|
28.04.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення з таких питань:
1) Чи може замовник купувати кілька товарів по одному коду дк, вартість яких окремо по кожному не перевищує 50 тис. грн без запиту ціни через каталог?
Якщо так, то чи для цього потрібно робити різні закупівлі чи можна купити однією загальною?
Приклад. Замовнику потрібні:
- папір на 49 000 (30190000-7)
- ручки на 25 000 (30190000-7)
В такому разі йому потрібно проводити запит ціни пропозицій чи можна прямою закупівлею?
2) Чи може замовник, у разі, якщо запит ціни пропозицій не відбувся двічі через відсутність пропозицій, провести переговорну процедуру або придбати товари без використання електронної системи закупівель у випадку, якщо очікувана вартість за окремим товаром перевищує 50 тис. грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок).
Щодо питання 1
Правилами здійснення закупівель через електронний каталог, визначеними пунктами 53-68 Порядку, передбачено два способи закупівель для замовників:
1) відбір постачальника шляхом формування замовлення в електронному каталозі з дотриманням принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону, - для закупівель товарів, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень;
2) відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників - для здійснення закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, для замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, та меншою, ніж 1 млн. гривень для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону.
Отже, виходячи із зазначених вище положень Порядку, закупівля через електронний каталог може здійснюватися прямою закупівлею (якщо її вартість до 50 тис. гривень ) або через запит ціни пропозицій (якщо її вартість дорівнює або перевищує 50 тис. гривень).
Наприклад, у разі якщо у замовника, визначеного пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 2 Закону, передбачена закупівля за переліком товарів, наявного у каталозі, у межах одного коду (за ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”) на суму 74 тис. гривень. При цьому один товар - на суму 49 тис. гривень, а інший товар – на суму 25 тис. гривень, то у такому разі ці позиції замовник має закупити прямою закупівлею. Також, у разі якщо є можливість обрати товари в одного постачальника, замовник може укласти один договір на всі товари, закупівля яких була прямою в одного постачальника. Отже, договорів буде стільки, скільки буде постачальників.
Щодо питання 2
Виходячи з норм Закону, у разі якщо вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, то для замовника передбачено два способи закупівель: шляхом застосування спрощених закупівель або шляхом застосування електронного каталогу.
Своєю чергою, правилами здійснення закупівель через електронний каталог, визначеними Порядком, передбачено, зокрема, що відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників здійснюється для закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, для замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, та меншою, ніж 1 млн. гривень для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону.
При цьому ані Закон, ані Порядок не містять обмежень щодо кількості проведення повторних відборів постачальника шляхом запиту ціни пропозицій у разі, якщо такий запит було відмінено/двічі відмінено замовником, зокрема через відсутність пропозицій постачальників. У такому разі рішення про доцільність повторного застосування запиту ціни пропозицій приймається замовником самостійно.
Натомість з огляду на те, що застосування електронного каталогу є альтернативою спрощеним закупівлям та оскільки спроби застосувати запит ціни пропозицій можуть бути невдалими через їх відміну, то замовник може застосовувати спрощені закупівлі.
Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
|
|
23.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Донецьким територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з 24.03.2021 року проводиться відкриті мультилотові торги № UA-2021-03-24-003485-c щодо надання послуг з нерегулярних перевезень.
12.04.2021 року відбувся електронний аукціон на майданчику «E-Tendr» в якому прийняли участь наступні перевізники:
1. ФОП Шевченко А.А.;
2. ФОП КАРАСТОЯНОВ ПАВЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ;
3.ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОНБАССТРАНС-ЛОГІСТІК"
За лотом № 1 (сума лоту - 677 711,00 грн) найбільш економічно вигідну пропозицію надало приватне підприємство «Донбас-Логістік» - 560 000,00 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Поряд з цим розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
|
|
06.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Національне агентство звертається з проханням надати роз’яснення щодо проведення переговорної процедури відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції закону що діяла від 10.12.2016 (далі - Закон), а саме:
1) чи містив Закон вичерпний перелік підстав застосування переговорної процедури?
2) чи могла бути проведена замовником переговорна процедура без наявності підстав передбачених ст.35 Закону для її проведення ?
3) які документи могли слугувати підставою для застосування переговорної процедури?
4) якими документами повинен замовник обгрунтовувати відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку?
Національне агентство просить якнайшвидше розглянути вказаний запит та надати роз’яснення, але не пізніше ніж до 12.04.2021.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1, 2
Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону, а саме:
1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;
2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;
3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури;
4) якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;
5) потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;
6) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору;
7) закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або введених в дію відповідно до закону рішень Ради національної безпеки і оборони України.
Ураховуючи викладене, оскільки Законом встановлено вичерпний перелік підстав для застосування переговорної процедури, замовник міг обрати переговорну процедуру закупівлі, у разі наявності умов для застосування зазначеної процедури, передбачених частиною другою статті 35 Закону.
В іншому випадку закупівля мала здійснюватись відповідно до Закону, шляхом застосування тендеру.
Щодо питання 3, 4
У залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, та умови для застосування переговорної процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону.
Разом з тим за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймав рішення про намір укласти договір (частина третя статті 35 Закону).
Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури (далі - Повідомлення) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель".
У свою чергу, в пункті 14 Повідомлення замовник зазначав обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі).
Таким чином, замовник самостійно визначав документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону.
|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівля відкриті торги "Охоронні послуги" (сума 392160 грн.) була об'явлена 11.02.2021р. (Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-02-11-008722-a). Учасників аукціону було троє:
1. ТОВ "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ"
331 280,64 грн з ПДВ
2. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ"
345 656,16 грн з ПДВ
3. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЬЧУГА ПЛЮС"
392 160 грн з ПДВ
На засіданні Тендерного комітету було прийняти рішення скасувати першого учасника та підтвердити другого. На це рішення ТОВариством "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ" була подана скарга в АМКУ. Колегія АМКУ від 26.03.2021 р. зобов’язано
скасувати рішення про визначення приватного підприємства "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ"
Що нам робити далі? Рішення АМКУ оскаржувати ми не будемо. Розглядати третього учасника? Чи першого визнати переможцем? Чи об'являти нові торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Так, порядок оскарження процедур закупівель установлений статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Виходячи з частин вісімнадцятої та девятнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
17.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На підставі якої частини ст.31 відхиляється переможець, якщо замовник отримав достовірну інформацію про невідповідність ПЕРЕМОЖЦЯ, підставам установленим чт. ст.17?
Мова йдн саме про переможця (ч.1 ст.31 має підставу для відхилення, але стосується УЧАСНИКА, ч.3 ст.31 стосується ПЕРЕМОЖЦЯ, але не має такої підстави для відхилення. Як вчинити Замовнику у разі отримання достовірної інформації про невідповідність ПЕРЕМОЖЦЯ, підставам установленим чт. ст.17?
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
Так, відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону.
У свою чергу, згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Згідно статті 29 Закону у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.
Крім того, строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів.
Разом з тим частиною першою статті 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник, зокрема приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.
Поряд з цим відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17цього Закону.
Отже, якщо переможцем процедури закупівлі документи, зазначені у статті 17 Закону не надані, замовник відхиляє таку пропозицію переможця відповідно до пункту 3 частини першої статті 31 Закону.
При цьому згідно статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі, зокрема неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Одночасно повідомляємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій, у тому числі щодо покращення роботи електронної системи закупівель.
|