіх чинників, які можуть виникнути під час виконання того чи іншого виду робіт.
Враховуючи зазначене, було прийнято рішення щодо коригування проектної документації та 22 березня 2019 р. оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів (UA-2019-03-22-000011-a) за предметом закупівлі «Будівельні роботи та поточний ремонт» за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування).
Надалі, за результатами публічної закупівлі (UA-2019-03-22-000011-a), укладено Договір № 2588-В-ОДФ-19 від 04.06.2019 р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «АМПУ» та ТОВ «Морбудпроект» на виконання «Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування».
У зв’язку з виконанням робіт «Будівельні роботи та поточний ремонт» за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування), прогнозовано буде змінено обсяг робіт, строк виконання робіт та вартість будівельних робіт.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати консультацію з питань публічних закупівель, щодо можливості застосування переговорної процедури закупівлі щодо виконання додаткових робіт при Будівництві об'єкту: "Реконструкція причалу №7 інв. № 061510 Одеського морського порту", після отримання позитивного висновку експертизи за проектом «Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування» зі зміненими умовами виконання будівельних робіт (обсяг робіт, строк виконання робіт, вартість будівельних робіт) та можливості укладення договору з попереднім виконавцем цих робіт.
Додатково просимо роз’яснити умови правомірності застосування переговорної процедури закупівлі в вищеописаній ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 738/2020, 1308/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=084f7c86-7c51-4c66-9632-c03ea3d70a0e&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Укладений договір підряду за результатами процедури відкритих торгів по "старому" Закону. Роботи за даним договором не виконувались в зв"язку з відсутністю потреби в цих роботах та відсутністю фінансування. Чи повинен Замовник оприлюднювати Звіт про виконання ( даному випадку невиконання) договору, в яки терміни та яка відповідальність у разі несвоєчасного оприлюднення Звіту (розмір штрафних санкцій тощо) якщо такий Звіт потрібен.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас аналогічна відповідь щодо оприлюднення звіту про виконання договору міститься у запиті 159/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a55ead75-cf21-4264-bd1c-27e8c7ab5dcf&lang=uk-UA
Поряд з цим відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Так, зокрема статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі та відповідальність у разі настання яких передбачена відповідальність, зокрема за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства.
Згідно з частиною третьою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
При цьому, оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|