|
|
24.10.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
ст. 19 Конституції
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог постанови
Кабінету Міністрів України
від 24 лютого 2016 р. № 166
Про затвердження Порядку функціонування
електронної системи закупівель та проведення
авторизації електронних майданчиків
комісія — постійно діюча комісія, що утворюється Уповноваженим органом з метою забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, підготовки рішень, що мають рекомендаційний характер, щодо їх підключення/відключення до електронної системи закупівель, усунення технічних збоїв в електронній системі закупівель;
ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі"
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі Украхни від 22.03.2016 № 490"Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" затверджено форму звіту про укладені договори.
На сьогоднішній день оприлюднення звіту про укладені договори - це проведення "мінізакупівлі" (пройдення етапів закупівлі, викладення документів які не передбачені Законом), що суперечить вимогам ЗУ "Про публічні закупівлі" та ст. 19 Конституції України.
Таким чином, замовники позбавлені можливості оприлюднити звіт про укладені договори в системі Прозоро відповідно до законодавства України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу п’ятого статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема форма звіту про укладені договори, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.
|
|
|
21.10.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеної закупівлі за процедурою відкритих торгів укладено договір про закупівлю Товару-БензинуА-92 за ціною 18,18 грн. з ПДВ/літр. Під час виконання договірних зобов'язань на ринку відбулось подорожчаня бензину, про що Постачальник повідомим Замовникалистом та надав довідку ДП "Держзовнішінформ" з цінами від 20,71 грн з ПДВ/1 літр до 23,45грн з ПДВ/1 літр.Тобто ціна бензину зросла на 29 %. На підставі цієї довідки Змовник і Учасник уклали додаткову угоду на підвищення до 19,98 грн. з ПДВ/1 літр, і на наступний день ще одну - підвищення до 21,96 грн. з ПДВ/1 літр.(тобто в кожній угоді підняття ціни за 1 літр було в межах 10%). Проте обидва підвищення було зроблено виходячи з даних однієї вищезгаданої довідки, що підтверджує не коливання багаторазове, а одне зростання цін на ринку відповідного товару.
Чи є дії Замовника стосовно підвищення ціни на бензин двічі (кожне в межах 10 %) порущенням, оскільки Замовник опирався на данні, вказані в одній довідці (зростання цін одразу на 29%)?Чи підвищення повинно відбуватись протягом більш довгого часового проміжку та для підтвердження повинні надаватись декілька довідок, кожна з яких повинна інформувати по ріст цін?
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листах від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”) та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”) розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel, http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
20.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Останнім часом заклади нашої області, які забезпечуються природним газом місцевим газзбутом (далі – постачальник), почали отримувати від постачальника листи з вимогою укладення з ним договорів на постачання природного газу на 2017 рік до 12.12.2016 року (розпочати процедури закупівлі не пізніше 1 листопада 2016 року).
У випадку відсутності зазначених договорів газорозподільними підприємствами буде припинено газопостачання закладів.
Беручи до уваги, що постачальник природного газу на 2017 рік може буде визначений виключно за результатами відкритих торгів у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», на нашу думку вимога щодо укладення договору з постачальником необґрунтована та безпідставна.
Ще одна вимога постачальника щодо реєстрації таких договорів в органах казначейської служби до 20.12.2016 також є порушенням законодавства. Оскільки на зазначений момент у замовників будуть відсутні затверджені кошториси на 2017 рік. Відповідно до частини 3 статті 48 Бюджетного Кодексу України укладення договору без відповідних бюджетних асигнувань є недійсним.
Просимо надати роз'яснення чи правомірні дії та вимоги постачальника в умовах чинного законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
|
20.10.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можливо внести зміни до ціни договору, укладеного за результатом відкритих торгів, на виконання капітального ремонту обєкту, а саме: збільшити загальну вартість договору, так як, збільшилась вартість матеріалів (основних конструкцій), які будуть використані при виконанні робіт.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
19.10.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, звертаюся до вас у зв'язку з частими випадками дискредитації прав великої групи учасників закупівель в зв'язку з неоднозначністю тлумачення закону про державні закупівлі, а також з небажанням багатьох замовників враховувати права всіх учасників, які пропонують однаково якісний товар, послугу, роботу.
Опис ситуації.
Закон про державні закупівлі з Статтею 16, частина 2 вказує на наступне:
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних крітеріїв:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Виходячи з цього тексту вимоги пред'являються до учасників, якими є юридичні або фізичні особи, які подають заявку в тендер, в якому зазначено одне або більше з цих вимог.
Таким чином у разі, коли кваліфікації учасника досить то він бере участь, але є поширені ситуації, коли права наступних типів учасників обмежені:
-учасник став дистриб'ютором компанії, яка продає товари і надає послуги, але не займається продажами своїх товарів і послуг
-учасник може виконати 99% предмета закупівлі крім виконання ліцензованих видів робіт (будівництво, установка пожежної сигналізації, виконанні небезпечних видів робіт і т.п.), так як це не його основний вид діяльності, але раз на рік є тендери, в яких він є.
-учасник став представництвом великої компанії виробника товарів інтерес, до яких є в основному у державного замовника, але ще не зробив жодної продажі
-учасник, який бере участь в великій закупівлі, де потрібно комплексне виконання, але профіль закупівлі має кілька сфер.
Замовник, читаючи закон не розуміє чи може він висувати вимоги кваліфікаційних критеріїв тільки до учасника або якщо учасник через договір субпідряду, договоір ЦПХ, інші форми договорів залучає інші юридичні або фізичні особи, то чи можуть кваліфікації цих субпідрядників розцінюватися також як кваліфікації учасників. Колізія також виникає в тому, що некоректно буде з боку замовника вказувати додаткові вимоги до субпідрядників, так як ті компанії, які не мають субпідрядників можуть подумати, що замовник вимагає обов'язкової участі субпідрядників.
Тобто якщо компанія дуже велика за розмірами і кваліфікаціям, то для багатьох описаних вище випадків її права не порушуються, на відміну від тих, хто не має можливості або бажання утримувати штат співробітників на всі випадки кваліфікаційних вимог, та хоче в разі рідкісної необхідності залучати на субпідряд спеціалізовану юридичну або фізичну особу.
Матеріали з всеукраїнських видань, які після публікації кваліфікаційних критеріїв, надаються для вивчення замовникам не дають результату, так як видання не є відповідальними за роз'яснення в сфері державних закупівель.
Матеріали з видань додаю вкладенням.
Пропозиція.
Прошу дати роз'яснення з цієї ситуації в закупівлях (до порогових і понад порогових) товарів, послуг, робіт.
Публікація відповіді на офіційному сайті могла б виключити звинувачення в підробці документів, написаних МЕРТ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством.
При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Водночас звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону.
Крім того, замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації (частина друга статті 23 Закону).
У свою чергу, статтею 18 Закону визначено порядок оскарження процедур закупівель.
При цьому у разі здійснення допорогових закупівель, застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
Додатково з питань оскарження та контролю у сфері закупівель пропонуємо ознайомитись із листом від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|