|
|
17.11.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
автомобіль був застрахований і попав у дтп. страхова виплатила відшкодування. за ці гроші був відремонтований автомобіль. в плані закупівель на ремонт авто було передбачено 49 тис. грн. оскільки страхові гроші не є грошима підприємства і воно виступає тільки посередником у передачі грошей від страхової до СТО, чи враховуються ці гроші в заплановані у плані 50 тис?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
|
13.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Будь ласка просимо надати відповідь у вирішенні наступних питань:
У відповідності до п.4 ч.1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закон) Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» (далі Підприємство) в розумінні вимог Закону є замовником в окремій сфері господарювання та відповідно до п.2 ч.2 ст. 2 Закону здійснює діяльність з забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам та займає монопольне становище.
Підприємство, крім основної діяльності, пов’язаної з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії здійснює інші види діяльності в сфері будівництва, робіт та надання послуг. Для здійснення даних видів діяльності Підприємству необхідно здійснювати закупівлю товарів, які будуть використані при виконанні робіт чи наданні послуг та їх вартість буде включена до актів виконаних робіт та пред’явлена до відшкодування.
В зв’язку з чим, просимо надати роз’яснення, чи можливо підприємству в даних випадках не проводити закупівлі передбачені Законом, користуючись п. 2 ч. 6 ст. 3 Закону, а саме:
- Підприємство за результатами закупівлі (тендер/спрощена закупівля) уклало договір на виконання робіт та/або послуг з бюджетною установою, згідно якого є виконавцем таких робіт чи послуг, чи зобов'язано в такому випадку Підприємство проводити закупівлю (тендер/спрощена) товарів на виконання вже укладеного та діючого договору робіт/ послуг?
- Підприємство уклало прямий договір на виконання робіт/послуг, тобто без застосування електронної системи закупівель (до 50 тис.грн.) з комерційною установою, та згідно якого є виконавцем цих робіт чи послуг, чи зобов'язано Підприємство проводити закупівлю (тендер/спрощена) товарів на виконання вже укладеного та діючого договору робіт/ послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
13.11.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Звертаємося щодо роз"яснень стосовно договору на відшкодування електроенергії. На період виборчої компанії сільською радою було надано приміщення для організації роботи виборчої комісії та відповідно користування електрикою. Було укладено договір на відшкодування електричної енергії, що додаєтсья. Казначейство не реєструє договір без оприлюдення в системі Прозорро. Прошу надати відповідь чи зобов"язана виборча комісія, як сторона-платник по договору оприлюднювати його в системі Прозорро та яким чином?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 38/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026&lang=uk-UA Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
Крім того, питання відшкодування витрат розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення конкрентних видатків до відшкодування витрат.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
27.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва необхідно оплатити послуги та відшкодування витрат арбітражної керуючої на суму 84000 грн.
Чи є послуги арбітражного керуючого ПОСЛУГОЮ в розумінні Закону про Публічні закупівлі зі змінами?
Якщо це послуга, то чи можна прямий договір в зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим, повноваження арбітражного керуючого, винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого регулюються Кодексом України з процедур банкрутства.
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Крім того, питання відшкодування витрат розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення конкрентних видатків до відшкодування витрат.
|
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яким чином укладається контракт з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу відповідним Центром, якщо форма контракту передбачає і надання правової допомоги і відшкодування послуг за результатами їх надання, сума яких попередньо не може бути визначена.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом від 15.04.2020 № 708, визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Своєю чергою, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|