Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

У 2011 р селищною радою створено комунальне підприєство "Комунал-Сервіс", метою створення підприємства є, в тому числі, санітарна очистка і прибирання селища, вивезення побутових відходів з території селища, експлуатація доріг, переходів, інженерний захист об’єктів благоустрою, ремонтно-будівельні роботи на об’єктах благоустрою, здійснення перевірок щодо екологічного забруднення.. Згідно рішення від 2011 р «Про вилучення об’єктів благоустрою та передачу повноважень на постійне утримування, експлуатацію» та акту передачі об’єктів благоустрою КП «Комунал-Сервіс» , на баланс комунального підприємства «Комунал-Сервіс» передано об’єкти зовнішнього благоустрою, а саме: вулиці, провулки, тротуари, сквери, парки, кладовища, тощо, які підлягають прибиранню відповідно даної закупівлі. Відповідно до п.1 п. «а» ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та п.6. п.«а» ст. 30 даного Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню та вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин. Частиною третьою статті 20 «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. У 2021 року селищною радою затверджено Програму благоустрою території відповідної територіальної громади на 2021-2023 роки, згідно якої кошти з місцевого бюджету перераховуються отримувачу бюджетних коштів комунальному підприємству, що є балансоутримувачем комунального майна. Заходи, передбачені Програмою, буде виконувати саме комунальне підприємство. Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Далі, частиною 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання. Водночас вимоги цього Закону не розповсюджуються на відносини суб"єктів щодо проведення конкурсів та укладені договори, які не є договорами про закупівлю у розумінні Закону та не передбачають здійснення придбання замовниками товарів, робіт і послуг. Таким чином, прошу надати розяснення чи прошу роз’яснити чи для перерахування коштів місцевою радою комунальному підприємству, що є балансоутримувачем об’єктів благоустрою, необхідним є проведення процедур закупівлі, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»

Відповідь

09.04.2021

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

3987 / 4065

Просимо надати консультацію чи є обов’язковою передача замовником згідно з додатком 2 централізованій закупівельній організації рядків річного плану з товаром, який входить до Переліку (додаток 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 233-р), з видами закупівлі «договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель» (з очікувальною вартістю, яка не перевищує 50 тис. гривень) та «спрощена закупівля»?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.

Так, пунктом 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 233-р "Про визначення державного підприємства “Українські спеціальні системи” централізованою закупівельною організацією" (далі - Розпорядження КМУ) встановлено, що для замовників згідно з додатком 2 централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 1 за рахунок коштів державного бюджету, крім випадку, коли ці товари замовник закуповує із застосуванням переговорної процедури закупівлі.

При цьому Розпорядження КМУ не визначає вартісних меж щодо предметів закупівель. Тому вказані у переліку замовники передають закупівлі предметів закупівлі, визначених у додатку № 1 до Розпорядження КМУ, незалежно від їх вартісних меж.

Водночас звертаємо увагу, що згідно зі статтею 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", акти Кабінету Міністрів України, зокрема розпорядження, є обов'язковими до виконання.

29.03.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3725 / 3810

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р визначено державну установу “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією та від 24.03.2021 № 233-р визначено Державне підприємство «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією у сфері цифровізації. Зазначені централізовані закупівельні організації проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом України “Про публічні закупівлі”. З урахуванням вищезазначеного, просимо надати роз’яснення з приводу наступного: 1. Які закупівлі підпадають під визначення «тендери» в розумінні вищезазначених розпоряджень - конкурентні процедури в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» чи усі закупівлі без обмеження їх вартості? 2. Чи можуть замовники, для яких здійснення закупівель відповідно до вимог зазначених розпоряджень є обов’язковим, самостійно здійснювати закупівлі товарів і послуг, визначених даними розпорядженнями, якщо їх вартість не перевищує межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?

Відповідь

25.03.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3608 / 3792

Державне агентство автомобільних доріг України звертається за наданням роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель. Укравтодор планує здійснити запозичення, зобов’язання за якими забезпечені державними гарантіями, шляхом укладання кредитного договору та/або випуску боргових цінних паперів на міжнародних ринках капіталу. Для здійснення таких запозичень, Укравтодор потребує допомоги фінансових установ (радників) з питань розробки стратегії фінансування, вибору і роботи букранерів та /або лід-менеджерів, визначення кредитних рейтингів, розробки кредитної історії для потенційних інвесторів, тощо. Частиною п’ятою статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, у тому числі: фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів; послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг; Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-III: фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України; фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів; компанія з надання допоміжних послуг - юридична особа, яка не є фінансовою установою, діяльність якої полягає в наданні послуг з інформаційних технологій, володіння або управління майном, з обробки даних або будь-яких подібних послуг, які необхідні для здійснення фінансовою установою діяльності з надання фінансових послуг. Просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення прямих договорів з фінансовими установами (радниками) на надання послуг, пов’язаних із залученням кредитних коштів, керуючись частиною п’ятою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів та послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.

У свою чергу, Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Визначення терміну "фінансова послуга" наведено у пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги.

Визначення понять "гарантія", "договір лізингу" та "кредитний договір" наведені в статтях 560, 806 та 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відповідно.

Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття "послуги, допоміжні до фінансових послуг".

Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля фінансових послуг, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів або закупівля послуг фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг, такі закупівлі здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом.

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення предметів закупівлі до тих, що вказані у статті 3 Закону, у конкретних випадках.

У свою чергу, відповідно до Закону України “Про Національний банк України” НБУ здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України, веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк.

При цьому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку згідно Указу Президента України “Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку” від 23.11.2011 № 1063/2011 здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.

Тому пропонуємо додатково звернутись до вищевказаних органів.

22.03.2021

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

4430 / 4725

Комунальним підприємством за результатами закупівлі підписано договір з юрособою платником ПДВ. Через 3 місяці від керівника юрособи надходить повідомлення про перехід на спрощену систему оподаткування без ПДВ. Чи правомірно буде підписання додаткової угоди на зменшення ціни договору на 20 відсотків за рахунок зменшення суми податків ( мінус суми ПДВ)

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2