|
|
10.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує гасіння пожеж, рятування людей, надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та інших видів небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здоров’ю людей чи призводять до завдання матеріальних збитків.
Для виконання даних завдань пожежно-рятувальні підрозділи повинні бути забезпечені сучасним пожежно-рятувальним обладнанням та захисним бойовим одягом, які повинні відповідати нормативним документам та діючим стандартам України.
Так, на даний час Головне управління проводить процедуру закупівлі костюмів спеціальних захисних для пожежних, які безпосередньо беруть участь у гасінні пожеж та працюють у середовищі з високими температурами.
За цих умов не допустимо відхилення характеристик захисного одягу пожежного від нормативів та стандартів, так як це може загрожувати його життю та здоров’ю. До прийняття Закону України “Про публічні закупівлі” Головне управління керувалось Законом України “Про здійснення державних закупівель”, згідно з яким, під час проведення процедури відкритих торгів, була можливість вимагати від учасників подання ними зразків товару, як складової частини їхньої пропозиції конкурсних торгів. Замовник торгів у свою чергу самостійно або із залученням організацій відповідно до їх компетенції, перевіряв відповідність зразка умовам документації конкурсних торгів, нормативним документам та діючим стандартам. Невідповідність зразку товару або взагалі його ненадання являлось невідповідністю умовам документації конкурсних торгів. За результатами завершеної процедури закупівлі та укладеного договору приймання товару здійснювалось згідно вже розглянутого та затвердженого зразка, отриманого разом з документами пропозиції конкурсних торгів учасника. Даний варіант закупівлі для замовника був певною гарантією того, що якість та характеристики фактично поставленого товару повністю відповідають тим, які замовник встановив у документації конкурсних торгів.
Враховуючи практику проведення закупівель згідно Закону України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон), де різні замовники передбачають надання зразків, але учасники взагалі не надають зразків товару, посилаючись на те, що тендерна пропозиція подається виключно в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Згідно рішень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 7710-р/пк-пз від 31.07.2018 та № 6711-р/пк-пз від 06.07.2018, зразки товару не є складовою пропозиції учасника у розумінні Закону, отже невідповідність наданих наведених вище зразків чи їх ненадання не може бути підставою для відхилення пропозиції учасника відповідно до вимог статті 30 Закону.
Таким чином, після укладання договору учасник може постачати товар, що повністю або частково не відповідає вимогам замовника, а враховуючи те, що договір вже укладено і процедура закупівлі завершена, замовник вже не має можливості відхилити пропозицію переможця торгів та провести розгляд пропозиції іншого учасника. В даному випадку замовник зобов’язаний прийняти товар, а невідповідність поставленої продукції можливо довести лише в судовому порядку.
Враховуючи викладене, а також те, що дія Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” не поширюється для Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, просимо надати роз’яснення стосовно того, на якому етапі проведення процедури відкритих торгів замовник має право розглядати зразки товару, на їх відповідність вимогам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 28.03.2017 № 440/2017 та від 03.05.2017 № 560/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b651f05-915b-4766-9ecb-16b63c3b04c6&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=91c8ccd2-13ca-4593-a3ff-8f769a6327b0&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
|
|
|
09.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
При підготовці до участі у процедурах відкритих торгів, ми зіткнулися з наступною вимогою Замовників, що стосується способу документального підтвердження відповідності необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам до предмету закупівлі (медичні вироби):
-"Товар, запропонований Учасником, повинен бути внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введений в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, у передбаченому законодавством порядку.
Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції гарантійний лист, що підтверджує зобов’язання наданти копію документу, що дозволяє обіг (використання) запропонованого обладнання на території України (відповідно до законодавства України) на момент поставки товару"
Просимо Вас, надати відповідь:
Чи передбачає ЗУ "Про публічні закупівлі", інші НА, що стосуються Публічних закупівль, можливість надання докуенту -(ів), що підтверджують відповідність необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам до предмету закупівлі за резултатами проведених торгів (на момент поставки товару),у тому числі, у спосіб описаний нами?
Дякуємо за відповідь)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
01.08.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п.2 ст.10 ЗУ "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони":
Скарги, що стосуються результатів визначення переможця переговорної процедури закупівлі, прийнятих рішень, а також дій та/або бездіяльності замовника, що відбулися після закінчення періоду, установленого для подання цінових пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження протягом чотирьох робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але до дня укладення такого договору.
Якщо тендерний комітет відхилив всіх учасників, чи дозволяє Закон звернутись до АМКУ для захисту своєї пропозиції та повернення Учасника до переговорної процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" (далі – Закон № 1356-VIII) скарги, що стосуються результатів визначення переможця переговорної процедури закупівлі, прийнятих рішень, а також дій та/або бездіяльності замовника, що відбулися після закінчення періоду, установленого для подання цінових пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження протягом чотирьох робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але до дня укладення такого договору.
Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 32 Закону повідомлення про намір укласти договір оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у разі визначення переможця.
Таким чином, частина друга статті 10 Закону № 1356-VIII застосовується у разі, якщо замовником був визначений переможець закупівлі та не були відхилені цінові пропозиції всіх учасників відбору.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1356-VIII відбір учасників відміняється замовником за таких підстав, зокрема відхилення цінових пропозицій всіх учасників відбору.
Одночасно повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі та удосконалення застосування системи електронних закупівель, які будуть опрацьовані разом із заінтересованими органами влади під час підготовки відповідного законопроекту.
|
|
|
26.07.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Просимо роз’яснити, чи можна віднести до технічної помилки наступні помилки учасника при оформленні та подані тендерної пропозиції:
1) не завантаження учасником до електронної системи певної сторінки документа;
2) завантаження до електронної системи документа (наприклад, банківської гарантії), який стосується іншої закупівлі за умови виявлення цієї помилки учасником після аукціону та завантаження необхідного документа.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”. При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
|
20.07.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Частиною 2 ст. 6 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Прошу надати роз'яснення, що являється іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями в розумінні Закону. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Таким чином, перелік міжнародних валютно-кредитних організацій, визначений у частині другій статті 6 Закону, не є вичерпним.
При цьому, оскільки до компетенції Мінекономрозвитку не належить віднесення організацій до таких, що зазначені у вказаній статті Закону, пропонуємо додатково звернутись до Міністерства закордонних справ України та Міністерства фінансів України.
|