|
22.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАН-СТАЙЛ» приймало участь у процедурі відкритих торгів - ідентифікатор закупівлі: UA-2021-03-10-001771-a (надалі - Закупівля) у якості Учасника - (надалі Учасник). Замовником цих торгів є - Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня № 3" - (надалі Замовник). 01 квітня 2021 року учасник був визначенний переможцем Закупівлі та оприлюднюється повідомлення про намір укласти договір (Протокол № 61). Протоколом № 62 від 05 квітня 2021 року Замовник відхилив пропозицію Учасника як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Учасник оскаржує це рішення Замовника до АМКУ. Своїм рішенням № 8898 – р/пк-пз від 23.04.2021 Постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі - Колегія) зобов’язує Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції, Замовник скасовує своє рішення, а також відміняє процедуру Закупівлі. Це рішеня також було оскаржено Учасником до Колегії. 04 червня 2021 року Колегія своїм рішенням № 12652-р/пк-пз зобов’язує Замовника скасувати рішення про відміну процедури Закупівлі. Замовник виконує рішення Колегії, та 10 червня 2021 року Протоколом № 83 ВДРУГЕ визначає Учасника переможцем, та ВДРУГЕ оприлюднює повідомлення про намір укласти договір. Таким чином, Учасник в рамках однієї Закупівлі, має ДВА протокола про визнання його Переможцем, ДВА повідомлення про намір укласти договір, та вдруге його тендерна пропозиція оскаржується. Просимо надати пояснення яким чином Замовник має можливість визначати перемеможця однієї Закупівлі декілько разів та скількі разів Замовник має право визначати переможця. Яким чином оскарження рішення по переможцю від 01 квітня 2021 року можливо оскаржити 18 червня 2021 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону.
Виходячи з частини вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язує замовника повністю або частково скасувати свої рішення, відновивши процедуру закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Своєю чергою, визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю здійснюється замовником за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції згідно з Законом (частина п’ятнадцята статті 29 Закону).
Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
18.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення щодо дій замовника у наступному випадку.
08.06.2021 замовник прийняв та оприлюднив рішення щодо відхилення першого з трьох учасників відкритих торгів. Перший учасник з таким рішенням замовника не погодився і 09.06.2021 подав скаргу до Колегії, Колегія 11.06.2021 прийняла цю скаргу до розгляду, рішення про прийняття скарги до розгляду було розміщено в електронній системі закупівель 14.06.2021.
Питання:
Чи повинен замовник за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду (бо за поясненнями електронного майданчика, як тільки це рішення Колегії буде оприлюднено, електронна система заблокує здійснення будь яких дій замовником щодо наступних двох учасників)?
Якщо замовник повинен за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то якими нормами Закону при цьому замовник повинен керуватися, враховуючі, що у другому абзаці ч. 17 ст. 18 Закону зазначається, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, …, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі?
Якщо замовник повинен за Законом продовжувати розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то чи має право замовник за Законом у цей період прийняти та оприлюднити рішення, наприклад, про визначення другого учасника переможцем у відкритих торгах та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю?
Якщо електронна система після оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду блокує вчинення дій замовником стосовного другого учасника, то у разі якщо Колегія прийме за результатами розгляду скарги рішення на користь замовника, то коли і як поновлюються строки стосовно розгляду замовником тендерної пропозиції другого учасника і якими статтями Закону це регулюється?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закону.
Питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Разом з тим згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
27.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення в частині перебігу строків, а саме Замовником було оголошено процедуру закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою в 2020 році. На єтапі прекваліфікація одним з учасником було подано скаргу до АМКУ щодо неправомірної кваліфікації інших учасників. За результатами розгляду АМКУ задовільнило скаргу учасника в 2021 році. Керующись ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником в судовому порядку було оскаржено рішення АМКУ та суд постановив, що рішення АМКУ було неправомірним та визнав його не дійсним в 2021 році. Суть питання: Які дії повинен вчинити Замовник за результатами вироку суду? Чи має право Замовник продовжити дану запувівлю з урахуванням того, що проводилась в 2020 році, в ТД строк поставки був 2020 рік, строк дії договору 2020 рік. Якщо не правомірним буде продовження процедури то по якій підставі Замовнику скасувати закіпівлю за умови, що потреба не відпала. Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Отже, перебіг строків, зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України.
