|
03.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами процедури відкритих торгів укладений договір на поставку фруктів, який діє до 31.12.2019. Станом на 03.05.2019 кількість апельсинів за договором вже вибрана. Чи можемо укласти прямий договір на додаткову потребу в апельсинах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640, розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, в якому розглянуто питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі.
|
|
29.02.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В установі наказом затверджено склад робочої групи щодо проведення процедури закупівель, визначено голову, членів та секретаря.
Чи прпвомірним є те, що на майданчику “Прозоро” звіт про укладений договір (закупівля більше 50 тис., але менше 200 тис)викладається та підписується (накладає власний електронний підпис) особою, яка не зазначена в складі робочої групи (особа є працівником установи)?При цьому всі члени, включаючи голову та секретаря, на момент складання протоколу та викладання звіту про укладений договір були присутні на роботі.Чи може інша особа, яка є працівником установи, але не входить в склад робочої групи, викладати в електронній системі оголошення та результати проведених закупівель?
І ще одне запитання.
Якщо викладене оголошення, або результати проведених закупівель в електронній системі не підписані (не накладено електронний підпис)чи вважаються вони дійсними?
Дуже вдячна за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим повідомляємо, що питання визначення осіб відповідальних за оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462
У свою чергу, питання накладення електронного цифрового підпису розглянуто у запитах 48/2016 та 141/2016, розміщених відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e641b43b-0c64-479e-95d2-80d7c3d6a864&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=242d1e14-4fc0-4075-98d5-097b1f8aaafe&lang=uk-UA
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. 12.01.2021 р. підписано договір між контрагентами на постачання електричної енергії. Згідно Додатку №5 до договору розрахунок за спожиту електричну енергію відбуваєтьчя за формулою (Додаток у вкладенні) та згідно п. 5.2.2. Вартість послуг постачальника (маржинальний прибуток) становить 0,11 грн. без ПДВ за одиницю товару і не може бути змінено без попередньої згоди Споживача.
Загальна ціна договору та порядок розрахунку, як істотні умови договору є незмінними. Але при цьому ціна за 1 кВт*год при розрахунках згідно формули постійно змінюється.
Чи є правомірним застосовуння в даному випадку п.5 ст41 ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо коливання ціни на ринку електричної енергії? Оскільки істотні умови договору та маржинальний прибуток не змінюються.
Питання відкрите для великої кількості замовників(споживачів). Оскільки не має жодних роз'яснень кваліфікованих спеціалістів законодавчої та виконавчої гілок влади щодо розрахунків та закриття за формулою, при фіксації лише загальної суми договору, а не ціни за Квт*год. Коли згідно ЗУ "Про публічні закупвлі" зміни істотних умов договору не відбуваються.
Заздалегідь вдячні за розгорнуту відповідь на дане питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питань щодо розрахунків та закриття за формулою додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник оголошує відкриті торги на поточний середній ремонт дороги у технічному завданні передбачено дві частини, одна з яких містить виготовлення проектно-кошторисної документації, інша-виконання робіт, відповідно до проектно-кошторисної документації, а також встановлено вимогу, щодо надання в тендерній пропозиції динамічної договірної ціни учасником, в якій повинна бути передбачена оплата експертизи проектно-кошторисної документації. Чи можливо Замовнику поєднувати ці дві роботи? Чи можливо оголошувати відкриті торги з публікацією англійською мовою, не маючи експертного звіту та проектно-кошторисної документації? Чи це є законним зі сторони Замовника?Якщо ні, то якими нормативно-правовими актами регулюється необхідність проведення проектно-кошторисних робіт, потім експертного звіту, а після цього відкритих торгів на закупівлю поточного ремонту дороги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо порядку визначення предмета закупівлі робіт.
При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
26.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
З метою забезпечення комунальних потреб та, зокрема, водопостачання населення м. Харків та Харківської області до кінця бюджетного 2021 року заплановано здійснення наповнення Краснопавлівського водосховища дніпровською водою в об’ємі 16 млн.м3. Для організації забезпечення даного заходу необхідно здійснити закупівлі, а саме: електроенергію на суму-33,24 млн. грн (КЕКВ 2273), оливу ТП-30 на суму-1,0 млн. грн (КЕКВ 2210) та закупівлі послуг… з розпломбування, опломбування силових трансформаторів на суму-85 тис. грн (КЕКВ 2240).
Згідно з п.3 частини 2 розділу 7 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII «Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 (якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера) частини другої цієї статті .
Прошу надати роз’яснення: особливими економічними та соціальними обставинами є тільки обставини, пов’язані з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, чи цей перелік не є вичерпним. Чи можливо віднести до особливих економічних чи соціальних обставин - обставини із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, які дають змогу застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно розділу 7 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|