|
|
16.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
На підставі рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 № 1254 (https://www.vmr.gov.ua/MunicipalEnreprise/ContentLibrary/def75ea4-c1d0-4984-ac20-94f7f580507a/10/%E2%84%961254%2027-06-2018.pdf) КП «Вінницякартсервіс» є уповноваженою особою здійснювати справляння плати за транспортні послуги шляхом продажу електронних квитків та носіїв оплати проїзду, оформлення персоналізованих карток та електронних квитків для пільгових категорій населення через центри обслуговування користувачів, третіх осіб агентів, веб портали та мобільні додатки, також затверджений відповідний порядок функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському електричному та автомобільному транспорті загального користування (АСООП).
Комунальне підприємство «Вінницякартсервіс» в якості Агента має на меті укласти агентський договір за винагороду (встановлення відсотку від коштів отриманих Агентом в день здійснення реєстрації Електронних квитків) з Комунальним підприємством «Вінницька транспортна компанія» в якості Принципала за яким:
«Агент в порядку і на умовах, визначених у рішенні Вінницької міської ради №1254 від 27.06.2018р. та цьому Договорі, зобов’язується надавати Принципалу послуги з комерційного посередництва щодо справляння від імені та в інтересах Принципала плати за Транспортні послуги, які надаються Принципалом Пасажирам, та надання інших пов’язаних з цим послуг, а Принципал зобов’язується виплачувати Агенту Агентську винагороду за надані ним послуги з комерційного посередництва відповідно до цього Договору. Комерційне посередництво згідно з цим Договором полягає в здійсненні Агентом, безпосередньо або через третіх осіб, таких дій від імені, в інтересах, за рахунок і під контролем Принципала:
- продаж Пасажирам Електронних квитків та Неперсоналізованих карток;
- видача пільговим категоріям пасажирів Персоналізованих карток та зарахування на них Електронних квитків;
- забезпечення можливості скасування Реєстрації Електронного квитка в АСООП у разі виходу Транспортного засобу з ладу під час роботи на Маршруті (Лінії);
- здійснення повернення Пасажирам коштів за придбані Неперсоналізовані картки, які не містять пошкоджень та незареєстровані в АСООП Електронні квитки у випадку їх повернення Пасажирами;
- інформування Пасажирів про порядок придбання Квитків, Електронних квитків та Карток, отримання Пільговими категоріями пасажирів Персоналізованих карток, Електронних квитків, а також користування Реєстраторами;
- будь-яких та всіх інших юридичних та фактичних дій, які Агент вважає необхідними або доцільними для виконання ним своїх обов’язків у якості особи, уповноваженої відповідним рішенням Вінницької міської ради на здійснення справляння плати за Транспортні послуги;
- перерахування коштів Агентом Принципалу за продані та зареєстровані Електронні квитки;
- здійснення диспетчеризації транспортних засобів Принципала.».
Загальна вартість агентського договору може перевищити 200 тис гривен.
Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини між Принципалом та Агентами, які будуть виникати на підставі такого договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах № 190/2017 та № 215/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fac90a62-aca4-4cf6-977c-68e02bd6aec2&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c08ca251-8ec7-4d03-a736-3e765d3c3eb1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
16.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суб’єкти природних монополій у сфері енергетики та сферах теплопостачання, централізованого водовідведення та централізованого водопостачання в своїй договірній діяльності з розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів використовують типові договори, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України.
При цьому, пунктом 7 частини четвертої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачається внесення змін до договору у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Аналізуючи зазначене вбачається юридична колізія, протиріччя між існуючими типовими договорами які є обов’язковими до виконання та порядком і діями щодо зміни їх ціни у відповідності до Закону, оскільки типові договори не містять в собі порядку зміни ціни.
Беручи до уваги вищевикладене, прошу надати розгорнуту відповідь на наступне питання для подальшої співпраці з монопольними організаціями: чи вважається порушенням вимог пункту 7 частини четвертої статті 40 Закону, підписання розпорядником\одержувачем бюджетних коштів додаткової угоди, щодо внесення змін до типового договору в частині збільшення регульованого тарифу, якщо в типовому договорі відсутній порядок зміни ціни?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
|
|
|
16.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Чи вважається укладення трьох договорів з поточного ремонту по 1 об'єкту (сума більше 200 тис.) ухиленням від проведення процедури закупівлі, якщо всі договори заплановані по різним кодам
класифікатора та передбачають собою різні роботи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1510/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f97ef516-7e0a-4a48-8e28-d72e4dcbbcbe&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
16.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, надайте будь ласка, роз'яснення щодо підстав застосування п.5 ст 40 ЗУ "Про публічні закупівлі".
19.02.2020 року з переможцем закупівлі UA-2020-01-20-000048-c, було укладено договір про надання Послуг з відлову тварин (вилов та транспортування. тимчасове утримання безпритульних тварин в м. Кам’янське). Отримавши лист від виконавця послуг про виконання договору на 75% та велику кількість неопрацьованих заявок на вилов тварин, замовник звертається за додатковим фінансуванням, для замовлення додаткового об'єму послуг з відлову тварин. Враховуючи специфіку даного виду послуг (знайомий виконавцю ареал мешкання безпритульних тварин), замовнику було б зручно замовити додатковий об'єм послуг у тогож самого виконавця.
У зв'язку з цим, виникає питання, чи можливо в данному випадку застосувати п.5 ст 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" і провести закупівлю додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Завчасно дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 738/2020 та 1224/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37481daf-7b78-4d99-b6de-1d7191b15584&lang=uk-UA
|
|
|
15.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Тендерний комітет до 1 січня 2022 року Замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Вищевказані процедури закупівель здійснюються з використання електронної системи закупівель. За результатом процедури закупівлі/спрощеної закупівлі укладається Договір.
Згідно до роз’яснення Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 року «Щодо спрощених закупівель» договір, який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі».
Таким чином виникає питання, чи мають право уповноважена особа чи тендерний комітет здійснювати оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
В роз’ясненні Мінекономіки № 3304-04/24218-06 від 10,04.2020 «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» дане питання не висвітлено.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 602/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d208b73-be2b-4e4d-9a90-743e5f798d24&lang=uk-UA
|