|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ННЦ "Інститут метрології" визнано переможцем відкритих торгів на послуги щодо проведення повірки засобів вимірювання. Існує необхідність залучити субпідрядника для виконання зазначених послуг на суму, що перевищує 200 тис. грн. Розрахунок за виконані послуги проводитиметься за госпдоговірні кошти. Чи потрібно нам проводити процедуру закупівлі на послуги субпідрядника. Який статус має ННЦ "Інститут метрології" при залученні субпідрядника (Замовник чи Учасник)Якими нормативними документами потрібно керуватися по суті заданого питання? Дякуємо за Відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 17 частини другої статті 22 Закону).
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
З огляду на викладене, у разі встановлення замовником у тендерній документації вимоги, передбаченої у пункті 17 частини другої статті 22 Закону, тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі містить інформацію щодо повного найменування та місцезнаходження про кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника, тобто ним визначений конкретний субпідрядник, та ураховуючи частину четверту статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, у такому випадку необхідність у здійсненні процедур закупівель переможцем процедури закупівлі відсутня.
Водночас повідомляємо, що у разі укладення договору без проведення процедур закупівель, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, та у разі необхідності у здійсненні закупівлі товарів, робіт або послуг такий суб’єкт здійснює закупівлі з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними частиною першою статті 2 Закону.
|
|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Внаслідок динамічного зростання цін на природний газ у лютому 2017 року (на 21,1%, в порівнянні з січнем 2017 року) Постачальник пропонує підняти ціну за одиницю товару вказану в договорі, шляхом укладання декількох додаткових угод по 10%, беручи за підставу лише один висновок торгово-промислової палати.
Не дивлячись на те, що дане питання є досить складним, практичних рекомендацій в його вирішені з боку Уповноваженого органу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України немає. Останній лист - роз’яснення № 3302-05/11398-07 від 07.04.2015 року відповіді на поставлене питання теж не дає. Про гостроту проблеми підтверджують численні запити від Замовників, які опубліковані на Вашому офіційному сайті на які жодної конкретної відповіді не має.
У зв’язку з цим прошу надати конкретну відповідь, зрозумілу кожному запитувачу: «Чи правомірно, у разі збільшення ціни товару на ринку більше ніж на 10%, укладати з Постачальником декілька додаткових угод на збільшення ціни товару з інтервалом в один-два дні, в межах які не перевищуючих 10% в кожній додатковій угоді і при цьому, керуватись лише одним висновком органу (установи, організації), яка уповноважена надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку?».
Відповіді на запити 293/2017, 112/2016, 46/2016 носять шаблонний характер і не дають вичерпної інформації.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Одночасно зазначаємо, що виходячи зі змісту статті 19 Конституції України та ураховуючи норми Закону, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу роз’яснити поточне питання. Підприємство планувало у 2013 році отримати кредитні кошти у сумі 30 млн. грн по кредитному договору з відсотквою ставкою не менше ніж 22% річних та без інших комісій. Договір планувалось укладати відповідно до Закону України про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 N 2289-VI зі змінами та довоненнями. Тобто, прошу роз’яснити, як мала б визначатися вартість предмету закупівлі «Послуг з кредитування» (загальною сумою тіла кредиту та всіх витрат, або тільки загальною сумою всіх витрат (відсоток річних, комісія та інше).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про здійснення державних закупівель” (зі змінами згідно із Законом України від 04.07.2012 № 5044-VI) (далі - Закон) від 01.06.2010 № 2289-VI встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Частиною третьою статті 2 Закону було встановлено, що дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі були, зокрема послуги фінансових установ, в тому числі міжнародних фінансових організацій, пов’язані із залученням кредитних ресурсів та коштів до статутного капіталу замовником.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (із змінами) від 12.07.2001 № 2664-III фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Визначення терміну “фінансова послуга” наведено у пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги.
При цьому фінансовими вважаються послуги, визначені у частині першій статті 4 Закону про фінансові послуги.
Таким чином, у разі якщо замовником була передбачена закупівля послуг фінансових установ, пов’язаних із залученням кредитних ресурсів така закупівля здійснювалась замовником без проведення процедур закупівель на підставі частини третьої статті 2 Закону.
|
|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", відповідно до ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закон), просить надати відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Відповідно до ст.10 Закону Замовник оприлюднює звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
Загальне правило статті 193 Господарського кодексу України говорить: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, іншим правовим актам, договору...
Наше підприємство уклало договір на постачання Товару. Постачальник поставив Товар за договором в повному обсязі, кошти за Товар йому сплачені, строк дії договору закінчився. Постачальнику, відповідно до умов договору, нарахована пеня за прострочення поставки товару. Просимо пояснити наступне. Чи вважається договір виконаним, якщо постачальник ще не сплатив пеню за прострочення постачання товару за цим договором?
З повагою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Водночас застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання (частина третя статті 193 Господарського кодексу України).
Разом з тим статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Крім того, статтею 545 Цивільного кодексу України регулюється підтвердження виконання зобов'язання. Припинення виконання зобов"язань регулюється главою 22 Господарського кодексу України.
|
|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управлінням спільної комунальної власності було заплановано придбання пари та гарячої води(опалення) двома планами по коду 09320000-8 на суму 1818,4 тис. грн.(за власні кошти) та на суму 825,0 тис. грн (за бюджетні кошти). Переговорна процедура була проведена на загальну суму 2643,4тис. грн., договір заключен теж на 2643,4 тис.грн. Чи мали право управління проводити пререговорну процедуру, з подальшим заключенням договору, по двом планам в сумі, якщо код ДК 021:2015 однаковий.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформуємо, що питання планування замовником закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|