|
02.06.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Ми військова частина Р9000 CБ України, яка є державним замовником у сфері оборони, здійснюємо оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг (крім товарів визначених у додатку 1 до ПКМУ від 11.11.2022 №1275) без застосування видів (процедур) закупівель, визначених законами України "Про оборонні закупівлі" та "Про публічні закупівлі", шляхом укладання договорів за результатами вивчення ринку без використання електронної системи закупівель.
В зв’язку з набранням чинності змін до ПКМУ від 11.11.2022 № 1275 (ПКМУ від 09.05.2023 №465,), просимо надати роз'яснення:
1. Чи потрібно у випадку здійснення зазначених оборонних закупівель, проведених шляхом укладання договорів без застосування електронної системи закупівель, окрім Звіту про договір про закупівлю, готувати та оприлюднювати Оголошення про закупівлю. Якщо потрібно, то в яких випадках?
2. Які вартісні межі, при яких необхідно готувати та надсилати оголошення адміністратору електронної системи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно особливостей здійснення оборонних закупівель висвітлені в листах від 21.06.2023 № 33-11/282 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та від 21.06.2023 № 33-11/283 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", розміщених на вебсайті Мінекономіки підрубрики "Закупівлі для державних замовників в сфері оборони" рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” за посиланням: http://surl.li/ioxjz
|
|
04.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник військова частина по одному ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” в травні місяці 2023 р. уклала один договір купівлі-продажу на суму 100 тис.грн. а інший договір по цьому ж самому ДК 021:2015 має на меті укласти у вересні 2023р. на 190 тис.грн. чи зобовязана в/ч враховуючи загальну суму двох договорів 290 тис.грн. застосовувати конкурентну процедуру закупівель (відкриті торги).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Відповідно до пункту 8 постанови Кабінету МІністрів України від 18.07.2023 №736 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), або в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, в електронній системі закупівель, або в порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407)”. При цьому при обранні процедури оборонної закупівлі, потрібно керуватись принципами, викладеними у статті 3 Закону України “Про оборонні закупівлі” .
|
|
27.09.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» (код ЄДРПОУ 41716575) (надалі – Товариство), в особі директора Зайцевої Олени Володимирівни, просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Наше Товариство є виробником металопластикових вікон, дверей (надалі – Товар) та бере участь у публічних закупівлях через електронну систему закупівель Prozorro і за результатами цих закупівель укладає договори із публічними замовниками.
Проте, після уточнюючих замірів проведених нашим підприємством реальні розміри товару, який необхідно замінити відповідно до закупівлі можуть відрізняютися на кілька сантиметрів від розмірів товару, які заявлені у тендерній документації, як в бік зменшення так і в бік збільшення.
1. Просимо надати роз’яснення як діяти нашому Товариству у випадках якщо:
- реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік зменшення;
- реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік збільшення.
2. У випадках якщо реальні розміри товару відрізняються на кілька сантиметрів від розмірів товару, заявлених у тендерній документації, чи повинно наше підприємство поставити товар за реальними розмірами після замірів чи наше підприємство повинно поставити товар за розмірами, які вказані у тендерній документації Замовника, з врахуванням того, що нашим підприємством буде поставлено весь обсяг товару у штуках відповідно до обсягу заявленого у тендерній документації ?
Також, просимо вказати чи не буде порушенням чинного законодавства України з боку нашого Товариства у такому випадку:
- Замовником, знову ж таки, визначено обсяг закупівлі Товару в одиницях виміру – штуки. Також, Замовником у тендерній документації вказано конкретні розміри товару. Після проведення уточнюючих замірів, реальні розміри відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару зазначеного у тендерній документації. Після цього, нашим Товариством здійснено поставку Товару у обсязі вказаному в тендерній документації (обсяг визначено Замовником у штуках). Проте, розміри поставленого нами товару відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару, заявлених у тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та щодо внесення змін. Водночас відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
|
|
18.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (надалі також – Постанова № 335).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови 335, на період воєнного стану договірна ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення державного контракту. При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
У зв'язку із зазначеним, прошу:
1. Надати інформацію чи є перелік складових, які враховуються під час розрахунку ціни (а саме, всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг) та які зазначені в підпункті 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану», вичерпним?
2. Надати інформацію чи містить текст підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» заборону на врахування прибутку (постачальницької винагороди) виконавця під час розрахунку ціни на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення), Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Згідно з підпунктом 5 та 6 пункту 1 статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику та головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період. Щодо питання формування та підтвердження собівартості товарів, робіт і послуг, зазначених в листі, то з огляду на положення законодавства собівартість товарів, робіт і послуг визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, при цьому національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні розробляються та затверджуються Міністерством фінансів України. Отже, до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правил формування та підтвердження собівартості товарів, робіт і послуг. Також звертаємо Вашу увагу на те, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану”, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого звернення. Принагідно зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
09.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день . Якщо проведено аукціон на закупівлю робіт та визначено переможця ( але ще не укладено договір) і переможець додатково ще понизиився в загальній ціні (зробив знижку) . В такому разі договір можна укладати з новою ціною (пониженою)? Чи не буде це порушенням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо випадків, коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463При цьому зазаначаємо, що згідно з пунктом 18 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків визначених у цьому пункті, зокрема, у разі перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|