|
01.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Скажіть будь-ласка, у нас з монополістом ПАТ Дніпрогаз укладено прямий Договір про приєднання до газорозподільної системи без використання електронної системи закупівель. В Договорі була відсутня загальна сума Договору, тільки було вказано вартість послуг з видачі Технічних умов приєднання на суму 1652, 75 грн. Стосовно вартості послуг за цим Договором в п.1 Розділу 4 прописано: що вартість послуг визначається окремою додатковою угодою після погодження сторонами проекту зовнішнього газопостачання і його кошторисної частини. От ми погодили проект зовнішнього газопостачання та отримали Додаткову угоду на сумму 48 000 грн.
Питання: чи можемо ми укладати додаткову угоду на суму 48000 без використання електронної системи. І чи не буде це порушенням чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України (далі - ЦК, ГК України).
При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Поряд з цим виходячи зі змісту частини третьої статті 3 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити таку інформацію, зокрема ціну, зазначену в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору.
|
|
20.08.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У лютому місяці 2021 року проведана закупіля з позначкою COVID-19 як звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, за кодом ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" на суму 260150,00 грн. Чи не буде порушенням Закону проведення спрощенної закупівлі COVID-19 за тим же кодом ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" на суму 156813,00 грн. Питання виникає тому що,загальна сума за рік перевищує 200000,00 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1020/2021 (питання 4) розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07d032f-c3cc-4cc3-ac06-4e01a4fecef7&lang=uk-UA
|
|
30.07.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Наше підприємство, як Учасник відкритих торгів, що були оголошені на Prozorro Замовником, стало Перможцем.. Був укладений Договір про закупівлю, який Замовником було розміщено на майданчику.
Для виконання Договору нашим підприємством в свою чергу був укладений доовір з субпідрядником для виконання частки робіт основного Договру з Замовником.
Запитання: Чи потрібно цей договір з субпідрядником нашому підприємству розміщувати на Prozorro, як Звіт про укладений договір? (наше підприємство не є Замовником у розумінні Закону - кошти власні (підприємства).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до статті 75 Господарського кодексу України (далі – ГК України) державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.
Отже, оскільки положення ГК України не приведені у відповідність до Закону (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019), юридичні особи, які зазначені частині у першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону.
|
|
10.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Статтею 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник оприлюднює через електронну систему закупівель, зокрема, оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення спрощеної закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, повідомлення про внесення змін до договору, звіт про виконання договору. Обов'язкові реквізити визначені Законом, форми таких інформацій відсутні. Тобто, яку інформацію дозволить оприлюднити майданчик, така оприлюднюється із урахуванням вимог Закону.
Наказом від 11.06.2020 № 1082 визначено, що:
1. "Розміщення інформації здійснюється шляхом заповнення електронних полів та завантаження відповідних документів";
2. "Після внесення інформації в електронні поля на неї накладається КЕП. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку".
Чи є обов'язок у замовника оприлюднювати, зокрема, оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення спрощеної закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, повідомлення про внесення змін до договору, звіт про виконання договору, у вигляді документа, доступного для друку чи достатньо оприлюднити документ шляхом внесення інформації в електронні поля із КЕП?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, визначено Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок).
Так, відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому перелік інформації, що має містити оголошення про проведення відкритих торгів визначений частиною другою статті 21 Закону.
Виходячи зі змісту статті 14 Закону, оголошення про проведення спрощеної закупівлі оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону та має містити інформацію, визначену частиною третьою статті 14 Закону.
Частиною першою статті 33 Закону встановлено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю – протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. При цьому перелік інформації, яку обов’язково повинен містити звіт про виконання договору про закупівлю, визначено частиною першою статті 42 Закону.
Відповідно до частини сьомої статті 41 Закону у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю. Перелік інформації, яку обов'язково повинно містити повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю визначений частиною восьмою статті 41 Закону.
Таким чином, під час оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення спрощеної закупівлі, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, звіту про виконання договору про закупівлю замовник розміщує інформацію в електронній системі закупівель (далі - ЕСЗ) шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель. Водночас Закон не містить обов'язку завантаження даних документів у вигляді документа.
Поряд з цим звертаємо увагу, що інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі Уповноваженого органу у вигляді документа, доступного для друку. При цьому такий документ формується автоматично системою, на підтсаві інформації внесеної в електронні поля у форматі PDF та HTML. Водночас наявний в системі функціонал містить опцію друку таких документів.
На сьогодні в ЕСЗ на підставі внесеної в електронні поля інформації системою автоматично формуються:
оголошення про проведення відкритих торгів;
оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі;
реєстр отриманих тендерних пропозицій/пропозицій;
протокол розгляду тендерних пропозицій;
протокол розкриття тендерних пропозицій/пропозицій;
повідомлення про намір укласти договір про закупівлю;
звіт про результати проведення процедури закупівлі;
повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю;
оголошення про проведення конкурентного діалогу;
оголошення про проведення конкурентного діалогу 2-ий етап;
форма протоколу розгляду тендерних пропозицій;
форма реєстру отриманих тендерних пропозицій;
звіт про виконання договору про закупівлю;
звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Таким чином, вищеперелічені документи формуються системою автоматично та є доступними для друку і не потребують додаткового оприлюднення в ЕСЗ.
|
|
26.05.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.06.2014 р. № 163, проектування це роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації на будівництво, які в себе, зокрема, включають передпроектні роботи, проектні роботи з відповідними стадіями проектування (техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проект (ЕП), проект (П), робочий проект (РП), робоча документація (Р).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687-XIV:
- проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
- архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер'єру об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.
За Рекомендаціями щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури, розміщеними на сайті Мінекономіки за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b2fa2348-98d5-4ba5-8c6e-7963432eaff7&title=RekomendatsiiSchodoZabezpechenniaPravomirnostiStvorenniaTaVikoristanniaTvorivArkhitekturi, твір архітектури – це твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо).
Особисті немайнові права авторів врегульовано ст. 31 Закону про архітектурну діяльність, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. № 435-IV та Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-XII.
Відповідно до абзю. 1 роз 3 Рекомендацій щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури закон передбачає охорону творів архітектури, виражених як проекти, документація, а також як побудований об’єкт архітектурної діяльності.
За таких обставин чи можливе застосування п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 для придбання замовником робіт з коригування проекту, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за порогову вартість, без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі необхідності захисту прав інтелектуальної власності, або п. 2 ч. 2 ст. 40 цього Закону, у разі якщо вартість перевищує порогову суму?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, у тому числі, пов'язаних з необхідність захисту прав інтелектуальної власності, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності.
Згідно з пунктом 4 Положення Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об’єкти права інтелектуальної власності; здійснює державну реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи; веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності; проводить аналіз стану застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав; здійснює міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності і представляє інтереси України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства.
Тому, з питання захисту прав інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність' за посиланням
http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
Крім цього, зазначаємо, що питання стосовно підстав для застосування переговорної процедури закупівлі міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Також пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|