|
22.11.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
На початку року укладено договір на виконання робіт за процедурою відкриті торги. Відповідно до календарного графіку термін виконання робіт становить до 31.12.2020 року.
у звязку з додатковим фінансуванням, виділено кошти на всю суму договору. Чи можемо укласти додаткову угоду на зміну терміну виконання робіт до 31.12.2019 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Разом з тим, статтею 36 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених в частині четвертій цієї статті Закону.
При цьому частиною п’ятою статті 193 ГК України передбачено, що зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.
Крім того, відповідно до частини першої статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі – Загальні умови). Так, відповідно до абзацу другого пункту 18 Загальних умов датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт (будівництво об'єкта) може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника.
|
|
30.05.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємство є замовником у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" та здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії). При закупівлі послуг з перетікання електричної енергії (допорогова закупівля) виникло наступне питання: в типовому договорі (додаток 2 до ПРРЕЕ) зазначено, що "Договір укладається строком на один рік, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна із Сторін не повідомить іншу про відмову від цього Договору або його перегляд". Виходячи зі ст. 179 ГК України, з огляду на ч. 1 статті 628 ЦК України, сторони не можуть відступати від форми та змісту типового договору, передбаченого додатком 2 до ПРРЕЕ. Наразі друга сторона договору відмовляється укладати договори на один рік без пролонгації на наступний рік. Постає питання: яким чином вносити закупівлю послуг з перетікання електричної енергії в додаток до річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з статтею 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі встановлені у цій статті Закону. Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу третього пункту 2 наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, вноситься до додатку до річного плану закупівель, що складається за формою річного плану закупівель, шляхом заповнення відповідних полів в системі.
Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
З огляду на викладене, у разі виникнення у замовника потреби у придбанні обсягу товарів, робіт і послуг, вартість якого перевищує межі, встановлені Законом на наступний рік, замовник здійснює таку закупівлю шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. У разі якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені Законом замовник укладає такі договори, керуючись Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов"язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
При цьому інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Тому, з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП пропонуємо звернутися до зазначеного вище органу.
|
|
19.09.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Надайте будь ласка роз'яснення на наступну ситуацію:
Для завершення будівництва лікарні необхідно закупити меблі медичного призначення на початку року як товар, паспорт бюджетної програми ще не затверджено в установленому законодавством порядку, чи може Замовник на початку року провести процедуру закупівлі на очікувану вартість предмета закупівлі, укласти за результатами процедури договір про закупівлю, сформувати звіт за результатами процедури закупівлі та зареєструвати договір в органах Казначейства, коли паспорт бюджетної програми буде затверджено в установленому законом порядку, при цьому в проекті договору та в договорі про закупівлю передбачити порядок виникнення бюджетних зобов'язань за наявності відповідного бюджетного фінансування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
18.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Під час реєстрації тендерної пропозиції учасника закупівлі стався збій у роботі електронного майданчика "Держзакупівлі.онлайн" (пояснення учасника закупівлі та лист від ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" нам надано), що призвело до дублювання пропозиції учасника декілька разів, при цьому лише одна пропозиція содержить повний пакет потрібних документів, інші файли пусті та не містять ніякої інформації. Після аукціону вказаний учасник був визнаний системою першим переможцем. Розглянувши вказану пропозицію ми оприлюднили протокол про визнання його переможцем і намір підписати договір. Слідуючий учасник торгів направив нам вимогу про скасування нашого рішення у звязку з тим, що кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (п.1 ст.25 ЗУ «Про публічні закупівлі»). Чи повинні ми відмінити своє рішення на вимогу вказаного учасника? Просимо надати роз’яснення: які наші дії в цій ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 403/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=156e51cd-0f55-44b7-901c-cc6e34f0470a&lang=uk-UA
Водночас перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
|
|
20.08.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. У тендері по закупівлі робіт брали участь: Учасник 1, Учасник 2 та Учасник 3(наше підприємство). Замовником були відхилені пропозиції Учасника 1 та Учасника 2.Нас було обрано переможцем. Учасник 2 подав вимогу Замовнику, яка була відхилена.Подали скаргу до АМКУ,скарга була задоволена.АМКУ зобов'язав Замовника скасувати рішення про відхилення Учасника 2 та рішення про визнання Учасника 3(нас) переможцем.Через 30 днів після Рішення АМКУ,Замовник визначить переможцем Учасника 2.Зможемо ми,після обрання переможцем Учасника 2,оскаржити Рішення Замовника в АМКУ?До якого суду звертатись за оскарженням Рішення АМКУ?Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо оскарження рішення замовника
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
Щодо оскарження рішення органу оскарження у судовому порядку
Відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 27 КАСУ оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
|