Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 18 частини п’ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі зокрема є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону.

У свою чергу, згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” від 19.10.2017 № 2168-VIII (далі – Закон № 2168-VIII) програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) – програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.

Поряд з цим відповідно до абзацу чотирнадцятого статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Разом з тим, надавачами медичних послуг є заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи – підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів (пункт 4 частини першої статті 2 Закону № 2168-VIII).

При цьому договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та Уповноваженим органом (частина перша статті 8 Закону № 2168-VIII).

У свою чергу, згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 2168-VIII Уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Так, відповідно до Положення про Національну службу здоров’я України (НСЗУ), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, НСЗУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення та відповідно до покладених на нього завдань зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, організовує роз’яснювальну роботу, пов’язану з практикою застосування законодавства з питань, що належать до компетенції НСЗУ.

Ураховуючи викладене, у разі якщо предметом закупівлі є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом.

Водночас з питань застосування законодавства про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення пропонуємо додатково звернутись до указаного органу влади.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема прізвище, ім’я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками.

Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Водночас відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.

При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону. Згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті № 2744/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b2a04bda-fb7f-4237-8cb0-d79e2b8ed384&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06.

Крім того, пропонуємо  ознайомитись з відповіддю  на подібне питання у  запиті    № 534/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d0b2d15b-cc4d-41da-b631-bd7eb1f96047&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 153/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=05dfbdd0-892b-4e44-bfd4-1945244251cc&lang=uk-UA