|
27.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч.2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
Частиною 2 ст.21 ч.2 Закону № 922-VIII встнаовлено перелік інформації, що обов'язково повинна бути зазначена в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів.
Оскільки Закон № 922-VIII має вищу юридичну силу ніж підзаконні нормативно-правові акти, а ч.2 ст.21 Закону не містить посилань на можливість розширення цього переліку Уповноваженим органом, питання: Чи буде порушенням Закону № 922-VIII не зазначення інформації в оголошенні крім інформації визначеної ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 21 Закону встановлено перелік інформації, яка повинна бути зазначена в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів.
При цьому відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження форм, зокрема оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу).
Разом з тим, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ), зокрема форма оголошення про проведення відкритих торгів.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.
|
|
20.06.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
До Вас звертається Центральне бронетанкове управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України (Замовник) з проханням надати допомогу у складанні фахової відповіді Учаснику за процедурою – Двигуни та їх частини (34310000-3) (дизельний двигун (УТД-20U) або еквівалент)) UA-2019-05-31-000630-b.
Суть питання Учасника полягає у наступному:
Відповідно до пункту 8 Оголошення. Замовник визначив, що пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв (у разі їх обрання замовником): єдиним критерієм оцінки цінових пропозицій є - ціна, та якість товару, яка підтверджена Військовим Представництвом Замовника.
У разі не виконання основних параметрів, характеристик двигуна, розмірів та вимог, процедура закупівлі буде відмінена.
Але абзац 3 ч.І ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає, що критеріями оцінки є:
- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно- конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Також ч. З ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначає, що у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.
Одночасно ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачений виключний перелік випадків відміни процедури закупівлі. Учасник вважає, що Замовник встановивши умову, що у разі не виконання основних параметрів, характеристик двигуна, розмірів та вимог, процедура закупівлі буде відмінена, останній порушив законодавство про публічні закупівлі.
Аналогічні норми містить ЗУ ««Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Таким чином, пункт 8 Оголошення порушує встановлені вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», ЗУ «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення погреб оборони» та мас бути приведений Замовником у відповідність до законодавство про публічні закупівлі.
На думку Замовника, під час закупівлі двигунів УТД-20U або його еквіваленту – УТД-20, критеріями оцінки є – ціна та якість товару, яка підтверджена Військовим Представництвом Замовника на підставі пункту 8
п о с т а н о в и КМУ від 21 жовтня 2009 р. N 1107 Про затвердження Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, основними завданнями представництв є контроль якості продукції оборонного призначення на всіх стадіях її розроблення, виробництва, модернізації, постачання, монтажу і ремонту відповідно до вимог нормативних документів, технічної документації і умов контрактів (договорів).
Враховуючи вищевикладене та у зв’язку із тим, що тлумачення норм ЗУ не належить до сфери компетенції посадових осіб ЗСУ, просимо Вас надати допомогу у складанні відповіді, зрозумілої та переконливої для Учасника, з метою здійснення закупівлі нових, в край необхідних для ЗСУ двигунів.
З повагою, колектив Центрального бронетанкового управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F44053-06, розміщено лист від 08.10.2018 № 3304-04/44053-06 “Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки”.
|
|
19.06.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Згідно частини першої ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За результатами аналізу вищезазначених та інших нормативно-правових актів у чинному законодавстві України не виявлено як прямих вимог щодо укладення таких договорів на строк не більше одного року, так і заборон, що стосуються обмеження строку дії договорів, укладених за результатами проведення процедур публічних закупівель. Практично єдиною нормою, з якої лише опосередковано можна зробити висновок щодо необхідності укладення договорів на річний термін, є частина 5 ст. 36 Закону. Відповідно до її положень дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Разом із цим статтею 267 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін» а також, що «строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Також, як вбачається із системи Prozorro, на термін, більший, ніж на один рік укладаються договори на виконання будівельних робіт, хоча Закон не передбачає для такого типу договорів особливого порядку укладання чи якихось виключень у частині строків їх виконання.
Враховуючи зазначене, прошу надати консультацію щодо правомірності укладання замовником (у розумінні Закону) договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади за результатами проведених процедур закупівель відповідно до вимог Закону, на строк, що перевищує 1 календарний рік, за умови що дані закупівлі будуть передбачені у річних планах закупівель замовника на відповідні календарні роки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання укладення довгострокових договорів про закупівлю розглянуто в запитах від 05.10.2016 № 5/2016 та від 03.08.2017 № 793/2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA
|
|
10.06.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державна іпотечна установа в рамках здійснення своїх статутних завдань та реалізуючи постанову Кабінету Міністрів України № 1201 «Про затвердження Порядку забезпечення Державною іпотечною установою поліцейських та осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу» (далі – Порядок) від 14.11.2018 року, зіткнулась з наступною проблемою:
Умовами зазначеного Порядку передбачено придбання нерухомого майна у його власників за відповідними заявками працівників органів внутрішніх справ із подальшим переданням такого майна у фінансових лізинг. Оскільки договір фінансового лізингу передбачає перехід права власності новому власнику після здійснення всіх платежів – він підлягає нотаріальному посвідченню. Нотаріальні витрати пов’язані із укладенням договору фінансового лізингу несе Державна іпотечна установа, при чому укладення відповідних договорів фінансового лізингу за побажанням сторони, якій це майно передається у фінансовий лізинг відбувається у відповідних регіонах за місцем розташування такого майна. Механізм реалізації Порядку не дає можливості спрогнозувати скільки і коли у кожному регіоні України буде укладено відповідних договорів фінансового лізингу. Таким чином, Державна іпотечна установа не може визначитись заздалегідь із об’ємами нотаріальних послуг, які повинні будуть закуповуватись у відповідному регіоні України задля посвідчення договорів фінансового лізингу, що врешті-решт може привести до зриву реалізації Постанови Кабінету Міністрів України № 1201 від 14.11.2018 року.
