|
04.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Нами як Замовником було опубліковано спрощену закупівлю в якій зазначена Очікувана вартість закупівлі з врахуванням ПДВ.
До участі в закупівлі бажає залучитися фізична особа-підприємець, яка не є платником ПДВ. Технічно на етапі подання пропозиції він не може обрати чи він подає пропозицію з ПДВ, чи без. Системою його пропозиція автоматично подається з врахуванням ПДВ.
Наприклад він в пропозиції вказав 140000 грн з ПДВ. Далі, на стадії аукціону, його пропозиція буде враховуватися системою як подана з врахуванням ПДВ.
Якщо він переможе у закупівлі, то на стадії публікації договору в системі ми як Замовник технічно можемо вказати, що договір укладений без ПДВ.
Однак, відповідно до частини 4 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі": "4. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі."
Питання: якщо учасник - не платник ПДВ переможе за результатами аукціону з пропозицією наприклад 140000 грн з ПДВ, чи необхідно в договорі вираховувати з цієї пропозиції 20% та прописувати 116666.67 грн (без ПДВ), чи писати 140000 без ПДВ? Як не допустити порушення частини 4 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в такій ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація про порядок проведення спрощених закупівель міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
|
|
18.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Регіональною програмою економічного і соціального розвитку області бридичну особу, яка є органом державної влади (далі – Замовник), визначено замовником робіт з будівництва об’єкта незавершеного будівництва, недобудованого житлового будинку на умовах співфінансування за рахунок державного фонду регіонального розвитку у розмірі 90% та місцевого бюджету у розмірі 10%.
Відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Прошу надати роз’яснення з наступних питань:
1. Як визначити очікувану вартість закупівлі при оголошенні процедури «відкриті торги»: з урахуванням податку на додану вартість чи без нього, зважаючи на норму пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України?
2. Чи буде застосовуватися у даному випадку дія пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України до Виконавця робіт, якого визначили за результатами процедури закупівлі, та який є платником ПДВ?
3. Дія пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України розповсюджується на всі операції, що включено до проєктно-кошторисної документації на об’єкт будівництва, чи на окремі розділи, види робіт (виконання будівельно-монтажних робіт, придбання устаткування, матеріалів тощо)?
4. Як Замовник має оплатити вартість будівельно-монтажних робіт: з урахуванням ПДВ чи без ПДВ?
5. Чи має право Замовник оплатити вартість матеріалів, устаткування з ПДВ, що використані у ході будівництва, якщо вони придбані Виконавцем з ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1,5
Інформація щодо врахування податку на додану вартість при розробці тендерної документації міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812-06
У свою чергу, питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
Щодо питання 4
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. Опис методики оцінки за критерієм “ціна” повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ).
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає методику оцінки тендерних пропозицій та передбачає інформацію про врахування податку на додану вартість у тендерній документації.
Щодо питання 2,3
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 8 Закону та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), порушені питання не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Тому, щодо порушеного питання пропонуємо звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади.
|
|
16.01.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Надання роз'яснення стосовно законності вимоги Замовника, виконання якої Учасником призведе до спілкування Учасника та Замовника очно (наживо), тобто обмін інформацією та документами не в електронному вигляді
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.
|
|
15.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Учасник відкритих торгів, у відповідності з вимогами тендерної документації, завантажив у складі своєї тендерної пропозиції - цінову пропозицію за формою визначеною умовами тендерної документації, яка містить ціну пропозиції цього учасника.
При цьому, під час зазначення інформації про ціну своєї пропозиції в електронній системі закупівель, учасником зазначено значно більшу сумму ніж було ним зазначено у ціновій пропозиції у складі поданої тендерної пропозиції.
Разом з цим ціна перед початком та завершенням аукціону не змінювалась.
Запитання:
1) Чи є невідповідність ціни у ціновій пропозиції та ціни зазначеної в електронній системі закупівель підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника?
2) Чи вважається невідповідність ціни у ціновій пропозиції та ціни зазначеної в електронній системі закупівель підставою для відміни торгів на підставі неможливості усунення порушення з боку замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні, електронною системою закупівель автоматично розкриваються всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону. Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.
Своєю чергою, у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, замовник відміняє процедуру закупівлі, виходячи зі змісту статей 32 та 40 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
14.12.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник двічі провів відкриті торги за річним планом на 2020 рік. Двічі торги відмінені через недостатню кількість учасників. Чи можливо проводити переговорну процедуру закупівлі відповідно до п.1 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" за річним планом на 2021 рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Поряд з цим відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Ураховуючи викладене, замовником може застосовуватися переговорна процедура закупівлі відповідно до статті 40 Закону, якщо ним двічі відмінено процедури відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які проведені згідно з новою редакцією Закону, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій.
|