При цьому зазначаємо, що судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.
Своєю чергою, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до
ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Частиною четвертою статті 41 Закону установлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Частиною шостою статті 33 Закону установлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
Укладення договору про закупівлю з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону та з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 Закону та частиною сьомою статті 40 Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону, призводить до нікчемності такого договору у відповідності до пунктів 2 та 4 частини першої статті 43 Закону.
Отже, у разі неможливості укладення договору про закупівлю на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю, замовник може прийняти рішення про відміну тендера на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно.
|
|
13.10.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Інформація про закупівлю: Капітальний ремонт даху, ID: 1b85eb0bf5274d209c45f3a25d89fed2, Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-07-06-004769-a
12.08.2020 року уповноваженою особою Замовника було розглянуто тендерну пропозицію ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» на відповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимогам Документації.
За результатами розгляду пропозицію ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» було визнано такою, що відповідає кваліфікаційним критеріям та вимогам тендерної документації, а самого учасника визначено переможцем процедури відкритих торгів «Капітальний ремонт даху будівлі № 2 КЗ «Богданівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» за адресою: вул. Шевченко, 32-Г в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування кошторисної частини» (Код ДК 021-2015 – 45450000-6 – інші завершальні будівельні роботи)».
Детально проаналізувавши тендерну документацію та документи, надані у складі тендерної пропозиції ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т», ТОВ «ЛВК ПРОМТЕХ-ІНВЕСТ» не погодилось з таким рішенням уповноваженої особи ВК Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, оскільки тендерна пропозиція учасника ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» жодним чином не відповідає вимогам, встановленим самим Замовником у Документації, та 21.08.2020 року звернулось до Антимонопольного комітету України зі скаргою, в якій виклало усі невідповідності пропозиції ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» та вимагало зобов’язати замовника Виконавчий комітет Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області скасувати своє рішення про визначення переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» та намір укласти з ним договір про закупівлю і прийняти нове, яким пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» відхилити, а самого учасника дискваліфікувати через невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.
21.09.2020 Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято рішення, яким скаргу ТОВ «ЛВК ПРОМТЕХ-ІНВЕСТ» було задоволено та зобов'язано Замовника скасувати рішення про визначення переможця.
Замовником спочатку було виконано рішення АМКУ: скасовано рішення про визначення переможцем ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВА-Т" та повернуто останнє на стадію кваліфікації. Проте вже 02.10.2020 року Замовник розмістив вимогу про усунення учасником порушень, надавши ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВА-Т" можливість усунути недоліки у тендерній пропозиції, та 06.10.2020 року знов прийняв рішення про визначення цього учасника переможцем, тим самим обійшовши рішення Уповноваженого органу та проігнорувавши принципи здійснення публічних закупівель.
Чи правомірні такі дії Замовника? Як має в такій ситуації діяти скаржник ТОВ "ЛВК ПРОМТЕХ-ІНВЕСТ"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Водночас згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|
|
12.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо проконсультувати з наступного питання. Подана скарга, що стосуються прийнятих рішень замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників (у нашому випадку після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами проведення відкритих торгів).
Згідно з ч. 17 ст. 18 Закону після подання суб’єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель … не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, …, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення ... крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених ч. 6 ст. 33 Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Заборона вчиняти будь-які дії, крім усунення порушень, стосується замовників.
Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Чи зупиняє скарга перебіг строків подання документів переможцем процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною шостою статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Водночас відповідно до частини сімнадцятої статті 18 Закону після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Разом з тим згідно з абзацом другим частини шостої статті 33 Закону у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.
Крім того, Законом встановлено заборону замовнику вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі під час оскарження процедури закупівлі.
Тому, переможець процедури закупівлі надає замовнику через електронну систему закупівель документи у спосіб та строки, передбачені частиною шостою статті 17 Закону.
|