Разом з тим, пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
У зв’язку із зазначеним, прошу повідомити:
1. Чи вважаються нотаріальні послуги допоміжними до фінансових послуг, у тому числі пов’язаних із укладенням договору фінансового лізингу:
2. Чи розповсюджується дія пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» на Державну іпотечну установу при закупівлі нотаріальних послуг, як допоміжних до фінансових послуг з надання фінансового лізингу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання закупівлі послуг фінансових установ розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06
Водночас повідомляємо, що питання визначення послуг, допоміжних до фінансових розглянуто у запиті 37/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccedb770-6fb4-47dc-bb4a-5b469fdee6b3&lang=uk-UA
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати фахову відповідь щодо правомірності дій Замовника, а саме надання від учасника торгів, який перебуває у статусі «Очікує рішення» додаткових документів, а саме:
«Учасник, який перебуває у статусі «На розгляді» повинен надати замовнику, в паперовому вигляді договірну ціну (пронумеровану), яка повинна містити всі обсяги відповідно до інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі і роздруковану електронну банківську гарантію із супровідним листом. До договірної ціни додаються Учасником наступні документи (пронумеровані): локальний кошторис; підсумкова відомість ресурсів; розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат.
Такі документи учасник повинен надати замовнику протягом двох робочих днів з дня набуття статусу «На розгляді».
Ціна пропозиції переможця відкритих торгів є договірною ціною, що являється, при укладанні договору, додатком до Договору.
Документи учасника, що перебуває в статусі «На розгляді» подаються в одному запечатаному конверті, який у місцях склеювання повинен містити підписи уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі та відбитки печатки учасника процедури закупівлі».
Звертаємось до Вас за роз’ясненнями з метою вирішення цього питання з Замовником без скарги до АМУ на умови документації, що призведе до затягування строків проведення процедури та надання послуг.
Просимо викласти Вашу позицію щодо законності вище вказаних вимог, тому що замовник посилаючись на Ваш лист від 05.08.2016 № 3302-06-24782-06 відмовляється усувати дану вимогу, не бачить різниці між учасником і учасником-переможцем та не враховує, що всі розрахунки договірної ціни вимагаються від учасника-переможця, а не від просто учасника, який перебуває на «На розгляді». Адже згідно ст. 30 ЗУ «Про публічні закупівлі»
Тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі якщо:
1) Учасник:
- не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону;
- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Також пунктом 5 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям.
І все. Адже у статусі «На розгляді» це учасник (ще не переможець) який надав найбільш вигідну пропозицію і очікує рішення Замовника , який перевіряє його тендерну пропозицію на відповідність кваліфікаційним критеріям, технічним вимогам, визначеним у тендерній документації та забезпечення тендерної пропозиції, а договірна ціна – це вже ціновий критерій.
Розгляд і узгодження договірної ціни (яка є додатком до договору) починається тільки після того як учасник отримує від замовника повідомлення про намір укласти договір та стає переможцем торгів (ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі»). Тобто згідно будь-які вимоги по додаткових документах до учасника який перебуває у статусі «На розгляді» є незаконними.
Також звертаємо Вашу увагу, що тендерною документацією абсолютно не визначений порядок розгляду та подачі навіть цих документів від учасника який перебуває у статусі «На розгляді», а саме:
- Чому такі документи надаються протягом всього двох днів?
- Яких саме днів календарних чи робочих?
- Якщо календарних, який порядок подачі у разі закінчення аукціону у п’ятницю?
- Навіщо таке ускладнення та секретність з конвертами, адже електронна подача документів покликана спрощувати та робити прозорішою публічні закупівлі?
- Який порядок розгляду даних документів?
- Чи отримує учасник хоч якусь довідку, що дані документи отримані вчасно та в повному обсязі, щоб убезпечити себе від можливого «зникнення» якогось документу з конверту?
На нашу думку дана вимога створює підґрунтя для корупційного зловживання Замовником своїми правами та наштовхує на наміри Замовника про неукладення договору з «небажаним» переможцем закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.
У свою чергу, питання подання документів тендерної пропозиції та погодження договірної ціни переможця торгів розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” та від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34323-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06
Варто також зазначити, що Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій в залежності від очікуваної вартості предмету закупівлі. Питання розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону розглянуто в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24704
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Водночас замовнику слід дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного/умисного обмеження кола потенційних учасників.
При цьому згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Поряд з цим контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|