|
|
24.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. КП "М" створене відповідним рішенням міської ради (100% статутного капіталу). Відповідно до статуту - КП "М" створено згідно з чинним законодавством, засновано на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста, від імені якої виступає міська рада. Рішенням міської ради прийнято Програму утримання об"єктів зовнішнього освітлення вулиць на 2020-2022 роки, де визначено, що дане КП створене на підставі закону з метою реалізації самоврядних повноважень ОМС з обслуговування мереж зовнішнього освітлення вулиць. Мета та завдання цієї програми - забезпечення утримання об"єктів зовнішнього освітлення вулиць територіальної громади комунальним підприємством "М", яке є балансоутримувачем комунального майна. Відповідно до Програми вказані види робіт (в частині майна, що є комунальною власністю) надаються КП "М" населенню безкоштовно та не реалізуються на ринку, у розумінні ЗУ "Про захист ек-ної конкуренції" та не беруть участь у господарському обороті та повинні компенсуватися (відшкодовуватися) за рахунок бюджету територіальної громади, як об"єкти загального користування. Головним розпорядником коштів визначено управління житлово-комунальних послуг, шляхом затвердження йому бюджетних призначень. Головний розпорядник укладає відповідний договір з виконавцем послуг (КП "М"). КП "М" - одержувачем бюджетних коштів не визначено. Рішення АМКУ щодо того, що така підтримка КП не є державною допомогою - в наявності. Також, КП "М", здійснює ведення окремих рахунків та розподіл доходів і витрат, що забезпечує запобіганню витрачання підтримки (відшкодування) на інші види господарської діяльності, що здійснюються цим підприємством на комерційній основі.Запитання:1)Чи є КП "М", яке отримує підтримку (відшкодування витрат на певний вид своєї діяльності) та не є одержувачем бюджетних коштів, замовником в розумінні Закону та чи повинне здійснювати свої закупівлі відповідно до вимог Закону? 2) Якщо є замовником, то яку частину своїх коштів КП "М" повинно витрачати через систему електронних закупівель - лише кошти отримані від господарської діяльності чи також і кошти отримані як підтримка (відшкодування витрат)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
23.02.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управління у справах молоді та спорту обласної державної адміністрації (далі – Управління) здійснює закупівлі дотримуючись вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та належить до замовників органів державної влади визначених у пункті 1 частині 1 статті 2 Закону, звертається до Вас за наданням роз’яснень стосовно застосування національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 No1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги (код СPV) (далі - код ДК).
Згідно наказу від 03.03.2016 No808 «Про затвердження Порядку реалізації програм, проєкт та проведення заходів державної політики у молодіжній сфері та сфері національно-патріотичного виховання» (зі змінами) визначає процедуру планування, організації та реалізації програм, проєкт та проведення заходів передбачених відповідними календарними планами за рахунок коштів, передбачених на цю мету у відповідних бюджетах, керуючись статтею 4 Закону до річного плану закупівель.
Управління на підставі наявної потреби включає товари та послуги, які потрібні для проведення заходів та визначає предмет закупівлі і відповідний код ДК.
До статей витрат належать послуги з оренди обладнання, оргтехніки (чи плата за користування ними), витрати на їх обслуговування, наприклад таких як: батіг козацький тренувальний за кодом ДК 18910000-1 Щорно - сідельні вироби, шаблі тренувальні не заточені, списи тренувальні не заточені, аутентична козацька зброя (багнети, мушкети ,пістолі), ціп козацький, клевець за кодом ДК 35310000-0 Зброя різна, литаври козацькі великі, барабани за кодом ДК 37310000-4 Музичні інструменти, проектор, екран для проектора за кодом ДК 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання, радіо мікрофони за кодом ДК 32340000-8 Мікрофони та гучномовці.
Беручи до уваги вищевикладене, просимо Вас надати роз’яснення чи можливе застосування кодів для предметів закупівлі товарів під час закупівлі послуг з використанням їх в оренді.
Зважаючи на те, що заходи календарного плану Управління сформовані та проводяться за ініціативи та підтримці представників інституту громадянського суспільства, захід заплановано на березень місяць. Звертаємось до Вас із проханням, за можливістю, надати відповідь в найкоротший строк.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Пунктом 3 розділу І “Загальні положення” Порядку передбачено загальне визначення предмета закупівлі товарів і послуг, яке визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Так, відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку та вимог Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
|
10.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Виникла така ситуація. Терміново необхідно укладати договір. Допоможіть з визначенням предмету закупівлі.
Відповідно до п. 5. Наказу МРЕТСГУ «Про визначення предмета закупівлі» від № 708 Визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327.
Питання: як визначити код професії за напрямком «Підприємницька діяльність»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та запиті № 2339/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f3c6c946-a6e0-4793-8fd3-282d0dc5cc5a&lang=uk-UA
При цьому зазначаємо, що визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
|
|
|
08.02.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, наступне.
Постачальник електричної енергії ініціює збільшення ціни на 10% на електричну енергію підставі п.2 ч.5 ст. 41 Закону за рахунок обсягів закупівлі (кВт*год).
У складі ціни електричної енергії включено регульований тариф на послуги з передачi електричної енергiї згідно Постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353.
При збільшенні розміру цього тарифу застосовуватиметься п.7 ч.5 ст.41 Закону без зміни обсягів з урахуванням порядку такої зміни, передбаченої в договорі про закупівлю.
Просимо надати роз'яснення, чи потрібно при коливанні ціни на електричну енергію на ринку враховувати тариф на послуги з передачi електричної енергiї і застосовувати до нього збільшення на 10%? Чи варто виключати розмір такого тарифу зі складу ціни електричної енергії?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Крім того, питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|
|
|
18.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Регіональною програмою економічного і соціального розвитку області бридичну особу, яка є органом державної влади (далі – Замовник), визначено замовником робіт з будівництва об’єкта незавершеного будівництва, недобудованого житлового будинку на умовах співфінансування за рахунок державного фонду регіонального розвитку у розмірі 90% та місцевого бюджету у розмірі 10%.
Відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Прошу надати роз’яснення з наступних питань:
1. Як визначити очікувану вартість закупівлі при оголошенні процедури «відкриті торги»: з урахуванням податку на додану вартість чи без нього, зважаючи на норму пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України?
2. Чи буде застосовуватися у даному випадку дія пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України до Виконавця робіт, якого визначили за результатами процедури закупівлі, та який є платником ПДВ?
3. Дія пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України розповсюджується на всі операції, що включено до проєктно-кошторисної документації на об’єкт будівництва, чи на окремі розділи, види робіт (виконання будівельно-монтажних робіт, придбання устаткування, матеріалів тощо)?
4. Як Замовник має оплатити вартість будівельно-монтажних робіт: з урахуванням ПДВ чи без ПДВ?
5. Чи має право Замовник оплатити вартість матеріалів, устаткування з ПДВ, що використані у ході будівництва, якщо вони придбані Виконавцем з ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1,5
Інформація щодо врахування податку на додану вартість при розробці тендерної документації міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812-06
У свою чергу, питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
Щодо питання 4
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. Опис методики оцінки за критерієм “ціна” повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ).
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає методику оцінки тендерних пропозицій та передбачає інформацію про врахування податку на додану вартість у тендерній документації.
Щодо питання 2,3
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 8 Закону та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), порушені питання не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Тому, щодо порушеного питання пропонуємо звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади.
|